Рішення № 16471361, 02.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 5023/1853/11

вх. № 1853/11

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судовогозасідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов.№01-62юр/6883 від 30.08.10р., ОСОБА_2., дов.№01-62юр/5764 від 10.07.10р.

відповідача - не зявився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, м. Х-в

про стягнення 59877,23грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач після уточнення позовних вимог від 08.04.2011р. (вх. № 7851), прийнятих судом до розгляду, просить стягнути з відповідача 77886,99грн. збитків, нарахованих відповідно до "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державної програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою КМ України №256 від 04.03.02р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрації, виконкомів міських рад, але відповідач не виконав вимоги п.6 вищевказаного Порядку, чим порушив права позивача.

В судовому засіданні 12.05.2011р. задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.05.2011р. до 26.05.2011р., та з 26.05.2011р. до 02.06.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить його задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з*явився. У попередніх судових засіданнях та відзиві на позов (вх. № 9555 від 12.05.2011р.) проти вимог позивача заперечує в повному обсязі. Зокрема зазначив, що відповідно до п.5 Бюджетного кодексу України Управління з питань праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області як розпорядник бюджетних коштів здійснює бюджетні зобовязання та проводить видатки в межах бюджетних асигнувань, тоді як бюджетні асигнування на надання пільг на оплату електроенергії в 2008р. особам, які є пільговиками згідно із Законами України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про державну кримінально-виконавчу службу України" було визначено Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" з урахуванням середніх норм споживання.

12.05.2011р. (вх. № 9554) відповідачем заявлено клопотання про те, що даний спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він не базується на відносинах між суб*єктами господарювання, адже жодних господарських договорів між ним та позивачем не було укладено, а стосується питання щодо правомірності застосування управлінням, як суб*єктом владних повноважень, конкретних нормативних актів.

Суд вважає, що заявлене відповідачем клопотання є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб*єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб*єктів захищаються шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з п.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов*язки виникають зокрема, безпосередньо з завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. А відповідно до п.3 ст. 11 Цивільні права та обов*язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В даному випадку відшкодування збитків позивачу від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію передбачене ч.4 ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" та обов*язок відповідача по відшкодуванню таких збитків передбачений нормами цивільного законодавства. Тобто, має місце спір про право, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

21.05.2011р. відповідач через канцелярію суду надав заяву (вх. № 10774) про відкладення розгляду справи у зв*язку з тим, що представник відповідача 02.06.2011р. буде знаходитися на семінарі та не зможе прийняти участь у судовому засіданні.

Суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відповідача відмовити з підстав необгрунтованості та безпідставності. До того ж, строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України, спливає 02.06.2011р. і будь-яких правових підстав для відкладення розгляду справи за його межами не вбачається.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, яким зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.

На підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про міліцію”, а саме: частину четверту ст. 22 доповнено словами “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Окрім того, частину 6 ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Ст. 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”.

При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення “середніх норм споживання”у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI ( 107-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., NN 5-8, ст. 78) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Отже, положення вищевказаних законів стосовно введення “середніх норм споживання” визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами,які виникли внаслідок положень Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до п. 3 “Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також, відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

З урахуванням вищевикладеного, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну кримінально-виконавчу службу України”, відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідачем не було виконано вимоги п. 6 Порядку, чим порушено права АК “Харківобленерго”.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає необгрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі статтею 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов"язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року) у разі виникнення додаткових зобов"язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

А тому, при застосуванні норм прямої дії, до якої відноситься рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. та положень Законів України “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну кримінально-виконавчу службу України” відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідачем вказані вимоги не були виконані у встановленому порядку.

Посилання відповідача на лист № 248/5/131-09 від 20.05.2009р. Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України, яким було повідомлено відповідача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.96р. № 879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг та зазначено, що постанова не передбачає виключень, тому визначені цією постановою норми поширюються на осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону “Про міліцію” суд вважає безпідставними та необгрунтованими з наступного.

Зазначений документ не є нормативним актом, а має роз"яснювальний характер. До того ж, в будь-якому випадку, положення Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку" та "Про державну кримінально-виконавчу службу України" щодо надання 50-процентної знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з урахуванням середніх норм споживання були чинні до 31.12.2008 року, а з 01.01.2009 року зазначені положення законів передбачають надання 50-процентної знижки пільговим категоріям без будь-яких обмежень.

Позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС та іншим пільгам за соціальною ознакою між Холодногірським РВЕ СП "Харківенергозбут" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, станом на 01.01.2011р., по формі № 3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку.

Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг по категоріям: "Міліція на пенсії", "Міліція (втрата годувальника)", "Податкова міліція на пенсії", "Працівник КВС на пенсії", "Пожежник на пенсії", які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідачем було здійснено свої розрахунки витрат від надання пільг та виключено з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання. За даними актів звіряння різниця в сумі 77886,99грн. не визнана відповідачем з вищевикладених підстав та є предметом позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 збирання, систематизація і зберігання інформації щодо пільговиків та її автоматизоване використання є безпосереднім обов"язком відповідача.

Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України “Про електроенергетику” збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків на суму 77886,99грн. за період з 23.05.2008р по 01.01.2011р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 778,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 147, 150 Конституції України, ст.ст. 1, 12, 47-49, 69, 82 - 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача задовольнити. Продовжити строк вирішення спору на 15 днів.

В задоволенні клопотань відповідача від 12.05.2011р. та від 21.05.2011р. відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради (61052, м.Харків, вул.Енгельса,1, код 03196676) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149 код 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) 77886,99грн. збитків, 778,86грн. витрат по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складено 06.06.2011р.