Рішення № 16471507, 07.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 5023/2558/11

вх. № 2558/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до ЗАТ "Агрофірма "8 Березня", с. Кандрашівка

про стягнення 7347,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 6960,90 грн., суми інфляційних втрат від несвоєчасно сплачених платежів у розмірі 286,58 грн., три відсотки річних 99,56 грн., а всього 7347,04 грн. у зв'язку з неповною оплатою відповідачем позивачу поставленого товару за договором постачання № 2010/4-8 від 21.04.2010 р.

Позивач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 07.06.2011 р. за вх. № Д1070, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач, через канцелярію господарського суду 07.06.2011 р. за вх. № 14216, надав письмові пояснення з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача від 25.05.2011 р., які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

У наданих письмових поясненнях позивач вказував, що він відвантажував товар відповідачу на умовах передбачених договором № 2010/4-8, інших договорів між сторонами не було укладено.

Дослідивши довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача від 25.05.2011 р., господарським судом було встановлено, що з наданої довідки вбачається, що відповідач має повне найменування - Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "8 Березня".

За таких обставин позивачем у судовому засіданні було заявлене усне клопотання про зміну найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" на Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "8 Березня", яке господарським судом задовольняється.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма № 170, однак відзив на позовну заяву до суду не надав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

21.04.2010 р. між сторонами було укладено договір постачання № 2010/4-8 (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що позивач зобов'язується постачати (передавати) товар у власність відповідача, для використання його у підприємницькій діяльності, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п.2.1.1. договору товар поставляється відповідачу партіями.

Пунктом 4.1. договору було передбачено, що вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається, зокрема в рахунку-фактурі.

Згідно п. 3.1. договору перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною.

Так, 27.04.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1149,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000053. Товар отримано за довіреністю № 344 від 20.04.2010 р. представником відповідача ОСОБА_2. Для оплати за поставлений товар відповідачу було виставлено рахунок-фактура № СФ-0426 від 26.04.2010 р. на суму 1149,40 грн.

30.04.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 691,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000058. Товар отримано за довіреністю № 344 від 20.04.2010 р. представником відповідача ОСОБА_2. Для оплати за поставлений товар відповідачу було виставлено рахунок-фактура № СФ-0428/1 від 28.04.2010 р. на суму 691,50 грн.

Також, 30.04.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 752,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000061. Товар отримано за довіреністю № 344 від 20.04.2010 р. представником відповідача ОСОБА_2. Для оплати за поставлений товар відповідачу було виставлено рахунок-фактура № СФ-0430 від 30.04.2010 р. на суму 752,00 грн.

14.05.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 974,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000062. Товар отримано за довіреністю № 367 від 13.05.2010 р. представником відповідача ОСОБА_2. Для оплати за поставлений товар відповідачу було виставлено рахунок-фактура № СФ-0512 від 12.05.2010 р. на суму 974,00 грн.

28.09.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5394,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000082. Товар отримано за довіреністю № 494 від 28.09.2010 р. представником відповідача ОСОБА_2. Для оплати за поставлений товар відповідачу було виставлено рахунок-фактура № СФ-0928.1 від 28.09.2010 р. на суму 5394,00 грн.

Враховуючи те, що позивач вказував про те, що між сторонами був укладений тільки даний договір, а в матеріалах справи відсутні докази зворотного господарський суд приходить до висновку, що позивачем було поставлено відповідачу товар за договором на загальну суму 8960,90 грн.

Згідно позову позивач зазначає, що відповідачем був сплачений позивачу тільки рахунок-фактура № СФ-0426 від 26.04.2010 р. на суму 1000,00 грн. у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою від 23.11.2010 р. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України про сплату суми заборгованості у розмірі 7960,90 грн. на протязі 15-денного строку. Однак, відповідачем було перераховано ще 1000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 6960,90 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості у розмірі 6960,90 грн. за договором не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за поставлений товар у розмірі 6960,90 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних суд приходить до висновку, що сума інфляційних втрат у розмірі 286,58 грн. та сума 3% річних у розмірі 99,56 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити усне клопотання позивача про зміну найменування відповідача по справі.

Змінити найменування відповідача по справі з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" на Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "8 Березня".

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (63720, Харківська область, Куп'янський район, с. Кіндрашівка, вул. Садова, код ЄДРПОУ 32015641, р/р 260056092 в ПАО «Мегабанк» у м. Харкові, МФО 351629) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61144, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р 26009070213 в ПАТ "Кредитпромбанк" м. Харків, МФО 350727) заборгованість за поставлений товар у розмірі 6960,90 грн.; суму інфляційних втрат від несвоєчасно сплачених платежів у розмірі 286,58 грн.; 3% річних 99,56 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 14.06.2011 р.