Постанова № 16471832, 01.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011 року Справа № 5005/756/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю " Вега - прим" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі № 5005/756/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Українська чайна компанія", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прим", м.Дніпропетровськ

про стягнення 108112, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. ( суддя Орєшкіна Е.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прим", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна компанія", 50132, 43грн. заборгованості, інфляційних збитків –3439, 82грн., 3% річних –637, 57 грн., витрат по сплаті державного мита –542, 09грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118, 33грн.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване вимогами ч.2 ст.625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення від 15.03.2011р. в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 3 439, 82грн. та 3% річних в розмірі 637, 57грн, оскільки сума боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції та 3% річних , у відповідності до ст.. 625 ЦК України, має сплачуватись боржником лише з простроченої суми.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо надання даних про залишок товару. Однак відповідач не відповідав. Три проценти річних і інфляційні нараховані на суму зафіксовану в останньому акту звірки, підписаного сторонами. Просить рішення залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належнім чином.

Судом від відповідача ухвалою суду від 18.05.2001р. витребувалися дані щодо реалізації поставленого товару. Однак відповідач дані не надав, тому колегія суддів переглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

01.05.09 року товариством з обмеженою відповідальністю "Українська чайна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вега-прим" укладений договір № ВП-30606, відповідно до умов якого постачальник (позивач) прийняв на себе зобов’язання поставити покупцю (відповідачу) товар, асортимент та ціна якого узгоджені сторонами в специфікаціях до договору, що є його невід’ємними частинами, а покупець, зобов'язався прийняти цей товар та його оплатити.

Відповідно до п.7.2 Договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, узгоджений сторонами в п.6 Додатку № 4 до Договору. Згідно цього пункту оплата здійснюється від суми реалізованого товару кожні 30 календарних днів.

Термін дії договору, згідно п.12.1 Договору до 31 грудня 2009 року.

З 09.09.09 року по 29.06.10 року позивачем поставлена відповідачу продукція на загальну суму 100741,41 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Оскільки відповідачем не надано на вимогу суду даних щодо періоду і кількості реалізації товару, то колегія суддів погоджується висновком господарського суду, що відповідач, відповідно до ст..631 ч.1 ЦК України, повинен був виконати свої обов’язки по оплаті отриманого товару до 31.12.2009р.

12.01.11 року в якості оплати товару за договором відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 11.01.11 року .

Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 928-30/12/2010 від 30.12.10 року зобов’язання відповідача за договором поставки, припинені в розмірі 30608,98 грн.

Таким чином заборгованість відповідача складає 50 132,45 грн. та обґрунтовано стягнута судом на підставі ст..525, 526 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Сума інфляційних втрат за період з вересня по жовтень 2010р. та 3% річних з 15.09.2010р. по 01.12.2010р. розрахована позивачем правильно і складає відповідно 3 439,82 грн. та 637,57 грн., а тому правильно стягнута судом.

Що стосується пені, яку сторони встановили у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу (п.8.9 Договору), то її слід розраховувати з 01.01.2010р. по 01.07.2010р., з моменту закінчення договору, оскільки відповідач повинен був розрахуватися до закінчення його дії про що зазначалося вище. Розрахунок позивачем пені за період з 15.09.2010р. по 01.12.2010р. не відповідає вимогам закону, а тому господарським судом обґрунтовано відмовлено в позові в цій частині.

Заявником апеляційної скарги не надано доказів, які б спростовували висновки господарського суду, а тому рішення господарського суду підлягає залишенню в силі. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Вега - прим" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі № 5005/756/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 17.06.2011р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха