Рішення № 16471058, 25.05.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 66/276-10

вх. № 6927/1-66

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (довіреність № 75/11.5.2 від 14.02.2011р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.02.2010р.);

розглянувши справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ,

до Приватної фірми "Апія", м.Харків,

про стягнення 16149502,42 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Апія", м.Харків, суми боргу за Договором кредиту № 139-Ю від 23.08.2007р. в загальному розмірі 16149502,42 дол. США, яка складається із: 11000000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1881000,00 дол. США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 року по червень 2010 року; З080000,00 дол. США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р.; 34608,75 дол. США - три проценти річних за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р., нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією). Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 3229,49 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 66/276-10 та розгляд справи призначено на 22.09.2010р. о 10:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.09.2010р., була оголошена перерва до 28.09.2010р. до 12:00 год. для витребування у сторін додаткових доказів, які мають значення для розгляду справи по суті.

У відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 27.09.2010р., відповідач проти позову заперечує, вказує, що укладення кредитного договору в іноземній валюті є однією з підстав для визнання такого договору недійсним. Також відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, оскільки позивачем не враховано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2009р. по справі № Б-24/93-09 про визнання банкрутом ПФ "Апія". Крім того, відповідач вказує на застосування позовної давності щодо штрафних санкцій. Відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення 3% річних, оскільки сторони змінили розмір відсотків на 30% річних, і така штрафна санкція вже врахована позивачем до суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2010р. провадження у справі № 66/276-10 за вищевказаним позовом було зупинено до вирішення господарським судом Харківської області пов'язаної з нею справи № 61/222-10.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2010р. по справі № 66/276-10 скасовано, справу направлено для розгляду по суті до господарського суду Харківської області.

23.11.2010р. до канцелярії господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи № 66/276-10, яке було задоволено судом. Строк розгляду справи було продовжено на 15 днів - по 09.12.2010р.; справу призначено до розгляду на 08.12.2010р. о 09:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2010р. провадження у справі 66/276-10 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватної фірми "Апія" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. по справі № 66/276-10.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. по справі № 66/276-10 скасовано, ухвалу господарського суду від 28.09.2010р. залишено без змін.

11.05.2011р. справу № 66/276-10 повернуто до господарського суду Харківської області.

Враховуючи, що рішення у справі № 61/222-10, до вирішення якого було зупинено провадження у справі № 66/276-10 ухвалою від 28.09.2010р., набрало законної сили, ухвалою від 13.05.2011р. господарський суд поновив провадження у справі № 66/276-10 та призначив розгляд справи на 25.05.2011р. о 10:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2011р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному розмірі. На вимогу суду представник позивача надав копію постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2011р. у справі № 61/222-10 та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 11.02.2011р.

Надані представником позивача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у наданому раніше відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

23.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (позивачем) та Приватною фірмою "Апія" (відповідачем) було укладено Кредитний договір № 139-Ю, предметом якого, згідно п. 1.1., є надання позивачем (Банком) відповідачу (позичальнику) грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування - 11000000,00 дол. США.

Строк користування кредитною лінією (кредитними грошовими коштами) визначено сторонами - до 21.08.2009р.

Ліміт користування грошовими коштами в межах кредитної лінії зменшується згідно із Графіком зменшення ліміту кредитної лінії, передбаченим п. 1.1.5. Кредитного договору.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Кредитного договору, позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Пунктом 1.1.3. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлюються в розмірі 12,5% річних, відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 25.07.2008р. до Кредитного договору № 139-Ю від 23.08.2007р., плата за користування кредитом з 01.07.2008р. встановлена на рівні 13,5% річних. Проценти за користування кредитною лінією сплачуються позичальником щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця кожного місяця. (п.8.1. Кредитного договору).

Погашення кредиту здійснюється в строк, встановлений п. 1.1.2. Кредитного договору (п. 8.1. Кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі - 11000000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № ТR.8478.1 від 23.08.2007р.: № ТR.8478.1 від 28.08.2007р.; № ТR.8478.1 від 03.09.2007р.; № ТR.8478.1 від 26.09.2007р.; № ТR.8478.1 від 26.09.2007р.; № ТR.8478.1 від 02.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 04.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 11.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 12.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 23.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 15.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 29.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 31.10.2007р.; № ТR.8478.1 від 06.11.2007р.; № ТR.8478.1 від 08.11.2007р.; № ТR.8478.1 від 28.11.2007р.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконував, а саме:

- в строк до 21.08.2009р. не повернув банку заборгованість за кредитом в сумі 11000000,00 доларів США;

- не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом за період з квітня 2009р. по червень 2010р. в сумі 1881000,00 доларів США.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11000000,00 доларів США заборгованості за кредитом та 1881000,00 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом за період з квітня 2009р. по червень 2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п. 9.1. Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

Керуючись наведеною нормою та умовами Кредитного договору, позивач здійснив нарахування 30% річних на суму простроченого боргу по кредиту за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. становлять 3080000,00 дол. США.

Суд визнає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства.

Позивачем також здійснено нарахування 3% річних за порушення строку повернення процентів за користування кредитом за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р., що становить 34608,75 дол. США.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що за своєю правовою природою проценти річних є платою за неправомірне користування чужими коштами.

Як зазначалось вище, пунктом 9.1 Кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник, додатково до відсоткової ставки, вказаної в п. 1.1, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми. Тобто, в даному випадку сторонами в договорі встановлений інший розмір процентів, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних через їх необґрунтоване нарахування.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.9.2 Кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

За розрахунком позивача сума пені, за порушення строків повернення процентів за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р. з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 153893,67 доларів США.

Суд не погоджується з даним розрахунком пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Крім того, до вимог про стягнення пені відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України може застосовуватися позовна давність в один рік, сплив якої за умови наявності заяви сторони про застосування позовної давності, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву від 27.09.2010р. вих. № 276-10/4 (арк. 111, том 1) відповідач зазначив, що пеня за період з 01.05.2009р. по 08.07.2009р. не може стягуватися, оскільки відносно цих вимог сплинула позовна давність.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що позивачем помилково визначено період застосування позовної давності - по 08.07.2009р. Оскільки позов було подано до суду 30.07.2010р., період до якого може бути застосована позовна давність у даному випадку становить з 01.05.2009р. по 30.07.2009р.

Також судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство № Б-24/93-09 щодо ПФ "Апія", якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" означає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, з урахуванням того, що 24.06.2009р. згідно ухвали господарського суду Харківської області по справі № Б-24/93-09 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПФ "Апія" та тим, що ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачає спеціальну позовну давність в один рік щодо до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.05.2009р. по 17.11.2009р. (дата скасування мораторію) необхідно відмовити.

Таким чином, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р. в сумі 98320,82 доларів США.

В частині стягнення 55572,85 доларів США пені суд відмовляє у задоволенні позову як необґрунтованому.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в частині стягнення 11000000,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1881000,00 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009р. по червень 2010р.; 3080000,00 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення; 98320,82 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В іншій частині позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 258, 267, 526, 536, 546, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Апія" (61052, м.Харків, вул.Енгельса, 24; п/р 26007301000161 в Харківській філії ВАТ ВТБ Банк; МФО 350631; код ЄДРПОУ: 25613488) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, буд. 8/26; п/р 351979000900 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767; код ЄДРПОУ: 14359319) - 11000000,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1881000,00 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009р. по червень 2010р.; 3080000,00 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення; 98320,82 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Стягнути з Приватної фірми "Апія" (61052, м.Харків, вул.Енгельса, 24; п/р 26007301000161 в Харківській філії ВАТ ВТБ Банк; МФО 350631; код ЄДРПОУ: 25613488) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, буд. 8/26; п/р 351979000900 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767; код ЄДРПОУ: 14359319) - 3211,46 доларів США витрат з оплати державного мита та 234,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шатерніков М.І.

Повне рішення складено "26" травня 2011 року.