Постанова № 16477553, 02.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1348/2011

02 червня 2011 року 17год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Оніщук В.П.,

представник відповідача: Мартинович Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ДЕКС"

доДержавної податкової інспекції у Рівненському районі

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “ДЕКС” звернулося з адміністративним позовом до ДПІ у Рівненському районі про скасування податкового повідомлення-рішення. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.03.2011р. №0000013500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 119698,00грн. основного платежу та 29925,00грн. застосованих штрафних санкцій, та від 16.03.2011р. №0000023500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93628,00грн. основного платежу та 23407,00грн. застосованих штрафних санкцій.

Позов обгрунтований тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що податковим органом було безпідставно визнано правочини, вчинені ПП “ДЕКС” з ТОВ “Альянс”, нікчемними. Дистрибютерська угода від 08.06.2008р. №20/07 укладена ПП “ДЕКС” з ТОВ “Альянс” повністю за формою та змістом відповідає вимогам Цивільного кодексу України та спрямована на реальне настання наслідків, що передбачені нею. Придбання товару підтверджується первинними документами, що оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства. Увесь товар, що придбавався ПП “ДЕКС”, в наступному було реалізовано для цілого ряду субєктів підприємницької діяльності. Таким чином, на думку представника позивача валові витрати та податковий кредит ПП “ДЕКС” було сформовано з дотриманням вимог п.5.1 ст. 5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР. Спростовуючи твердження ревізорів ДПІ у Рівненському районі щодо невикористання в господарській діяльності автомобілів “Форд-Транзит” та “Daimler-CHRYSLER”, представник позивача зазначив, що вказані транспорті засоби використовувалися підприємством для доставки лакофарбової продукції клієнтам, що підтверджується товарно-транспортними накладними. Таким чином, ПП “ДЕКС” правомірно включалися до складу валових витрат заробітна плата, що виплачувалася водіям, вартість придбаного дизельного пального та правомірно нараховувалася амортизація. З аналогічних підстав представник позивача вказав про правомірність формування ПП “ДЕКС” податкового кредиту на суму ПДВ, що було сплачено при придбанні дизельного пального. Крім того, представник позивача вважає, що ДПІ у Рівненському районі було необґрунтовано віднесено до 3 групи основних фондів візки гідравлічні та електронавантажувачі та змінено норми амортизаційних відрахувань. Просив позовні вимоги задовольнити повністю - скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 16.03.2011р. №0000013500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 119698,00грн. основного платежу та 29925,00грн. застосованих штрафних санкцій та від 16.03.2011р. №0000023500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93628,00грн. основного платежу та 23407 грн. застосованих штрафних санкцій.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що під час проведення документальної перевірки ПП “ДЕКС” було встановлено порушення вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5; пп.8.1.2 п.8.1 пп.8.2.2 п.8.2, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР. На думку посадових осіб ДПІ у Рівненському районі, правочини, вчинені ПП “ДЕКС” з ТОВ “Альянс”, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені в них, суперечать ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України та за своєю суттю є нікчемними. Таким чином, валові витрати в сумі 278391,77грн. та податковий кредит в сумі 55678,34грн. сформовані позивачем по вказаним операціям неправомірно. Зазначила, що під час проведення перевірки встановлено, що ПП “ДЕКС” придбало вантажний автомобіль «Форд-Транзит» (д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_4), що введено в експлуатацію в грудні 2008 року, та в квітні 2010 року взяло в оренду у директора ПП «ДЕКС» ОСОБА_5 (договір оренди від 15.04.2010р. №388437) вантажний автомобіль «Daimler CHRYSLER» (д.н.з.НОМЕР_3, водій ОСОБА_6), які експлуатувались без заповнення товарно-транспортних накладних, які б підтверджували звязок їхніх перевезень з господарською діяльністю приватного підприємства. Таким чином, валові витрати та амортизаційні відрахування сформовані позивачем без документів, що підтверджують їх привязку до господарської діяльності. З аналогічних підстав неправомірно було сформовано податковий кредит на суму ПДВ, сплачену при придбанні дизельного пального. На підставі вищевикладеного представник відповідача вказала, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 16.03.2011р. №0000013500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 119698,00грн. основного платежу та 29925,00грн. застосованих штрафних санкцій, та від 16.03.2011р. №0000023500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93628,00грн. основного платежу та 23407,00грн. застосованих штрафних санкцій, є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02.03.2011р. ревізорами ДПІ у Рівненському районі було складено акт №149/18/23-141/32785161 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП “ДЕКС” за період з 01.10.2007р. по 31.12.2010р.

З висновків акта перевірки від 02.03.2011р. №149/18/23-141/32785161 вбачається, що за результатами її проведення встановлено порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 пп.8.2.2 п.8.2, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 120681,00грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено (завищено) відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 93628,48грн.

На підставі акта перевірки від 02.03.2011р. №149/18/23-141/32785161 заступником начальника ДПІ у Рівненському районі було прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.03.2011р. №0000013500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 119698,00грн. основного платежу та 29925,00грн. застосованих штрафних санкцій, та від 16.03.2011р. №0000023500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93628,00грн. основного платежу та 23407,00рн. застосованих штрафних санкцій.

У ході судового розгляду встановлено, що ПП “ДЕКС” здійснювало придбання у ТОВ “Альянс” лакофарбової продукції на підставі дистрибюторської угоди від 08.06.2008р. №20/07, з наступним розповсюдженням товару на території Рівненської області.

Пунктом 3.1 дистрибюторської угоди від 08.06.2008р. №20/07 передбачено, що в разі придбання продукції вагою більше 20 тонн поставка здійснюється на умовах DDP склад дистрибютора (ПП “ДЕКС”) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000, менше 20 тонн умови FCA склад постачальника (м.Суми, вул. Харківська, п/в 12) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000.

В рамках вказаної угоди ПП “ДЕКС” було придбано продукцію на підставі:

- видаткової накладної №РН-0000217 від 09.06.2008р. на суму 170883,50грн., у т.ч. ПДВ 28480,58грн.; рахунок-фактура №СФ-0000163 від 09.06.2008р. та податкової накладної №220 від 09.06.2008р. на аналогічні суми. Доставка продукції здійснювалася на склад дистрибютора у м.Рівне. Оплата здійснена в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою.;

- видаткової накладної №РН-1000274 від 27.06.2008р. на суму 148105,80грн., у т.ч. ПДВ 24684,30грн.; рахунок-фактура №СФ-187 від 26.06.2008р. та податкова накладна №295 від 27.06.2008р. на аналогічні суми. Доставка товару здійснювалося силами ТОВ “Альянс” в с.Олександрія, вул.Шкільна 1А, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 27.06.2008р. Оплата здійснена в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою.;

- видаткової накладної №РН-1000330 від 28.07.2008р. на суму 159526,08грн., у т.ч. ПДВ 26587,68грн.; рахунок-фактура №СФ-1000232 від 28.07.2008р. та податкова накладна №358 від 28.07.2008р. на аналогічні суми. Видаткової накладної №РН-1000336 від 28.07.2008р. на суму 3660,48грн., у т.ч. ПДВ 610,08грн. та податкової накладної №366 від 28.07.2008р. на аналогічну суму. Доставка товару здійснювалося силами ТОВ “Альянс” у м.Рівне, вул. Біла, 35а, згідно наявної в матеріалах справи копії товарно-транспортної накладної від 28.07.2008р. Оплата здійснена в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою.

Придбані товари в наступному було реалізовані для цілого ряду субєктів підприємницької діяльності з доставкою за допомогою власних транспортних засобів, а саме за допомогою автомобілів “Форд-Транзит”, д.н.з. НОМЕР_1 та “Daimler-CHRYSLER”, д.н.з.НОМЕР_3. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами та товарно-транспортними накладними.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, дистрибюторська угода від 08.06.2008р. №20/07, укладена ПП “ДЕКС” з ТОВ “Альянс”, за формою та змістом відповідає вимогам Цивільного кодексу України та мала наслідком виникнення взаємних прав та обовязків між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні вимоги передбачаються пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, придбання лакофарбової продукції ПП “ДЕКС” у ТОВ “Альянс” підтверджується первинними та розрахунковими документами. За наслідками проведених поставок ТОВ “Альянс” надавало належними чином оформлені податкові накладні.

На момент вчинення господарських операцій відомості про ТОВ “Альянс” знаходилися в Єдиному державному реєстрі і відповідно до ст.18 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” вiд 15.05.2003р. №755-IV, є достовірними. Вказане товариство було зареєстроване платником податку на додану вартість. Таким чином, продавець ТОВ “Альянс” володів належним обсягом право та дієздатності на вчинення господарських операцій з ПП “ДЕКС” та на виписування податкових накладних.

Товар доставлявся для ПП “ДЕКС” власними силами ТОВ “Альянс”, що підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними. В наступному лакофарбова продукція реалізовувалася ПП “ДЕКС” на території Рівненської області з доставкою власним транспортом, а саме «Форд-Транзит», д.н.з. ВК172АР, та «Daimler-CHRYSLER», д.н.з. НОМЕР_3, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, товарно-транспортних накладних та маршрутних листів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правочини, вчинені ПП “ДЕКС” та ТОВ “Альянс” були необґрунтовано визнані ДПІ у Рівненському районі як нікчемні, а валові витрати на суму 278391,77грн., у т.ч: ІІ квартал 2008 року 142402,9 грн., ІІІ квартал 2008 року 135988,80грн. та податковий кредит на суму 55679,00грн., у т.ч.: червень 2008року 28481,00грн., липень 2008 року 27198,00грн., по вказаним господарським операціям сформовано позивачем правомірно. Доводи ДПІ у Рівненському районі спростовуються матеріалами справи, як наслідок є надуманими, у звязку з чим суд не бере їх до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП “ДЕКС” у листопаді 2008 року придбало вантажний автомобіль “Форд-Транзит” (д.н.з.НОМЕР_1, водій ОСОБА_4), що введено в експлуатацію в грудні 2008року, та в квітні 2010 року взяло в оренду у директора ПП “ДЕКС” ОСОБА_5 (договір оренди від 15.04.2010р. №388437) вантажний автомобіль «Daimler CHRYSLER» (д.н.з.НОМЕР_2, водій ОСОБА_6). Позивачем включено до валових витрат: затрати на експлуатацію (пальне) вантажних автомобілів «Форд-Транзит» (д.н.з.НОМЕР_1) та Daimler CHRYSLER (д.н.з.НОМЕР_2) в сумі 44702,15грн.; заробітну плату, нараховану водіям ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в сумі 39712,42грн. та нарахування на дану зарплату страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування” в сумі 14693,59грн.; амортизаційні відрахування на вантажний автомобіль Форд-Транзит (д.н.з.НОМЕР_1) в сумі 85438,19грн. Крім того, до складу податкового кредиту ПП “ДЕКС” було включено 8066,15грн. податку на додану вартість, сплаченого при придбанні дизельного пального для автомобілів. На думку ревізорів ДПІ у Рівненському районі, вказані витрати не повязані з господарською діяльністю підприємства, оскільки під час перевірки не було надано товарно-транспортні накладні.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону № 334/94-ВР з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно з пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, лакофарбова продукція, що реалізувалася ПП “ДЕКС”, доставлялася для покупців власними силами позивача з використанням транспортних засобів «Форд-Транзит», д.н.з.НОМЕР_1, та «Daimler-CHRYSLER», д.н.з.НОМЕР_3. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних та маршрутних листів.

На автомобілях водіями працювали громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Вказаним особами було виплачено заробітну плату в розмірі 39712,42грн., на яку було нараховано та сплачено внески до державних фондів на суму 14693,59грн., що були включені позивачем до складу валових витрат відповідно до пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 та пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону № 334/94-ВРр.

Вказані автомобілі працюють на дизельному пальному і вартість його придбання в сумі 44720,15грн. включалася до складу валових витрат, а сума податку на додану вартість в розмірі 8066,15грн. включалася позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів на підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся, ПП “ДЕКС” було придбано автомобіль «Форд-Транзит», на балансову вартість якого було нараховувано амортизаційні відрахування в сумі 85438,19грн. Крім того, при придбанні вказаного транспортного засобу, ПП “ДЕКС” було сформовано податковий кредит в сумі 29883,33грн. На думку податкового органу вказані дії позивача суперечать приписам пп.8.1.1 пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.2 п.8.2, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону № 334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР.

З такими висновками ДПІ у Рівненському районі суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не повязані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Вказані норми узгоджуються з положеннями пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому слід враховувати, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, автомобіль «Форд-Транзит» використовувався ПП “ДЕКС” для перевезення лакофарбової продукції для покупців, що повязано з господарською діяльністю підприємства. Таким чином, суд прийшов висновку, що нарахування амортизаційних відрахувань в розмірі 85438,19грн. відповідає приписам ст.8 Закону №334/94-ВР та є правомірним. У свою чергу податковий кредит в сумі 29883,33грн. сформований ПП “ДЕКС” у звязку з придбанням вказаного транспортного засобу з дотриманням вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та було правомірно відображено в звітній податковій декларації по податку на додану вартість.

Стосовно завищення ПП “ДЕКС” амортизаційних відрахувань на суму 19786,00грн. по візках гідравлічних та електронавантажувачах, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону №334/94-ВР сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334/94-ВР норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Судом було досліджено первинні документи на придбання та введення в експлуатацію візків гідравлічних та електронавантажувавачів. З їх змісту вбачається, що вказані основні засоби було віднесено до другої групи основних фондів зі ставкою амортизаційних відрахувань від 2 до 10 відсотків. ПП “ДЕКС” здійснювало нарахування амортизації з дотриманням відсоткової ставки в 10 відсотків, що відповідає вимогам пп.8.3.1 п.8.3 ст.8, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону №334/94-ВР.

Таким чином, доводи ДПІ у Рівненському районі не узгоджуються з наявними в матеріалах справи документам, як наслідок суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 16.03.2011р. №0000013500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 119698,00грн. основного платежу та 29925,00грн. застосованих штрафних санкцій, та від 16.03.2011р. №0000023500/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 93628,00грн. основного платежу та 23407,00грн. застосованих штрафних санкцій, є протиправними та підлягають до скасування повністю.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 16.03.2011р. №0000013500/0 та від 16.03.2011р. № 0000023500/0.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 16.03.2011р. №0000013500/0 та від 16.03.2011р. №0000023500/0.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "ДЕКС" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.