Рішення № 16471413, 01.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р. Справа № 5023/2009/11

вх. № 2009/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 24.03.11р.

1- й Відповідач - ОСОБА_2., дов. №01-33/176 від 17.01.11р.

Третя особа - не з'явився;

Третя особа -2 - не з'явився;

2-й відповідач - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельшан", с. Руська Лозова

до 1) Дергачівської районної державної адміністрації, м. Дергачі

2) Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Х\о, м. Харків; 2)Дергачівське комунальне підприємство «Інвенрос», м. Дергачі

Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Ельшан”(позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Дергачівської районної державної адміністрації про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю - цех по виробництву поліпропіленової продукції (нитка, шпагат та інш.), яка знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 1-Б, село Руська Лозова Дергачівського району Харківської області загальною площею 1627,2 кв. м, та складається з приміщень: 1 - кімнати охорони, площею 12,30 кв. м, 2 -експедиторської, площею 182,30 кв. м, 3 - роздягальні, площею 12,20 кв. м, 4 -вбиральні, площею 2,70 кв. м, 5 - душової, площею 3,50 кв. м, 6 - душової, площею 3,40 кв. м, 7 - вбиральні, площею 2,60 кв. м, 8 - роздягальні площею 26,90 кв. м, 9 - кухні-їдальні, площею 38,50 кв. м, 10 - цеху, площею 629,90 кв. м, 11 - цеху-складу, площею 634,10 кв. м, 12 - кабінету, площею 18,80 кв. м., 13 - кабінету, площею 27,80 кв. м, 14 - кабінету, площею 26,80 кв. м, 15 - санвузлу, площею 5, 40 кв. м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2011 року (з урахуванням ухвали п ро виправлення описки від 30.03.2011 р.)прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04 квітня 2011 року о 10:00 год. Також цією ухвалою суду залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2011 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Русько-Лозівську сільську раду Дергачівського району Харківської області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дергачівське комунальне підприємство “Інвенрос”.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 01 червня 2011 року позовні вимоги, підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Перший відповідач відзив на позов не надав, проте, присутній у судовому засіданні його представник надав письмові заяву (вх. № 10877), в яких зазначив, що повністю погоджується з правовою оцінкою суду по даній справі та просить вирішити даний спір на розсуд суду.

Третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області у судове засідання 01.06.2011 року не зявилась, проте, через канцелярію суду надала пояснення (вх. № 7413), в яких зазначає, що позивач здійснив самочинну реконструкцію нежитлової будівлі цеху по виробництву поліпропіленової продукції, яка знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 1-Б, село Руська Лозова Дергачівського району Харківської області загальною площею 1627,2 кв. м. Посилаючись на ст.. 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, просить суд розглянути справу за відсутністю третьої особи відповідно до вимог діючого законодавства.

Другий відповідач - Русько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області та третя особа - Дергачівське комунальне підприємство “Інвенрос”у призначене судове засідання не зявились, витребувані судом документи не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 19 травня 2011 року, яка направлялась на адресу відповідача, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію, в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Окрім того, ухвала господарського суду Харківської області від 04 квітня 2011 року отримувалась представниками другого відповідача та третьої особи - 2, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а. с 156, 159, том 1).

Присутні в судовому засіданні 01 червня 2011 року позивач та перший відповідач вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників другого відповідача та третіх осіб.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, першого відповідача всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу частини комплексу від 10грудня 2009 року позивачу на праві власності належить 9/100 частин комплексу, корівник «Ц1», що розташований за адресою: вул. Бєлгородська (Бєлгородське шосе) 1 А, с. Руська Лозова, Дергачівського району Харківської області. Фактично за вказаною адресою розташований одноповерховий не житловий будинок літ. «Ц-1», загальною площею 1627,20 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Русько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області № 2 від 12.01.2010 року об'єкту нерухомості 9/100 частин комплексу корівнику «ЦІ» була надана юридична адреса: Харківська область с. Руська Лозова вул. Бєлгородська № 1 Б.

Протягом 2010 року позивачем було особисто, з дотриманням будівельних норм та правил, за рахунок власних коштів, Позивачем було проведено перепланування внутрішніх приміщень придбаного обєкту нерухомості, не змінюючи зовнішніх розмірів будівлі, без розроблення проектної документації та одержання дозволу Інспекції ДАБК Харківської області на виконання будівельних робіт. Замість нежитлових приміщень 1-4 загальною площею 1643,1 кв.м. Позивачем були утворені нежитлові приміщення 1-15 загальною площею 1627,2 кв.м. Як зазначає позивач, відносно виконання будівельно-монтажних робіт при переплануванні вищевказаної будівлі та обмеження прав інших громадян та юридичних осіб не надходило.

Комунальне підприємство технічної інвентаризації «Інвенрос» на замовлення позивача здійснило технічну інвентаризацію та склало відповідний технічний паспорт, згідно з яким по за адресою: вул. Бєлгородська, 1-Б, село Руська Лозова Дергачівського району Харківської області перебуває нежитлове приміщення загальною площею 1627,2 кв. м,

Відповідно до технічного висновку, здійсненого ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Укрбудконструкція» (ліцензія: серія АВ № 557623) вбачається, що технічний стан несучих та огорожних конструкцій, інженерних систем існуючої будівлі, в минулому корівника літ «Ц-1» по вул. Бєлгородській 1-Б (колишн. 1-А) в селі Руська Лозова Дергачівського району Харківської області є задовільним та своїми технічними, конструктивними, об'ємно - планувальними властивостям і загальним технічним станом відповідає нормативним вимогам та діючим будівельним нормам, вимогам ДБН В. 1.1.-7-202 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Після перепланування нежитлову будівлю можливо використовувати під цех по виробництву поліпропіленової продукції (нитка, шпагат та інш.).

Таким чином, рекноструйоване нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Обєкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права субєкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоровя, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.ст. 331, 332, Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на обєкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю - цех по виробництву поліпропіленової продукції (нитка, шпагат та інш.), яка знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 1-Б, село Руська Лозова Дергачівського району Харківської області загальною площею 1627,2 кв. м, та складається з приміщень: 1 - кімнати охорони, площею 12,30 кв. м, 2 -експедиторської, площею 182,30 кв. м, 3 - роздягальні, площею 12,20 кв. м, 4 -вбиральні, площею 2,70 кв. м, 5 - душової, площею 3,50 кв. м, 6 - душової, площею 3,40 кв. м, 7 - вбиральні, площею 2,60 кв. м, 8 - роздягальні площею 26,90 кв. м, 9 - кухні-їдальні, площею 38,50 кв. м, 10 - цеху, площею 629,90 кв. м, 11 - цеху-складу, площею 634,10 кв. м, 12 - кабінету, площею 18,80 кв. м., 13 - кабінету, площею 27,80 кв. м, 14 - кабінету, площею 26,80 кв. м, 15 - санвузлу, площею 5, 40 кв. м., правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від )7» лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду... про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до законодавства України, орган, який проводить державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний проводити реєстрацію судових рішень про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідачів судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельшан», код ЄДРПОУ №36613848 право власності на нежитлову будівлю - цех по виробництву поліпропіленової продукції (нитка, шпагат та інш.), яка знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 1-Б, село Руська Лозова Дергачівського району Харківської області загальною площею 1627,2 кв. м, та складається з приміщень: 1 - кімнати охорони, площею 12,30 кв. м, 2 -експедиторської, площею 182,30 кв. м, 3 - роздягальні, площею 12,20 кв. м, 4 -вбиральні, площею 2,70 кв. м, 5 - душової, площею 3,50 кв. м, 6 - душової, площею 3,40 кв. м, 7 - вбиральні, площею 2,60 кв. м, 8 - роздягальні площею 26,90 кв. м, 9 - кухні-їдальні, площею 38,50 кв. м, 10 - цеху, площею 629,90 кв. м, 11 - цеху-складу, площею 634,10 кв. м, 12 - кабінету, площею 18,80 кв. м., 13 - кабінету, площею 27,80 кв. м, 14 - кабінету, площею 26,80 кв. м, 15 - санвузлу, площею 5, 40 кв. м.

Суддя Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2011 року

справа № 5023/2009/11