Рішення № 16471506, 07.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 5023/2629/11

вх. № 2629/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Волощук К.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за довіреністю №424 від 18.04.2011р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", Харківська область, Зачепилівський район, с. Сомівка

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Українська лізингова компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Оріль" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором фінансового лізингу №01-161/08-обл від 26.06.2008р. у розмірі 959403,14 грн., з яких: 653989,56 сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 110095,86 грн. інфляційних витрат, 31732,46 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов"язання, 74685,26грн. пені та 88900,00грн. штраф. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 07.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі , надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом до справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 07.06.2011р. не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 24.05.2011 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

26.06.2008р. між ТОВ "Українська лізингова компанія" (позивач по справі) та ТОВ "Оріль" (відповідач по справі) було укладено Договір №01-161/08-обл фінансового лізингу (далі Договір) , відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу в тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якою визначена в специфікації до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі за отримане майно відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу).

Згідно акту приймання-передачі від 08 липня 2008 року, підписаного між сторонами та скріпленого печатками обох сторін (а.с.20), відповідно до умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, а саме Зернозбиральний комбайн “Аcros-530” в комплектації: молотила до комбайну РСМ-142 “Аcros-530” з навішеним подрибнювачем - розкидачем, редуктором, кондиціонером, отопителем, платформа, підборач, візок для транспортування жатки 2008р. випуску.

Статтею 3 Договору передбачено, що відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, який є додатком №1 до Договору та умов ст. З Загальних умов (додаток №4 до Договору), з урахуванням коригування, вказаного у п. 3.7, 3.8, 3.9 Загальних умов фінансового лізингу до Договору.

Всі платежі відповідач зобов'язаний був здійснювати у національній валюті (гривні), відповідно до п. 3.1. Загальних умов фінансового лізингу до Договору, Графіку сплати лізингових платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Крім того, обов'язок лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів визначено п. 2. З ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за порушення обов"язку з своєчасної сплати лізингових платежів , передбачених п.3.1 даного Договору та інших платежів передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожень день прострочки та відшкодувати всі збитки , завдані цим позивачу, понад вказану пеню.

Відповідно до п.4.2.5 Договору за порушення п.9.2 Договору та умов пунктів 2.2, 6.7, 6.8, 6.10-6.12, 7.2, 9.6 Загальних умов - штраф у розмірі 5 відсотків від загальної вартості предмета лізингу вказаної в Специфікації , за кожен випадок такого порушення.

Позивач, в своїй позовній заяві, посилається на те, що у відповідач порушує умови Договору №01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008р. та починаючи з 05.08.2009р. у відповідача наявна перед позивачем заборгованість, яка станом на 22.03.2011р. складає 959403,14 грн., з яких: 653989,56 сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 110095,86 грн. інфляційних витрат, 31732,46 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов"язання, 74685,26грн. пені та 88900,00грн. штраф.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням господарського суду Харківської області від 25 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Українська лізингова компанія" до ТОВ "Оріль" про розірвання договору та повернення майна позов задоволено. Розірвано Договір №01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008 року, укладений між ТОВ “Оріль” та ТОВ “Українська лізингова компанія”. Зобов"язано ТОВ "Оріль" повернути предмет лізингу ТОВ “Українська лізингова компанія”, а саме зернозбиральний комбайн “Аcros-530” в комплектації: молотила до комбайну РСМ-142 “Аcros-530” з навішеним подриблювачем - розкидачем, редуктором, кондиціонером, отопителем, платформа, підборач, візок для транспортування жатки 2008р. випуску.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. Рішення господарського суду Харківської області від 25 січня 2011 року у справі № 66/348-10 скасовано в частині задоволення позову про розірвання Договору №01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008 року, укладеного між ТОВ “Оріль” та ТОВ “Українська лізингова компанія”. Провадження у справі в цій частині припинено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Харківським апеляційним господарським судом було встановлено, що позивач 02.11.2010 року направив на адресу відповідача за вих. № 1717 Повідомлення про вилучення майна в якому зазначив, що у зв'язку із наявністю заборгованості за Договором № 01-161/08-обл фінансового лізингу від 26 червня 2008 року, яка станом на 05.10.2010 року становить 1 123 712,77 гривень, відповідно до ст. 8 Загальних умов фінансового лізингу, які є Додатком № 4 до Договору № 01-161/08-обл фінансового лізингу від 26 червня 2008 року та ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ТОВ «Українська лізингова компанія»прийняла рішення про розірвання вищевказаного договору та вилучення майна, яке було передане ТОВ «Оріль». Уникнути процедури розірвання договору та вилучення майна можливо лише за умови повного погашення простроченої заборгованості протягом десяти робочих днів з дня одержання даного повідомлення, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Українська лізингова компанія». З поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вказане повідомлення про розірвання Договору вручене відповідачу 06.11.2010 року . Відповідач не надав суду доказів погашення простроченої заборгованості протягом десяти робочих днів з дня одержання даного повідомлення, у звязку з чим відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та п.п. 8.2., 8.4 Договору, він є розірваним з 06.11.2010 року. Таким чином на момент звернення позивача з позовом про розірвання Договору №01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008 року, вказаний Договір був достроково розірваний лізингодавцем.

24.02.2011р. відповідач повернув позивачу предмет лізингу , а саме зернозбиральний комбайн “Аcros-530” в комплектації: молотила до комбайну РСМ-142 “Аcros-530” з навішеним подриблювачем - розкидачем, редуктором, кондиціонером, отопителем, платформа, підборач, візок для транспортування жатки 2008р. випуску, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання - передачі, підписаний повноважними представниками сторін 24.02.2011р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом (ст.806 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не виконав покладений на нього обов"язок щодо своєчасного та повного внесення лізингових платежів , суд , з урахуванням Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. (Договір є розірваним з 06.11.2010 року.) вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами, у період з 05.08.2009р. по 06.11.2010р. в сумі 309133,37грн. В іншій частині нарахованих лізингових платежів у період з 06.11.2010р. по 22.03.2011р. суд відмовляє , як в безпідставно нарахованих, оскільки Договір принив свою дію.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 74685,26 грн. пені. за неповну та не своєчасну оплату лізингових платежів.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за порушення обов"язку з своєчасної сплати лізингових платежів , передбачених п.3.1 даного Договору та інших платежів передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожень день прострочки та відшкодувати всі збитки , завдані цим позивачу, понад вказану пеню.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 74685,26грн.

Суд, перевірив нараховану позивачем пеню та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 25041,36грн., в іншій частині відмовляє , як в зайво нарахованій.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 21803,69 грн. та інфляційних у сумі 73979,71 грн., нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані, в іншій частині відмовляє як в зайво нарахованих.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 88900,00грн. штрафу, за невиконання умов Договору щодо подання квартальної звітності , за 3-й та 4-й квартали 2010р.

Як вже було встановлено Договір №01-161/08-обл фінансового лізингу від 26.06.2008 року припинив свою дію 06.11.2010р., а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню лише за 3-й квартал 2010р. у сумі 44450,00грн. В іншій часттині нарахованого штрафу суд відмовляє як в зайво нарахованому.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статті 6, 526, 546, 610, 611, 612, 625, 806 Цивільного кодексу України, статтями 193, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.1, 2,16 Закону України "Про фінансовий лізинг" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріль” (64433, Харківська обл., Зачепилівський р-н, с. Сомівка, код ЄДРПОУ 31601546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 1, 3 поверх; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12; код ЄДРПОУ 30575865, п/р 26004024740200 в АКІБ “Укрсиббанк", МФО 3515005) 474408,13грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №01-161/08-обл від 26.06.2008р., з яких: 309133,37грн. сума простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 73979,71грн. інфляційних витрат, 21803,69 грн. 3% річних , 25041,36грн. пені та 44450,00грн. штраф, а також 4744,08грн. державного мита та 116,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 14.06.2011р.

Справа №5023/2629/11.