Постанова № 16473177, 16.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9236/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Грищенка Є.І.

при секретаріЧерніковій О.Є.

за участю представника позивача Шамкій В.М.

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про скасування постанов про арешт коштів боржника № 20484837 від 31.05.2011 року, № 20484668 від 31.05.2011 року, № 20577765 від 31.05.2011 року, № 20488583 від 31.05.2011 року, № 20478508 від 31.05.2011 року, № 24614614 від 31.05.2011 року, № 4205972 від 31.05.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Ровенькиантрацит», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про скасування постанов про арешт коштів боржника № 20484837 від 31.05.2011 року, № 20484452 від 31.05.2011 року, № 20472942 від 31.05.2011 року, № 20478912 від 31.05.2011 року, № 20484668 від 31.05.2011 року, № 20577765 від 31.05.2011 року, № 20488583 від 31.05.2011 року, № 20478508 від 31.05.2011 року, № 24614614 від 31.05.2011 року, № 4205972 від 31.05.2011 року, № 24614979 від 31.05.2011 року. ДП «Ровенькиантрацит» вважає вказані постанови відділу ДВС підлягають скасуванню, оскільки Відповідачем порушено ч.1 ст. 54, ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та як наслідок порушено вимоги ст. 19 Конституції України. Крім того, позивач у адміністративному позові зазначив, що винесенням постанов про арешт коштів були порушені права ДП «Ровенькиантрацит», передбачені ч.1 ст. 41 Конституції України та ч.ч. 1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України щодо права володіти, користуватися і розпорядження своєю власністю (майном) на власний розсуд. Частина 1 ст. 54 Закону № 2677-VI передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. На день подання позовної заяви, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29666962 від 15.12.2010 р. все рухоме та нерухоме майно та майнові права ДП «Ровенькиантрацит» знаходяться у податковій заставі. На підставі вищевикладеного просили скасувати постанови про арешт коштів боржника № 20484837 від 31.05.2011 року, № 20484452 від 31.05.2011 року, № 20472942 від 31.05.2011 року, № 20478912 від 31.05.2011 року, № 20484668 від 31.05.2011 року, № 20577765 від 31.05.2011 року, № 20488583 від 31.05.2011 року, № 20478508 від 31.05.2011 року, № 24614614 від 31.05.2011 року, № 4205972 від 31.05.2011 року, № 24614979 від 31.05.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив скасувати постанови про арешт коштів боржника № 20484837 від 31.05.2011 року, № 20484668 від 31.05.2011 року, № 20478508 від 31.05.2011 року, № 24614614 від 31.05.2011 року, № 4205972 від 31.05.2011 року, № 20488583 від 31.05.2011 року.

Представником відповідача та третьою особою в судовому засіданні позов не визнаний. Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що на примусовому виконанні підрозділу ПВР відділу ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області знаходяться накази господарського суду Луганської області № 4/71 від 18.06.2010 р., № 6/107 від 14.06.2010 р., № 6/106 від 14.06.2010 р., № 6/105 від 14.06.2010 р., № 4/73 від 18.06.2010 р., № 4/74 від 18.06.2010 р., № 4/72 від 18.06.2010 р., № 6/108 від 14.06.2010 р. про стягнення з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «Україна» 698545,62 грн., наказ господарського суду Луганської області № 3/282 від 02.07.2010 р. про стягнення з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «РСРТП» 2036831,24 грн., наказ господарського суду Луганської області № 7/194 від 30.11.2008 р. про стягнення з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «РСРТП» 756299,23 грн. Згідно п. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Стаття 54 Закону врегульовує порядок звернення стягнення на заставлене майно. Поняття податкової застави врегульоване законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Згідно ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» № 1255-IV у правочині, на підставі якого або у звязку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 29666962 від 15.12.2010 року зареєстроване публічне обтяження податкової застави обєкту «Невизначене майно все майно та майнові права». Підстава обтяження, відомості про обмеження відчуження не вказані. Оскільки, запис щодо невизначеного майна ДП «Ровенькиантрацит» не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Статтею 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних та фізичних осіб, що знаходяться у банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Просили у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах , в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, іншими правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Статтею 8 Закону передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник, які можуть бути фізичними та юридичними особами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ч. 1 ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 21 Закону визначена виключна підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Зокрема, частиною другою даної статті встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші підрозділи органів влади та їх посадові особи; сума зобовязання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Частиною 1 ст. 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Так, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону).

Частина 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язковість виконання вимог державного виконавця щодо рішень для усіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Як вбачається з матеріалів даної справи, державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецькій області ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 30, 52 Закону 31 травня 2011 року накладено арешт на кошти при примусовому виконанні наказів господарського суду Луганської області № 4/71 від 18.06.2010 р., № 6/107 від 14.06.2010 р., № 6/106 від 14.06.2010 р., № 6/105 від 14.06.2010 р., № 4/73 від 18.06.2010 р., № 4/74 від 18.06.2010 р., № 4/72 від 18.06.2010 р., № 6/108 від 14.06.2010 р. про стягнення з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «Україна» 698545,62 грн., наказ господарського суду Луганської області № 3/282 від 02.07.2010 р. про стягнення з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «РСРТП» 2036831,24 грн., наказ господарського суду Луганської області № 7/194 від 30.11.2008 р. про стягнення з ДП «Ровенькиантрацит» на користь ТОВ «РСРТП» 756299,23 грн.

Таких постанов про арешт коштів від 31.05.2011 року було одинадцять. Після уточнення позовних вимог позивач оскаржує шість із них, а саме:

- ВП № 24614614 в межах суми 756299,23 грн. за наказом №7/194 від 30.11.2010 р.;

- ВП № 20484837 в межах суми 102439,76 грн. за наказом № 6/107 від 14.06.2010 р.;

- ВП № 20488583 в межах суми 64653,18 грн. за наказом № 4/74 від 18.06.2010 р.;

- ВП № 20478508 в межах суми 110795,67 грн. за наказом № 4/71 від 18.06.2010 р.;

- ВП № 4205972 в межах суми 2036831,24 грн. за наказом № 3/282 від 02.07.2007 р.;

- ВП № 20484668 в межах суми 111485,28 грн. за наказом № 6/106 від 14.06.2010 р.

В судовому засіданні встановлено, що копії зазначені постанови про накладання арешту на майно боржника від 31.05.2011 року були отримані позивачем 3.06.2011 року, про що свідчать відповідні відмітки ДП «Ровенькиантрацит» на копіях, наданих відповідачем.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 11 Закону визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Керуючись вищезазначеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» та на виконання рішення суду про стягнення відділом ДВС винесено постанови від 31.05.2011 року ВП № 20484837, ВП № 20484452 від 31.05.2011 року, ВП № 20472942 від 31.05.2011 року, ВП № 20478912 від 31.05.2011 року, ВП № 20484668 від 31.05.2011 року, ВП № 20577765 від 31.05.2011 року, ВП № 20488583 від 31.05.2011 року, ВП № 20478508 від 31.05.2011 року, ВП № 24614614 від 31.05.2011 року, ВП № 4205972 від 31.05.2011 року, ВП № 24614979 від 31.05.2011 року про арешт коштів боржника, які містяться на рахунках 26000011312301, 26044011312301 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві МФО 300346; 2600301004637, 2604701004637 в Філія АТ «Укрексімбанк» м. Луганськ МФО 304289; 2600030184744, 2600030493695, 2600130393695, 2600230293695, 2600330193965, 26040320093965, 2604331384744, 2604831193695 в Філія ПАТ ПІБ в м. Луганськ МФО 304308; 2600134484744, 2600330141173 в Філія ПАТ ПІБ у м. Ровеньки Луганської області МФО 304502; 260223029300, 260233019300 в Філія Луганське обласне ВАТ «ДОБУ» у м. Луганськ МФО 304665; 26003548203, 26047548203, 2600854820301 в ПАТ «Укркомунбанк» МФО 304988; 26003013000802, 26047013000802 в Сбербанк Росії МФО 320627; 26008301012529 в ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767; 26005006864001 в АТ КБ «ТК Кредит»; 26157560000001 в Донецькій ОФ ПАТ «УСБ» м. Донецьк МФО 334011; 26007610088000 в ПАТ «Донгорбанк» МФО 334970; 26009000660042 в Банк «Демарк» МФО 353575; 260073011900, 260403021900 в Філія Ровенське відділення ВАТ «ДОБУ» м. Ровеньки МФО 36411; 371226640312037129020021260 в ГУ ДКУ у Луганській області МФО 804013.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови від 31.05.20011 року ВП № 20484837, ВП № 20484452 від 31.05.2011 року, ВП № 20472942 від 31.05.2011 року, ВП № 20478912 від 31.05.2011 року, ВП № 20484668 від 31.05.2011 року, ВП № 20577765 від 31.05.2011 року, ВП № 20488583 від 31.05.2011 року, ВП № 20478508 від 31.05.2011 року, ВП № 24614614 від 31.05.2011 року, ВП № 4205972 від 31.05.2011 року, ВП № 24614979 від 31.05.2011 року про арешт коштів, які обліковуються на рахунках 26000011312301, 26044011312301 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві МФО 300346; 2600301004637, 2604701004637 в Філія АТ «Укрексімбанк» м. Луганськ МФО 304289; 2600030184744, 2600030493695, 2600130393695, 2600230293695, 2600330193965, 26040320093965, 2604331384744, 2604831193695 в Філія ПАТ ПІБ в м. Луганськ МФО 304308; 2600134484744, 2600330141173 в Філія ПАТ ПІБ у м. Ровеньки Луганської області МФО 304502; 260223029300, 260233019300 в Філія Луганське обласне ВАТ «ДОБУ» у м. Луганськ МФО 304665; 26003548203, 26047548203, 2600854820301 в ПАТ «Укркомунбанк» МФО 304988; 26003013000802, 26047013000802 в Сбербанк Росії МФО 320627; 26008301012529 в ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767; 26005006864001 в АТ КБ «ТК Кредит»; 26157560000001 в Донецькій ОФ ПАТ «УСБ» м. Донецьк МФО 334011; 26007610088000 в ПАТ «Донгорбанк» МФО 334970; 26009000660042 в Банк «Демарк» МФО 353575; 260073011900, 260403021900 в Філія Ровенське відділення ВАТ «ДОБУ» м. Ровеньки МФО 36411; 371226640312037129020021260 в ГУ ДКУ у Луганській області МФО 804013, діяв правомірно, на підставі норм законодавства, а отже, у суду відсутні підстави для скасування постанов про арешт коштів боржника.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом прийнято до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 41, ст. 319 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 5, 8, 11, 17, 21, 32, 52, 54, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, участю третьої особи ОСОБА_2 про скасування постанов про арешт коштів боржника № 20484837 від 31.05.2011 року, № 20484668 від 31.05.2011 року, № 20478508 від 31.05.2011 року, № 24614614 від 31.05.2011 року, № 4205972 від 31.05.2011 року, № 20488583 від 31.05.2011 року відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 червня 2011 року у присутності сторін.

Постанова в повному обсязі складена 21 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.