Рішення № 16470852, 21.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. Справа № 5016/1503/2011(3/107)

За позовом : Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5 а

До відповідача: Будинкоуправління № 1 Миколаївської КЕЧ району

54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 95

про: стягнення заборгованості в сумі 2643,24 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача основний борг в розмірі 2453,90 грн., 59,72 грн. збитків від інфляції, 21,14 грн. 3% річних та 018,48 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 5317 «на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам»від 01.10.2004 року, додаткової угоди № 1 від 01.01.2006 року, нарядів на включення та відключення системи опалення, щомісячних рахунків на оплату, поштових реєстрів, норм ст.ст. 526, 625, 610 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за послуги по договору. Так, за спірний період з 11.04.2010 р. по 04.04.2011 р. ним спожито теплову енергію на суму 2453,90 грн., але жодної проплати не здійснено.

21.06.2011 р. в судовому засіданні від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, оскільки після звернення позивача до суду, відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 2453,30 грн. та залишилися несплаченими 59,72 грн. - збитків від інфляції, 21,14 - 3 % річних, 108,48 грн. пені.

Таким чином, позивач просить суд: припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 2453,90 грн. стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі - 59,72 грн. - збитків від інфляції, 21,14 - 3 % річних, 108,48 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 23.05.11 р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали і поштове повідомлення.

Але, 17.06.11 р. від відповідача до канцелярії суду надійшла заява, в якій останній просить суд зобовязати позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів та відкласти розгляд справи, в звязку з тим, що відповідач не отримав копію даної позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд розглянувши заяву відповідача, дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки копія позовної заяви і доданих до неї документів були належним чином скеровані позивачем відповідачу 17.05.2011 року, про що свідчить опис вкладення, який міститься в матеріалах справи.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

21.06.2011 року суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2004 року між сторонами був укладений договір № 5317 «на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам»згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобовязався відпускати, а відповідач, як споживач, використовувати теплову енергію для обєкту: проспект Героїв Сталінграду, 95.

01.01.2006 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам № 5317 від 01.10.2004 р., в якій сторони виклали деякі пункти в іншій редакції, а саме:

Пунктами 1.8 та 1.9 додаткової угоди сторони передбачили, що усі розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у додатку № 1 до договору до 5 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 30 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 5 числа місяця наступного за звітним госпрозрахунковими підприємствами.

Договір вважається продовженим на строк з 01 січня 2006 року до 01 січня 2011 року та враховується пролонгованим на тих же умовах на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору (п. 6.1 додаткової угоди).

Спірні правовідносини, які склались між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України про поставку.

Так, відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач відпустив (поставив) відповідачу, а останній прийняв теплову енергію з 11.10.2010 року по 04.04.2011 рік на загальну суму 2453,90 грн., що підтверджується нарядами на включення системи опалення.

На оплату спожитої теплової енергії позивачем на адресу відповідача були надіслані щомісячні рахунки, що підтверджується поштовими реєстрами згрупованих рекомендованих листів за спірний період.

Але, як свідчать матеріали справи відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався за надані послуги за договором.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 2453,90 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.05.2011 р.

З наданих до суду доказів вбачається проведення боржником суми основного боргу в розмірі 2453,90 грн., яка була здійснена останнім 30.05.11р., тобто після надходження позову до суду (19.05.11р.).

Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому, на підставі вказаного, суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог в порядку п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК України, при цьому покладає сплату судових витрат на відповідача.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Умовами п.5.1 додаткової угоди сторони визначили в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.9 договору, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобовязань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Також, згідно з правилами ст. 610, п.1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, в звязку з чим з винної сторони підлягають стягненню штрафні санкції, а саме - 108,48 грн. пені, 59,72 грн. збитків від інфляції, 21,14 грн. 3% річних, тому позовні вимоги в цієї частині заявлені цілком обґрунтовано, та з урахуванням наведеного, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2453,90 грн.

2. Позов в частині стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Будинкоуправління № 1 Миколаївської КЕЧ району (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 95, код ЄДРПОУ 22993289) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська , 5а, код ЄДРПОУ 31319242) 59,72 грн. збитків від інфляції, 21,14 3% річних, 108,48 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 22.06.2011 року.