Постанова № 16473051, 15.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. справа № 2а/0570/9034/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Толстолуцької М.М.

при секретаріПеровій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (м. Ровеньки)

до

Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області (м. Донецьк)

про

скасування постанов про арешт коштів боржника

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю

У судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2011 року, оголошувалась технічна перерва з 9 години 30 хвилин 15.06.2011 року до 15 години 39 хвилин 15.06.2011 року з метою оформлення позивачем письмового клопотання про об`єднання позовних вимог.

31 травня 2011 року Державне підприємство «Ровенькиантрацит» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про арешт коштів боржника, а саме 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942.

Розпорядженням керівника апарату №56 від 06.06.2011 року, у зв`язку з перебуванням судді Бойко М.І. на лікарняному було призначено повторний автоматичний розподіл справ між суддями, за результатами якого було призначено суддю Толстолуцьку М.М.

Ухвалою суду від 06.06.2011 року адміністративну справу було прийнято до провадження суддею Толстолуцькою М.М.

6 червня 2011 року було постановлено ухвалу, згідно якої позов Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов було забезпечено шляхом зупинення дії постанов Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про арешт коштів боржника, а саме від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942, до розгляду справи по суті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство» про вступ в справу за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов про арешт коштів боржника, а саме від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

15 червня 2011 року судом було постановлено ухвалу про відмову у задоволені клопотання Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про об`єднання в одне провадження адміністративних справ №2а/0570/9034/2011 та №2а/0570/9023/2011.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі. У судовому засіданні представник позивача зазначив, що копії постанов про арешт коштів ДП «Ровенькиантрацит» до теперішньного часу не отримало. Позов підтримує у повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, просить відмовити у його задоволені у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ :

31 травня 2011 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (далі ДП «Ровенькиантрацит») до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції (далі відділ ДВС), про скасування постанов про арешт коштів боржника від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942.

Позов мотивовано тим, що у зв'язку з примусовим виконанням наказів господарського суду Луганської області відділом ДВС прийнято постанови про арешт коштів ДП «Ровенькиантрацит», які обліковуються на розрахунковому рахунку № 2600817812 відкритому у ЛО ДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ на загальну суму 3680 302, 00 грн., а саме від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942.

ДП «Ровенькиантрацит» вважає вказані постанови відділу ДВС підлягають скасуванню, оскільки Відповідачем порушено ч.1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» та як наслідок порушено вимоги ст.19 Конституції України.

Крім того, позивач у адміністративному позові зазначив, що винесенням постанов про арешт коштів були порушені права ДП «Ровенькиантрацит», передбачені ч.1 ст.41 Конституції України та ч.ч. 1,2 ст.319 Цивільного кодексу України щодо права володіти, користуватися і розпорядження своєю власністю (майном) на власний розсуд.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, арешт майна застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю накладати арешт на майно шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах , в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, іншими правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Статтею 8 Закону передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник, які можуть бути фізичними та юридичними особами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ч. 1 ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 21 Закону визначена виключна підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень. Зокрема, частиною другою даної статті встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші підрозділи органів влади та їх посадові особи; сума зобовязання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Частиною 1 ст. 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Так, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону).

Частина 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає обов'язковість виконання вимог державного виконавця щодо рішень для усіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Як вбачається з матеріалів даної справи, державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецькій області Шерстньовим Р.О. на підставі ст.ст. 30, 52 Закону 26 травня 2011 року накладено арешт на кошти в межах суми 756299,23 грн. при примусовому виконанні наказу № 7/194 виданого 30.11.2008 року Господарським судом Луганської області ВП № 24614614. Таких постанов про арешт коштів від 26.05.2011 року було ще десять, а саме:

-ВП № 20478508 в межах суми 110795,67 грн. за наказом №4/71 від 18.06.2010 р.;

-ВП № 20478912 в межах суми 89603,73 грн. за наказом № 6/105 від 14.06.2010 р.;

-ВП № 24614979 в межах суми 188626,69 грн. за наказом № 7/195 від 30.11.2008 р.;

- ВП № 20484668 в межах суми 111485,28 грн. за наказом № 6/106 від 14.06.2010 р.;

-ВП № 20484837 в межах суми 102439,76 грн. за наказом № 6/107 від 14.06.2010 р.;

-ВП № 20484452 в межах суми 82405, 16 грн. за наказом № 6/108 від 14.06.2010 р.;

-ВП № 20472942 в межах суми 80755,05 грн. за наказом № 4/73 від 18.06.2010 р.;

-ВП № 20488583 в межах суми 64653,18 грн. за наказом № 4/74 від 18.06.2010 р.;

-ВП № 20477765 в межах суми 56407,79 грн. за наказом № 4/72 від 18.06.2010 р.;

-ВП № 4205972 в межах суми 2036831,24 грн. за наказом № 3/282 від 02.07.2007 р., кошти належать боржнику - ДП «Ровенькиантрацит» та містяться на рахунку №2600817812 у ЛО ДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ, МФО 304007.

У судовому засіданні представник позивача вказала на те, що копії постанов про арешт коштів ДП «Ровенькиантрацит» до теперішнього часу не отримувало. Все рухоме та нерухоме майно, всі активи платника податків знаходяться у податковій заставі. Також зазначив, що в звязку з арештом розрахункового рахунку підприємство не має можливості виплатити заробітну плату робітникам у встановлені діючим законодавством строки, погасити заборгованість за електроенергію та розрахуватися з ДП «Донецька залізниця». Що створює загрозу пошкодженню обладнання, виникненню негативних екологічних і техногенних наслідків, відшкодування завданих при цьому збитків.

Представник відповідача у судовому засідання позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що згідно статті 31 Закону всі документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, окрім постанов - про відкриття виконавчого провадження; про відмову у відкритті виконавчого провадження; про повернення виконавчого документа стягувачеві. Тому зауваження представника позивача, що постанова про арешт коштів направлена простою кореспонденцією, а не рекомендованою є такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства. У зв`язку з чим, в матеріалах виконавчого провадження даних про підтвердження вручення цього документу не може бути. Одночасно повідомив суд, що вимоги виконавчого документу боржником в добровільному порядку не виконано. Що тягне за собою порушення прав підприємств на користь яких з боржника стягнуто борг на загальну суму 3680302,00 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом з'ясовано та сторонами по справі підтверджено, що позивач на момент звернення до суду не отримував жодної постанови про накладення арешту на кошти, проте підприємством разом з клопотанням про розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в найкоротший час було надано додаток з копіями постанов, що оскаржуються.

У судовому засіданні встановлено, що копії постанов про арешт коштів боржника відділом ДВС направлено ДП «Ровенькиантраціт», про що свідчить відмітка № 3010 від 26.05.2011 р. в Журналі вихідної кореспонденції 04-01-34.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 11 Закону визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Керуючись вищезазначеними нормами Закону України "Про виконавче провадження" та на виконання рішення суду про стягнення відділом ДВС винесено постанови від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942 про арешт коштів боржника, які містяться на рахунку № 2600817812 у ЛО ДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ, МФО 304007.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942.про арешт коштів, які обліковуються на рахунку № 2600817812 у ЛО ДАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Луганськ, МФО 304007, діяв правомірно, на підставі норм законодавства, а отже, у суду відсутні підстави для скасування постанов про арешт коштів боржника.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом прийнято до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 41, ст. 319 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 5, 8, 11, 17, 21, 32, 52, 54, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції про скасування постанов про арешт коштів боржника від 26.05.20011 року ВП №20484837, від 26.05.2011 року ВП 20478508, від 26.05.2011 року ВП 24614979, від 26.05.2011 року ВП 24614614, від 26.05.2011 року ВП 20478912, від 26.05.2011 року ВП 4205972, від 26.05.2011 року ВП 20484668, від 26.05.2011 року ВП 20477765, від 26.05.2011 року ВП 20488583, від 26.05.2011 року ВП 20484452, від 26.05.2011 року ВП 20472942 - залишити без задоволення

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 15 червня 2011 року.

Повний текст постанови складений 20 червня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.