Рішення № 16471286, 02.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 5023/3388/11

вх. № 3388/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., після перерви - ОСОБА_2., за дорученням; відповідача - ОСОБА_3., за дорученням

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод", м. Вовчанськ

до Головного управління МНС України в Харківській області,, м. Харків

про стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 5124,44 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

31.05.2011 року до господарського суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 ГПК України, в якій він змінює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 6091,24 грн. матеріальної шкоди. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі, з урахуванням уточнень до позову.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні, з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.05.2011 року до 02.06.2011 року до 10:00.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

02 квітня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу технічних умов на розробку розділів проекту “Реконструкція корпусу 230 ВАТ “Вовчанський агрегатний завод” для організації гальванічної ділянки; робочого проекту теплогенераторної тепловою потужністю 720 кВт і реконструкції зовнішнього газопроводу для газопостачання теплогенераторної корпусу № 230 ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”.

Технічні умови видаються юридичним особам в п'ятнадцятиденний строк, тобто ми мали б одержати дані умови 18 квітня 2010 року.

27 квітня 2010 року позивач одержав від відповідача відповідь за № 060-2387/270, в якій було зазначено: “Враховуючи вищевикладене та в зв'язку з підвищеної вибухопожежонебезпекою підприємства ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”, а також враховуючи попередні гарантійні зобов'язання керівництва заводу, строки яких скінчилися в 2005 році, Головне управління на теперішній час невзмозі погодити реконструкцію корпусу № 230 до вирішення питання будівництва пожежного депо необхідної потужності”.

30 квітня 2010 року, після даної відповіді, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та рішення заступника начальника ГУ МНС України в Харківській області Ломанова О.А. та зобов'язати його видати технічні умови на розробку проекту теплогенераторної тепловоюпотужністю 720 кВ реконструкції зовнішнього газопроводу для газопостачання теплогенераторної корпусу №230 ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”.

30 серпня 2010 року Харківський окружний адміністративний суд у даній справі постановив: “Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Вовчанський агрегатний завод” до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області, третя особа - Вовчанське районне управління ГУ МНС в Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області щодо відмови у видачі технічних умов на розробку проекту теплогенераторної тепловою потужністю 720 кВт і реконструкції зовнішнього газопроводу для газопостачання теплогенераторної корпусу № 230 ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”.

Зобов'язати Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області видати технічні умови на розробку проекту теплогенераторної тепловою потужністю 720 кВт і реконструкції зовнішнього газопроводу для газопостачання теплогенераторної корпусу №230 ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”.

30 листопада 2010 року відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 22918928 з виконання даного рішення Харківського окружного адміністративного суду.

06 грудня 2010 року із супроводжувальним листом за вих. № 060-7591/270 за підписом першого заступника начальника ГУ МНС України в Харківській області Ломанова О.А. позивач одержав технічні умови.

Факт для настання цивільної правової відповідальності підтверджується наявністю протиправної поведінки у вигляді порушення п. 4 Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затвердженої наказом МНС України № 59 від 06.02.2006р. в якій зазначено: “Технічні умови надаються юридичним особам у 15-ти денний строк з дати реєстрації клопотання замовника або уповноваженої особи”.

Після даної відмови в одержанні технічних умов позивач був змушений звернутися за судовим захистом з адміністративним позовом.

Постановою від 30 серпня 2010 року Харківський окружний адміністративний суд встановив вину відповідача та третьої особи Ломанова О.А.: “Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області щодо відмови у видачі технічних умов на розробку проекту теплогенераторної тепловою потужністю 720 кВт і реконструкції зовнішнього газопроводу для газопостачання теплогенераторної корпусу №230 ВАТ “Вовчанський агрегатний завод””. Дане рішення вступило в законну силу.

Позивач вважає, що йому підприємству було завдано матеріальної шкоди, яка складається з наступного.

Вартість проїзду, відряджувальні витрати та витрати по заробітній платі представника підприємства ОСОБА_2 при подачі адміністративного позову 30 квітня 2010 року (вхідний номер Харківського окружного адміністративного суду 2а- 5292/10/2070): -відряджувальні витрати ОСОБА_2 - 12 грн.;

-вартість проїзду - 968,32 грн.;

-витрати по заробітній платі - 138,00

Вартість проїзду в судове засідання 29.06.2010р., відряджувальні витрати та витрати по заробітній платі представника підприємства ОСОБА_2 (Ухвала ХОАС від 05.05.2010р.):

-відряджувальні витрати - 12 грн.;

-вартість проїзду - 981, 32 грн.;

-витрати по заробітній платі - 87,60 грн.

Вартість проїзду в судове засідання 30.08.2010 р., відряджувальні витрати та витрати по заробітній платі представників підприємства начальника юридичної служби ОСОБА_1., юрисконсульта ОСОБА_2 та начальника БОТ і ПБ ОСОБА_4.(Постанова ХОАС від 30.08.2010р.):

-відряджувальні витрати ОСОБА_1. - 12 грн.;

-відряджувальні витрати ОСОБА_2 - 12 грн.;

-відряджувальні витрати ОСОБА_4. - 12 грн.;

-вартість проїзду - 1000, 32 грн.;

-витрати по заробітній платі ОСОБА_1 - 309,28 грн.;

-витрати по заробітній платі ОСОБА_2 - 99,04 грн.;

-витрати по заробітній платі ОСОБА_4. - 124, 80 грн.

Вартість проїзду до Харківського окружного суду для одержання постанови у справі 19.11.2010 року, відряджувальні витрати та витрати по заробітній платі представника підприємства ОСОБА_2:

-відряджувальні витрати ОСОБА_2 - 12 грн.;

-вартість проїзду - 992, 32 грн.;

-витрати по заробітній платі - 96, 32 грн.

Вартість проїзду 30.03.2011 року у судове засідання до Харківського апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою відповідача , відряджувальні витрати та витрати по заробітній платі представника підприємства ОСОБА_2.:

-відряджувальні витрати ОСОБА_2 - 12;

-вартість проїзду - 1098,16;

-витрати по заробітній платі - 111,76 грн.

Всього матеріальної шкоди на суму 6091 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання є відшкодування збитків.

Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Застосування деліктної відповідальності можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань безпосередньо повязано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року № 6 та з урахуванням пункту 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 року № 02-5/215, суд зазначає наступне. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення шкоди, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 13, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління МНС України в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 08588961, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" (62504, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, р/р № 2600706210787 в ПАТКБ “ПРАВЕКС-БАНК” м. Київ, МФО 321983, код 14309847) - 6091,24 грн. матеріальної шкоди, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути позивачу - ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" зайве сплачено до Державного бюджету України мито у розмірі 49,24 грн., про що видати відповідну довідку.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 03 червня 2011 року