Рішення № 16471004, 08.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2011 р. Справа № 5023/551/11

вх. № 551/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.01.11; відповідача - Романов Г.Л., директор;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажний поїзд №803", м. Дергачі;

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажний поїзд №803", м. Дергачі, заборгованості за кредитним договором №11340344000 від 25.04.08 в сумі 230656,92 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.01.11 становить 1835636,95грн.; 18356,37грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання за кредитним договором № 11340344000 від 25.04.08 р. щодо своєчасного повернення сум отриманих кредитів та сплати процентів за їх використання.

Розгляд справи було відкладено на 21.03.11р.

Позивач 21.03.11р. надав через канцелярію господарського суду клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

21.03.11р. позивач надав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог (вих.№157/30-31 від 18.03.11), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11340344000 від 25.04.08 в сумі 252663,91 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.03.11 складає 2006328,29грн.; 20063,28грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Разом із цим були надані документи для долучення до матеріалів справи.

Враховуючи те, що, відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, суд задовільнив клопотання позивача.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Розгляд справи було відкладено на 28.03.11р.

28.03.11р. позивач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№265/30-31 від 28.03.11) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Розгляд справи було відкладено на 07.04.11р.

07.04.11р. позивач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№413/30-31 від 07.04.11) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів та пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором (вих.№408/30-31 від 06.04.11).

07.04.11р. відповідач надав до канцелярії суду заяву (вх.№8188) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів та відзив на позовну заяву (вх.№8187), в якому просить суд не задовільняти позовні вимоги повністю, відмовити у прийнятті позовної заяви та повернути позовну заяву позивачеві на підставі ст. 62,63 ГПК України. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ним за кредитним договором № 11310344000 від 25.04.08 р. було сплачено 127793,88 грн.- тіло кредиту, що становить 26685,08 дол. США, 49293,78 грн. відсотків, що становить 10102,38 дол. США, 521,1 грн. 0,3% комісію банку. Також зазначив, що 19 листопада 2008 р. по вул. Чеботарській стався страховий випадок з КАМАЗом 65201, номер АХ 8928 ВІ вартістю 498300 грн., та 13 січня 2009 р. відповідач офіційно звернувся до банку з пропозицією виконати умови кредитного договору шляхом повернення застави, проте банк відмовився від вказаної пропозиції. Крім того, відповідач вказує на те, що на цей час у Фрунзенському районному суді вже розглядається справа про той же предмет спору.

В судовому засіданні відповідач заявив усне клопотання про відмову у прийнятті позовної заяви в порядку ст. 62 ГПК України, посилаючись на те, що Фрунзенським районним судом м. Харкова розглядається справа між тимиж сторонами про стягнення боргу за тим же кредитним договором.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні як у необгрунтованому та заявленому безпідставно, оскільки положення ст. 62, 63 ГПК України не можуть бути застосовані в данному випадку, з тих підстав, що провадження у справі №5023/551/11 вже порушено.

В судовому засіданні призначеному на 07.04.11р. було оголошено перерву до 08.04.11р.

08 квітня 2011р. відповідач надав до суду відзив 3, в якому зазначив, що окрім кредитного договору, між сторонами також були укладені договори забезпечення: договір застави - у гривні, два договори поруки - у гривні та п"ять договорів страхування у гривні, та банк, на думку відповідача, необгрунтовано відмовив відповідачу прийняти виконання зобов"язання з боку відповідача, чим порушив права відповідача на дострокове виконання зобов"язання.

08 квітня 2011р. позивач надав до суду заяву, в якій уточнив дату повернення кредиту та період нарахування процентів, та зазначив, що станом на 16.03.11р. у відповідача за кредитним договором існувала строкова заборгованість по кредиту в сумі 10457 дол. США, що по курсу НБУ складало 83035,90 грн., та у зв"язку з тим, що відповідач не здійснив сплату процентів та повернення кредиту до 25.03.11р., заборгованість по кредиту в сумі 10457 дол. США, яка становить 83035,90 грн., з 26.03.11 р. стала простроченою.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11340344000 від 25.04.08р. в сумі 252663,91 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.03.11 складає 2006328,29грн.; 20063,28грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання за кредитним договором № 11340344000 від 25.04.08 р. щодо своєчасного повернення сум отриманих кредитів та сплати процентів за їх використання.

Представника відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та вказував суду на те, що частково сплатив 127793,88 грн.- тіло кредиту, що становить 26685,08 дол. США, 49293,78 грн. відсотків, що становить 10102,38 дол. США, 521,1 грн. 0,3% комісію банку, а також зазначив, що 19 листопада 2008 р. по вул. Чеботарській стався страховий випадок з КАМАЗом 65201, номер АХ 8928 ВІ вартістю 498300 грн., та 13 січня 2009 р. відповідач офіційно звернувся до банку з пропозицією виконати умови кредитного договору шляхом повернення застави, проте банк відмовився від вказаної пропозиції. Крім того, відповідач вказує на те, що на цей час у Фрунзенському районному суді вже розглядається справа про той же предмет спору.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25 квітня 2008 року між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір № 11340344000 (Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит в сумі 188515 дол. США, що дорівнює еквіваленту 952000,75грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору, терміном використання до 25 квітня 2011 року. Відповідно до п.1.3.1. Кредитного договору за використання кредитних коштів встановлено процентну ставку в розмірі 13,05% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений термін, процентна ставка встановлюється в розмірі 26,10 % річних.

Відповідно до п.1.3.5. договору, позичальник зобов"язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом.

При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем належним чином не виконуються умови Кредитного договору, а саме порушено взяті зобов'язання по своєчасному поверненню сум отриманих кредитів та сплаті процентів за їх використання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами договору сторони передбачили дострокове повернення всієї суми кредиту (п.4.6. договору).

Заперечення відповідача, грунтуються на тому, що позивачем (ПАТ "УкрСиббанк") не виконуються умови кредитного договору який був укладений між сторонами, а саме відповідач офіційно звертався до банку з пропозицією виконати умови кредитного договору шляхом повернення застави, проте банк відмовився від вказаної пропозиції.Також відповідач заперечує, щодо дострокового повернення кредиту зазначаючи, що відповідно до ст.16 ЦК України не передбачено такого способу захисту.

Заперечення відповідача щодо відсутності такого способу захисту, як дострокове повернення кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає такий спосіб захисту порушених цивільних прав, як примусове виконання обов"язку в натурі, а ст. 1052 ЦК України надає позикодавцеві при певних умовах вимагати виконання такого обов"язку достроково.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, а саме відповідно до довідки банку (вих.№134-18-4-1693 від 28.03.11), відповідачем частково були виконані зобов"язання за договором, а саме сплачено 26685,08дол. США, внаслідок чого сума несплаченого кредиту становить :

- 10457,00 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.03.2011р. складає 83035,90 грн. - заборгованість за кредитом;

- 151372,92 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.03.2011р. складає 1202006,95грн. - заборгованість за простроченим кредитом - всього 161829,92 дол.США (1285042,85грн.).

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд, розглянувши заперечення відповідача, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Враховуючи положення ч.2 ст. 1050 ЦК України, а саме, якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної заборгованості за кредитом в сумі 161829,92 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.03.2011р. складає 1285042,85грн., правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1.3.1. Кредитного договору за використання кредитних коштів встановлено процентну ставку в розмірі 13,05% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений термін, процентна ставка встановлюється в розмірі 26,10 % річних.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 75185,12 дол.США, що по курсу НБУ станом на 16.03.2011р. складає 597022,48 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом, підлягає задоволеню як правомірна та обгрунтована.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем термінів погашення овердрафта, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.1. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту сума простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 15648,87 дол. США, що по курсу НБУ станом на 16.03.2011 року становить 124262,96 гривень., яка складається з 10635,34 дол.США (84 452,03 грн.) - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, та 5 013,53 дол.США(39 810,93 грн.) - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 232 та 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажний поїзд №803” (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Панфілова, буд. 6, код ЄДРПОУ 32611894, п/р 26002036197100 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005 ) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (адреса реєстрації: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750, на рахунок № 29090000000113 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 161829,92 дол. США, по курсу НБУ станом на 16.03.11р. складає 1285042,85 грн.- заборгованість за кредитом, заборгованість за простроченим кредитом; 75181,12 дол. США, що по курсу НБУ станом на 16.03.11 р. складає 597022,48 грн., 10635,34 дол. США, по курсу НБУ станом на 16.03.11 р. складає 84452,03 грн.- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 5031,53 дол. США, що по курсу НБУ станом на 16.03.11 р. складає 39810,93 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 20063, 28 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 13 квітня 2011 року.