Постанова № 16472556, 10.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1245/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представників позивача Ємчика Р.І., Єфремової О.О.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр»до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року №0000852301,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» (далі ТзОВ «Ойл Карт Центр», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0000852301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Ойл Карт Центр» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, якою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про що складено акт №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 21.03.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000852301, яким ТзОВ «Ойл Карт Центр» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 326100грн. 00коп. (у тому числі, за основним платежем 260880грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 65220грн. 00коп.). Податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте в подальшому відкликав скаргу. Вказане податкове повідомлення-рішення вважає необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

В акті перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року податковим органом зроблені висновки про завищення ТзОВ «Ойл Карт Центр» у четвертому кварталі 2009 року валових витрат на суму 638599грн. 10коп. через віднесення до їх складу витрат, що не підтверджені відповідними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Так, в отриманій від Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» прихідній накладній №КV1-012232 від 30.11.2009 року на суму 638599грн. 10коп. (без ПДВ) відсутні обовязкові реквізити, зокрема, підпис відповідальної особи, відтиск печатки. Позивач зазначає, що всі документи, на підставі яких формувалися валові витрати, оформлені належним чином, у тому числі по спірній операції, і додані до матеріалів позовної заяви. Крім того, позивач не допускав порушення в частині завищення валових витрат на 404920грн. 90коп., що описане в акті перевірки, і дані декларацій з податку на прибуток щодо складу валових витрат повністю відповідають кореспонденції рахунків його бухгалтерського обліку.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.03.2011 року №0000852301.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях №6440 від 06.06.2011 року (а.с.128-129), та пояснили, що спірна господарська операція між позивачем та Приватним підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» була оформлена не прихідною накладною, як вказано податковим органом в акті перевірки, а актом №КV1-012232 від 30.11.2009 року приймання-передачі нафтопродуктів, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, форма і зміст акту відповідає вимогам первинного документу бухгалтерського обліку, є належним для формування валових витрат згідно з вимогами статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, представник позивача головний бухгалтер Єфремова О.О. в поясненнях щодо іншого порушення визнала, що в першому кварталі 2009 року мало місце завищення валових витрат (рядок 04.1 декларації), але на суму 564197грн. 00коп., тоді як перевіркою виявлено завищення на 404920грн. 90коп. Проте в цьому ж періоді ТзОВ «Ойл Карт Центр» в декларації з податку на прибуток підприємства (рядок 04.13 декларації) допущено ще одну помилку в частині заниження валових витрат на суму 515352грн. 00коп. Враховуючи те, що в рядку 04.1 декларації допущено завищення валових витрат (на 564197грн. 00коп.), а в рядку 04.13 декларації заниження (на 515352грн. 00коп.), тому, на думку представника позивача, загальний розмір завищення валових витрат склав 48845грн. 00коп. (564197грн. 00коп. 515352грн. 00коп.). Представники позивача просять визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.03.2011року №0000852301 повністю.

Представники відповідача, які брали участь в судових засіданнях у цій справі, адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.95-96), та пояснили, що за результатами планової виїзної перевірки встановлено порушення ТзОВ «Ойл Карт Центр» пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.5.1 пункту 5.5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, підпунктів 7.3.2, 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік на загальну суму 260880грн. 00коп. та занижено відємне значення обєкта оподаткування в загальному розмір 17469521грн. 50коп. за девять місяців 2010 року.

Порушення щодо заниження податку на прибуток повязані з включенням позивачем до складу валових витрат суми витрат на придбання товарів у розмірі 638599грн. 10коп., що підтверджені неналежно оформленою прихідною накладною №КV1-012232 від 30.11.2009 року (на момент перевірки був відсутній підпис відповідальної особи, не скріплений печаткою), що в розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позбавляє права платника податків на валові витрати. Інше порушення стосується відображенням позивачем в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у розмірі 32819010грн. 00коп., тоді як згідно з даними бухгалтерського обліку такі витрати склали 32414089грн. 10коп., що на 404920грн. 90коп. менше, ніж відображено ТзОВ «Ойл Карт Центр» в податковій звітності. Відтак, представники відповідача вказують, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Ойл Карт Центр» є субєктом господарювання, з 27.10.2004 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №845 від 23.08.2007 року (а.с.86). Відповідно до статуту, серед іншого, позивач здійснює такі види діяльності, як закупівля та реалізація нафти, нафтопродуктів, вугілля, інших паливно-сировинних ресурсів і конструкційних матеріалів, виконання повязаних з цих робіт та надання повного комплексу повязаних з цим послуг з усіма національними, а також іноземними субєктами підприємницької діяльності, забезпечення вказаними ресурсами і матеріалами підприємств, громадян та інших споживачів; комерційна, посередницька діяльність, гуртово-роздрібна торгівля нафтопродуктами, паливно-мастильними матеріалами тощо (а.с.74-85).

Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Ойл Карт Центр» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, про що складено акт №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року (а.с.8-53). Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.4.8 пункту 5.4, підпункту 5.5.1 пункту 5.5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, підпунктів 7.3.2, 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік на загальну суму 260880грн. 00коп., у тому числі за перший квартал 2009 року в розмірі 101230грн. 00коп., за четвертий квартал 2009 року на суму 159650грн. 00коп., та занижено відємне значення обєкта оподаткування в загальному розмірі 17469521грн. 50коп. за девять місяців 2010 року. Порушення щодо заниження податку на прибуток повязані з завищенням валових витрат, в одному випадку, через зайве віднесення витрат, які фактично відсутні у платника податку за даними бухгалтерського обліку та не підтверджені первинними документами, в іншому через включення витрат не підтверджених належними первинними документами бухгалтерського обліку (прихідна накладна, по якій сформовано витрати, не містить усіх реквізитів).

21.03.2011 року на підставі акту перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000852301, яким ТзОВ«Ойл Карт Центр» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 326100грн. 00коп., у тому числі за основним платежем 260880грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 65220грн. 00коп. (а.с.7), та яке в подальшому було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області №1846/10/25-006 від 21.04.2011 року первинна скарга платника податків повернута без розгляду у звязку з її відкликанням (а.с.69).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0000852301 в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 199562грн. 00коп., у тому числі за основним платежем 159650грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 39912грн. 00коп., не спростував правомірності формування позивачем валових витрат у четвертому кварталі 2009 року по господарських операціях з Підприємством з іноземними інвестиціям «Лукойл-Україна», з огляду на таке.

Судом встановлено, що в межах господарської діяльності позивач уклав з Підприємством з іноземними інвестиціям «Лукойл-Україна» договір №1026-Е/05 від 01.09.2005 року на придбання нафтопродуктів з подальшими додатковими угодами до нього від 30.12.2005 року №1, 17.04.2006 року №2, від 15.12.2006 року №3/2, від 20.05.2008 року №4 (а.с.54-60). Одна з поставок товару оформлена актом №КV1-012232 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.11.2009 року, в якому з посиланням на зазначений вище договір підтверджено передачу продавцем та приймання покупцем товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) в розрізі марок пального, з зазначенням кількості, ціни за одиницю товару, розміру знижки, суми за поставлений товар без ПДВ, суми ПДВ, загальної суми з ПДВ, а всього на суму 638599грн. 10коп. та ПДВ 127719грн. 82коп. (а. с. 61). Вказаний акт містить відомості про дату, місце складання, зміст операції, уповноважених представників з вказівкою на їх посади, скріплений підписами таких уповноважених представників продавця і покупця, печатками юридичних осіб, тобто акт містять усі відомості й реквізити, що вимагаються для первинних документів бухгалтерського обліку. Позивачем представлено рахунки-фактури від 06.11.2009 року, 04.12.2009 року на оплату ТМЦ та платіжні доручення на перерахування коштів від 12.11.2009 року №2557, від 19.11.2009 року №2598, від 10.12.2009 року №2755 за придбані ТМЦ, податкову накладну від 30.11.2009 року №110070744 на загальну суму 766318грн. 92коп., в тому числі ПДВ 127719грн. 82коп., що свідчать про реально понесені витрати позивачем (а.с.62-67). До матеріалів справи долучено докази на підтвердження реалізації пального ТзОВ «Ойл Карт Центр» в роздріб іншим покупцям, що є одним з основних видів діяльності позивача (а.с.87-89).

Таким чином, в ході судового розгляду були спростовані висновки акту перевірки та заперечення відповідача в частині завищення ТзОВ «Ойл Карт Центр» валових витрат на суму 638599грн. 00коп. по операції придбання пального у Підприємства з іноземними інвестиціям «Лукойл-Україна». Судом були досліджені описані вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному договорі платником податку, містять усі необхідні реквізити і відомості, що ставляться до таких документів, та підтверджують обґрунтованість формування валових витрат у четвертому кварталі 2009 року в розмірі 638599грн. 00коп. При цьому, податковий орган не приймав такі витрати лише через відсутність підпису, печатки у прихідній накладній №КV1-012232 від 30.11.2009 року, яку не представив суду в обґрунтування своїх доводів, а з пояснень представників позивача вбачається, що такого документу взагалі не існує, оскільки під цим номером з посиланням на відповідну дату існує лише досліджений в судовому засіданні акт приймання-передачі нафтопродуктів.

В даному випадку суд враховує, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обовязкові реквізити. Вимоги вказаних нормативно-правових актів дотримані позивачем.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Як слідує із поданого Луцькою ОДПІ розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки №1067/2301/331704464 від 04.03.2011 року, внаслідок завищення валових витрат в четвертому кварталі 2009 року на суму 638599грн. 00коп. позивачу донараховано податку на прибуток в розмірі 159650грн. 00коп. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 39912грн. 00коп., а всього 199562грн. 00коп. (а.с.132).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушення в частині завищення валових витрат у четвертому кварталі 2009 року на суму 638599грн. 00коп., а тому у Луцької ОДПІ були відсутні правові підстави визначати позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 159650грн. 00коп. та застосовувати штрафну (фінансову) санкцію в сумі 39912грн. 00коп., відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.03.2011 року №0000852301 в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 199562грн. 00коп. (в тому числі, за основним платежем 159650грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 39912грн. 00коп.) є протиправним та підлягає скасуванню, тобто позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Разом з тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.03.2011 року №0000852301 в іншій частині щодо нарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126538грн. 00коп. (у тому числі, за основним платежем 101230грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 25308грн. 00коп.) через завищення валових витрат у звязку з зайвим відображенням витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у першому кварталі 2009 року є правомірним, а позовні вимоги про скасування цього рішення в зазначеній частині є безпідставними та до задоволення не підлягають, виходячи з такого.

В акті перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року відповідачем встановлено завищення ТзОВ «Ойл Карт Центр» валових витрат за перший квартал 2009 року в розмірі 404920грн. 90коп., а саме: в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за цей період платником податків визначено витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11, в розмірі 32819010грн. 00коп., тоді як за результатами перевірки ці витрати склали 32414089грн. 10коп. (а.с.16).

Перевірка правильності відображення показника «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11» (рядок 04.1 декларації), що включається до загального обсягу валових витрат, Луцькою ОДПІ проведена на підставі таких документів: головної книги, оборотно-сальдових відомостей, відомостей рахунків №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №632 «Розрахунки з іноземними постачальниками), договорів купівлі-продажу, угод, договорів про надання послуг, видаткових накладних, актів виконаних робіт, виписок по рахунках у банку, платіжних дорученнях, що описані в розділі 3.1.2 «Валові витрати» акту перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року (а.с.16).

Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТзОВ «Ойл Карт Центр», в тому числі витрат по придбанню товарів (робіт, послуг), за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, відображені у додатку до акту перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року, в якому наведена кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку в розрізі витрат (а.с.133), зокрема, за перший квартал підприємство понесло витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в розмірі 32414089грн. 10коп., які підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до даних декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року (вхідний від 12.05.2009 року) такі витрати відображені в розмірі 32819010грн. 00коп. (рядок 04.1 декларації) (а.с.110). Різниця між показниками валових витрат за даними перевірки та задекларованими платником податків склала 404920грн. 90коп.

З письмових пояснень ТзОВ «Ойл Карт Центр» №6440 від 06.06.2011 року (а.с.128) та наданих в судовому засіданні пояснень головного бухгалтера Єфремової О.О. вбачається, що завищення валових витрат в дійсності мало місце в першому кварталі 2009 року, зокрема, представник позивача надала реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТзОВ «Ойл Карт Центр» до рядку 04 валові витрати декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року (а.с.129). З цього реєстру слідує, що позивачем за спірний період понесені витрати у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) на суму 32254813грн. 00коп., при тому, що задекларовано 32819010грн. 00коп., різниця становить 564197грн. 00коп. Тобто, представники позивача визнали допущене порушення щодо завищення валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за перший квартал 2009 року, вказавши ще більший розмір такого завищення (564197грн. 00коп.), ніж встановлено перевіркою (404920грн. 90коп.).

Разом з тим, представники позивача наполягали на тому, що в першому кварталі 2009 року в декларації з податку на прибуток підприємства ТзОВ «Ойл Карт Центр» допущено ще одну помилку в рядку 04.13 декларації та занижено валові витрати на суму 515352грн. 00коп. Враховуючи те, що в рядку 04.1 декларації допущено завищення валових витрат (на 564197грн. 00коп.), а в рядку 04.13 декларації заниження (на 515352грн. 00коп.), тому, на думку представників позивача, загальний розмір завищення валових витрат склав 48845грн. 00коп. (564197грн. 00 коп. 515352грн. 00коп.= 48845грн. 00коп.).

Суд не бере до уваги такі доводи представників позивача, оскільки факт заниження валових витрат у першому кварталі 2009 року в рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства не має документального підтвердження та не узгоджується з задекларованими ТзОВ «Ойл Карт Центр» показниками з податку на прибутку підприємства за спірний період. Зокрема, з наданого позивачем реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТзОВ «Ойл Карт Центр» до рядку 04 валові витрати декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року вбачається, що по рядку 04.13 декларації відображено суму витрат 17152179грн. 00коп. (а.с.129). В декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року в рядку 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» відображено 21031747грн. 00коп. (а.с.110), а пізніше подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, де рядок 04.13 декларації зменшено через зайво враховані витрати на суму«-3879568грн. 00коп.» (а.с.130), тобто за перший квартал 2009 року витрати, що відображаються в рядку 04.13 декларації, склали 17152179грн. 00коп. (21031747грн. 00коп. 3879568грн. 00коп.). Відтак, заниження показників рядка 04.13 декларації за перший квартал 2009 року, про що стверджують представники позивача, судом не встановлено, такий показник уточнювався через витрати, зайво враховані.

Не знайшли свого підтвердження доводи представників позивача про заниження показників рядка 04.13 декларації і в акті перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року, який підписаний керівником та головним бухгалтером ТзОВ «Ойл Карт Центр» без зауважень (а.с.53), та в Реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку й показників валових витрат ТзОВ «Ойл Карт Центр» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, який є додатком до акту (а.с.133). Дані Реєстру узгоджуються та відповідають сумам, задекларованим позивачем у першому кварталі 2009 року в розмірі 17152179грн. 00коп. та за звітний період 2009 рік в розмірі 63640733грн. 00коп., з урахуванням уточнених розрахунків податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум валових витрат наведені в таблиці акту перевірки №1067/2301/33170464 від 04.03.2011 року в розділі 3.1.2 «Валові витрати», де відображено показники звітності платника податків з урахуванням уточнюючих розрахунків (а.с.14-15), а тому суд не приймає твердження представників позивача про те, що податковим органом не взяті до уваги уточнюючі розрахунки з податку на прибуток.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного законодавства України щодо порядку формування валових витрат (зокрема, недопущення включення зайвих, не підтверджених відповідними розрахунковими чи іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), суд приходить до висновку про завищення ТзОВ «Ойл Карт Центр» валових витрат на 404920грн. 90коп. у першому кварталі 2009 року, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування податком на прибуток за цей період, призвело до заниження податку на прибуток на 101230грн. 00коп., а тому позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині до задоволення не підлягають.

Таким чином, виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ 21.03.2011 року №0000852301 в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 199562грн. 00коп. (у тому числі, за основним платежем 159650грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 39912грн. 00коп.), а в задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 126538грн. 00коп. (у тому числі, за основним платежем 101230грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 25308грн. 00коп.) слід відмовити.

Згідно із частиною третьою статті 94 КАС України у звязку із задоволенням адміністративного позову частково з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1грн. 70коп., сплачений згідно з платіжним дорученням від 05.05.2011 року №201 (а.с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 21 березня 2011 року №0000852301 в частині визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 199562гривні 00копійок, у тому числі за основним платежем 159650гривень 00копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями 39912гривень 00копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Карт Центр» судовий збір в розмірі 1 гривня 70 копійок (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх