Рішення № 16471139, 23.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 5023/2014/11

вх. № 2014/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 42 від 01.02.2011 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Агросервіс", смт. Пісочин

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Кегичівка

про стягнення 31 145,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агросервіс" (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) суму у розмірі - 31 145,85 грн., з яких: 26 000,00 грн. - основного боргу; 3 128,54 грн. - пені; 2 017,31 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та покладенням на відповідача судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника до суду не направив, причин не з'явлення суд не повідомив. Документів, витребуваних судом та відзив на позовну заяву, не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 червня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір підряду на збирання врожаю сільськогосподарських культур № 12/06-1 (надалі - Договір).

Відповідно до Договору, Позивач зобов'язався власними силами та власною технікою виконати роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, що належить Відповідачу, а Відповідач прийняти та оплатити дані роботи на умовах передбачених даного Договору.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується оформленим актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 11.08.2008 року, відповідно до п. 1.2. Договору, який також підтверджується підписом Відповідача.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що вартість виконаних робіт визначається відповідно до актів здачі-прийняття робіт, що оформлюються на день закінчення обробки кожного поля.

Згідно укладеного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 11.08.2008 року вартість робіт, проведених Позивачем по збиранню врожаю сільськогосподарських культур складає 26 000,00 (двадцять шість тисяч грн. 00 коп.).

Пунктом 3.3. Договору передбачений обов'язок Відповідача здійснити оплату Позивачеві за проведені роботи протягом 2-х банківських днів після підписання актів здачі-прийняття кожного з етапів виконаних робіт.

В порушення пункту 3.3. договору Відповідач не розрахувався з Позивачем за виконані роботи, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів сплати вартісті робіт, проведених Позивачем по збиранню врожаю сільськогосподарських культур відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 11.08.2008 року.

Відповідно до п. 6.2. договору, за умови несвоєчасної оплати робіт протягом строку, визначеного в п. 3.3. Договору, Відповідач повинен сплатити Позивачеві пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином та відповідно розрахунку, сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача складає 3 128,54 (три тисячі сто двадцять вісім грн. 54 коп.).

Також відповідно до проведеного розрахунку, Позивачем було нарахована Відповідачу сума у розмірі 3% річних за період з 14.08.2008 р. по 15.03.2011 р. у розмірі складає 2 017,31 (дві тисячі сімнадцять грн. 31 коп.).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне:

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. (п. 1 ст. 626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК України також передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України передбачено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на момент розгляду справи відповідачем заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги у розмірі 911,07 грн. не сплачена та не надано суду належних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 31 145,85 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, Відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязань за Договором № 12/06-1 від 12.06.2008 р.

Таким чином суд вважає вимоги Позивача про стягнення 31 145,85 грн. належно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За умовами Договору відповідачеві були нараховані 3% річних у сумі 2 017,31 грн. та пені 3 128,54 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 31 145,85 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629, 638, 837 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Агросервіс" (62416, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Підлісна, 1а, кв. 14, код 32367889) суму основного боргу - 26 000,00 грн., суму пені - 3 128,54 грн., суму 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 2 017,31 грн., - 311,46 грн. державного мита, - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 26 травня 2011 року

по справі № 5023/2014/11.