Рішення № 16470916, 21.06.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р. Справа № 5019/1104/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Прокурора Гощанського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств уповноваженою особою якого виступає Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача Фермерського господарства "Пчілка"

про стягнення в сумі 7 975 грн. 80 коп.

Представники сторін:

від позивача- ОСОБА_1, ( довір. № 23 від 31.03.2011р.);

від відповідача- не зявився;

від прокурора- Квятковський Я.А., прокурор ( посв.№10 від 22.11.2007р.).

Суть спору: Прокурор Гощанського району звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств уповноваженою особою якого виступає Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у якій просить стягнути з Фермерського господарства «Пчілка»7 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки, наданої згідно договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 7 від 14.06.2007 р., 501 грн. 80 коп. пені згідно укладеного договору, а також 474 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 21 червня 2011 року прокурор та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач -Фермерське господарство «Пчілка»витребуваного ухвалами відзиву на позов суду не подав, вимог не заперечив, в судове засідання 21.06.2011р. представник відповідача не зявився, хоч про час та місце слухання справи сторону було повідомлено у встановленому порядку, що стверджується матеріалами справи.(а.с. 23). 09 червня 2011 року через канцелярію господарського суду відповідач подав квитанцію № 11634 від 03.06.11 р. (а.с.17) про погашення боргу по фінансовій допомозі в сумі 2920 грн. 00 коп.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи без участі Відповідача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2007 року Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств -Укрдержфонд та Фермерське господарство «Пчілка»уклали договір №7 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі в тексті Договір). Відповідно до п.1 Договору Укрдержфонд (Рівненське відділення) зобовязується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «Пчілка»в сумі 15 000 грн. для придбання паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, а фермерське господарство «Пчілка» використати фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк - до 01.12.2011р. (п.4.1 Договору). Договір скріплений підписами та відбитками печаток сторін. Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.(а.с.5-6).

Згідно з п. 3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної в договорі суми фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

20 червня 2007 року платіжним дорученням № 98 позивач перерахував відповідачу 15000 грн. 00 коп. (а.с.7).

Пунктом 3.4.2. договору визначено, що фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдежфонду (Рівненському відділенню) згідно з встановленим графіком, а саме: до 01.12.2008 року - 3000,00 грн., до 01.12.2009 року - 3000,00 грн., до 01.12.2010 року - 4000,00 грн., до 01.12.2011 року - 5000,00 грн.

Відповідач погасив позичку частково, станом на день звернення з позовною заявою не сплатив платежів, передбачених графіком до 01.12.2009р. та до 01.12.2010р. на загальну суму 7 000 грн., що стверджується матеріалами справи.(а.с.8).

Посилаючись на умову п.5.2 Договору позивач нарахував пеню за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки в сумі 306 грн. 60 коп. за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р. та 195 грн. 20 коп. за період з 01.12.2010р. по 25.03.2011р.

Крім того, посилаючись на п.5.1 Договору та на ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував втрати, повязані з інфляцією за період грудень 2009р. лютий 2011р., що складає суму 366 грн. 00 коп., а за період грудень 2010 р. лютий 2011 року складає суму 108 грн. 00 коп. (а.с.8).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив 2 920 боргу, провадження у справі в частині стягнення фінансової підтримки в сумі 2 920 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки відсутній предмету спору .

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У віідповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги про стягнення 501 грн. 80 пені та 474 грн. 00 коп. інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в сумі 4080 грн. 00 коп., пені та інфляційних втрат .

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 7 від 14.06.2007 р. в сумі 4 080 грн. 00 коп., 501грн. 80 коп. пені та 474 грн. 00 коп. інфляційних втрат, обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст..ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Пчілка»(с.Мнишин, Гощанського району, Рівненської області, код 22552993) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (33028, м.Рівне, вул.Словацького,1/113, р/рахунок 31235460700002 у Головному управлінні Державного казначейства України у Рівненській області, код ЗКПО 22586331, МФО 833017, одержувач держбюджет м.Рівне 02801400) 4080 грн. 00 коп. фінансової підтримки, 501 грн. 80 коп. пені та 474 грн. 00коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Пчілка»(с.Мнишин, Гощанського району Рівненської області, код 22552993) в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Пчілка»(с.Мнишин, Гощанського району Рівненської області, код 22552993) в доход державного бюджету України 236 грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 2 920 грн. 00 коп. фінансової підтримки провадження у справі припинити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 22.06.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк