Рішення № 16471486, 09.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. Справа № 5023/2101/11

вх. № 2101/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Гетьман І.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. б/н від 28.09.10 р. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Ізюмське комунальне водопровідно-каналізаційне господарство, м. Ізюм

до Комбінат комунальних підприємств м. Ізюма

про стягнення 73619,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 50112,42 грн., пеню в розмірі 21548,16 грн., індекс інфляції в розмірі 451,01 грн., 3% річних в розмірі 1508,38 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 24.05.11 р. за клопотання позивача строк розгляду спору було продовжено до 13.06.11 р.

Позивач 24.05.11 р. надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 50112,42 грн., пеню в розмірі 50017,41 грн., індекс інфляції в розмірі 28159,06 грн., 3% річних в розмірі 6101,41 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 ГПК України вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити розмір позовних вимог, дане уточнення приймається судом до розгляду як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з урахуванням їх збільшення, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 01.02.03 р. між сторонами було укладено договір про водовідведення та водопостачання № 43, пролонгований на 2011 рік. відповідно до умов вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати відповідача питною водою, а також приймати від нього стічні води, а відповідач - своєчасно проводити оплату наданих йому послуг по водопостачанню та водовідведенню. Відповідно до розділу 7 договору розрахунок відповідачем за надані послуги проводиться на підставі рахунку, який направлявся позивачем відповідачеві і повинен був оплачувати на протязі 10 днів з моменту їх пред'явлення відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується документально матеріалами справи.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим станом на 01.02.11 р. початкове сальдо на 01.02.08 р. складає 56097,47 грн.. В період з 01.02.08 р. по 04.01.11 р. відповідачем було погашено в рахунок вищевказаної заборгованості 54424,93 грн., в т.ч. 21169,51 грн. списана, як прострочена дебіторська заборгованість.

Позивач в період з 01.02.08 р. по 01.02.11 р. направляв на адресу відповідача рахунки на загальну суму 56663,57 грн., які останнім до теперішнього часу оплачені частково на загальну суму 8223,69 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 50112,42 грн..

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.11 р., підписаним представниками обох сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 50112,42 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 6101,41 грн. та індекс інфляції в сумі 28159,06 грн.. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п.7.7 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі 50017,41 грн..

Розглянувши позовну вимогу в частині стягнення пені, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав обґрунтованого розрахунку пені. З наданого позивачем розрахунку пені, суду не зрозуміло за який саме період здійснено її нарахування, оскільки відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення пені в сумі 50017,41 грн. є необґрунтованою, у зв'язку з чим в її задоволенні треба відмовити.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 ГПК України, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.232 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комбінату комунальних підприємств (64300, Харківська область, м.Ізюм, вул.Червоногірська,62, код ЄДРПОУ 03358647) на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м.Ізюм, вул.Калініна,11, код ЄДРПОУ 24673063, п/р 26009301760109 в Ізюмському відділенні АК ПІБ, МФО 351492) - 50112,42 грн. основного боргу, 6101,41 грн. 3% річних, 28159,06 грн. індексу інфляції, 843,73 грн. держмита та 148,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 10.06.11 р.