Рішення № 16470470, 11.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2011 р. Справа № 14/029-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність № 09/06/09 від 09.06.2009 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „ПентоПак”, м. Бориспіль

до Відкритого акціонерного товариства „Уіфк-Агро”, с. Коржі, Баришівський район

про стягнення 28 658, 52 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ЗАТ „ПентоПак” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Уіфк-Агро” про стягнення 5914, 02 грн. заборгованості, 22 153, 10 грн. пені, 591, 40 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2011 р. порушено провадження у справі № 14/029-11 за позовом ЗАТ „ПентоПак” до ТОВ „Уіфк-Агро” про стягнення 28 658, 52 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.02.2011 р.

16.02.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про свою реорганізацію шляхом перетворення ТОВ „Уіфк-Агро” на ВАТ „Уіфк-Агро”, який є його правонаступником усіх прав та обовязків, в підтвердження чого ним було надано суду свідоцтво серії А00 № 533196 про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ „Уіфк-Агро”, довідку № АБ 292874 від 03.09.2010 р. про включення до ЄДРПОУ ВАТ „Уіфк-Агро”, статут ВАТ „Уіфк-Агро”, затверджений рішенням установчих зборів учасників товариства від 31.10.2008 р., оформленим протоколом № 1 від 31.10.2008 р. та зареєстрований державним реєстратором Баришівської районної державної адміністації, що враховано і прийнято судом до уваги.

16.02.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.03.2011 р.

04.03.2011 р. у судовому засіданні представник позивача заявив про уточнення своїх позовних вимог та надав суду відповідну заяву № 205/410 від 03.03.2011 р. про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22 153, 10 грн. пені, 591, 40 грн. штрафу.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив № 029 від 03.03.2011 р. на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Заява № 205/410 від 03.03.2011 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

04.03.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 11.03.2011 р.

11.03.2011 р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 56/08, згідно умов п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує поліамідну ковбасну оболонку виробництва ЗАТ „ПентоПак”, надалі товар або оболонка, в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у відповідних документах, доповненнях до договору (рахунках-фактурах, специфікаціях, накладних і т.д.).

Згідно п. 2.1. договору загальна сума договору складає 100000, 00 грн.

Відповідно до п. 6.3. договору договір передбачає 100 % передоплату згідно з рахунком продавця.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що оплата додаткових послуг здійснюється покупцем згідно рахунку продавця.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що оплата виготовлення кліше проводиться наступним чином: передоплата 100 % згідно виставленого рахунку; підтвердженням виготовлення кліше є акт виконаних робіт.

Пунктом 14.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008 року.

Згідно п. 14.2. договору у випадку, якщо кожна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за місяць до його закінчення, він вважається пролонгованим на наступний рік.

07.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 6.3. договору у наступній редакції: „Договір передбачає відстрочку платежу на 15 календарних днів з моменту відвантаження товару.”.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2008 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 6914, 02 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2274 від 08.12.2008 р. на суму 3652, 01 грн. та видатковою накладною № 2390 від 23.12.2008 р. на суму 3262, 01 грн., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 6914, 02 грн. (16.02.2011 р. 5914, 02 грн. після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області), що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

22.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 1179/110 від 10.12.2010 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 5914, 02 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - рекомендованого листа.

Однією із позовних вимог позивача є його вимога про стягнення з відповідача на свою користь 5914, 02 грн. заборгованості за товар за договором.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 3 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

3.1. Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань;

3.2. Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Із наданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що 16.02.2011 р., після порушення провадження у даній справі, відповідач виконав свій обовязок по оплаті товару за договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 5914, 02 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 16.02.2011 р. на суму 5914, 02 грн., тобто станом на час розгляду справи відповідачем погашена заборгованість, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині такої позовної вимоги на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 23.12.2008 р. по 19.01.2011 р. всього на загальну суму 22 153, 10 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного платежу за виготовлений товар покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0, 5 % від вартості одержаного та несплаченого товару за кожен жень прострочки.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, оскільки безпідставним є нарахування позивачем пені від суми заборгованості після спливу шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а саме за видатковою накладною № 2274 від 08.12.2008 р. з 24.06.2009 р. по 19.01.2011 р. та за видатковою накладною № 2390 від 23.12.2008 р. з 08.07.2009 р. по 19.01.2011 р.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості за договором з урахуванням заявленого позивачем періоду прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару наступний:

- період заборгованості - з 24.12.2008 р. по 23.06.2009 р., сума заборгованості 2 652, 01 грн., кількість днів заборгованості 182 дня, розмір облікової ставки НБУ 12, 00 % та 11, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2652.0124.12.2008 - 15.02.20095412.0000 %0.066 %*93.91

2652.0116.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*207.51

2652.0115.06.2009 - 23.06.2009911.0000 %0.060 %*14.39

2 652, 01 грн. х 12, 00 % х 2 х 54/365 = 93, 91 грн.

2 652, 01 грн. х 12, 00 % х 2 х 119/365 = 207, 51 грн.

2 652, 01 грн. х 11, 00 % х 2 х 9/365 = 14, 39 грн.

- період заборгованості - з 08.01.2009 р. по 07.07.2009 р., сума заборгованості 3 262, 01 грн., кількість днів заборгованості 182 дня, розмір облікової ставки НБУ 12, 00 % та 11, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

3262.0108.01.2009 - 15.02.20093912.0000 %0.066 %*83.65

3262.0116.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*255.24

3262.0115.06.2009 - 07.07.20092311.0000 %0.060 %*45.22

3 262, 01 грн. х 12, 00 % х 2 х 39/365 = 83, 65 грн.

3 262, 01 грн. х 12, 00 % х 2 х 119/365 = 255, 24 грн.

3 262, 01 грн. х 11, 00 % х 2 х 23/365 = 45, 22 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р. у вищевказані періоди становить 699, 92 грн.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві № 029 від 03.03.2011 р. на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені від суми заборгованості в тому числі, у звязку із тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із умов договору і інших матеріалів справи, останній день виконання відповідачем обовязку по оплаті товару за видатковою накладною № 2274 від 08.12.2008 р. був 23.12.2008 р. і відповідно з 24.12.2008 р. по 23.06.2009 р. згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України здійснюється нарахування пені від суми заборгованості за вказаною накладною, а за видатковою накладною № 2390 від 23.12.2008 р. був 07.01.2009 р. і відповідно з 08.01.2009 р. по 07.07.2009 р. згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України здійснюється нарахування пені від суми заборгованості за вказаною накладною. Також з вказаних моментів з 24.12.2008 р. і з 08.01.2009 р. відповідно почалось прострочення виконання відповідачем обовязку щодо оплати товару і почала свій перебіг позовна давність для позивача для звернення до суду із вимогою про захист свого права на оплату пені від суми заборгованості за відповідними видатковими накладними.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позовна давність для позивача для звернення до суду із вимогою про захист свого права на оплату пені від суми заборгованості за видатковою накладною № 2274 від 08.12.2008 р. остаточно спливла з 24.06.2010 р., а за видатковою накладною № 2390 від 23.12.2008 р. остаточно спливла з 08.07.2010 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 50/410 від 19.01.2011 р. до відповідача про стягнення, в тому числі, 22 153, 10 грн. пені від суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р. лише 31.01.2011 р., тобто із спливом строків позовної давності.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності в частині вимоги про стягнення із відповідача пені від суми заборгованості.

Оскільки, як було встановлено судом, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою до відповідача про стягнення, в тому числі, 22 153, 10 грн. пені від суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р. із спливом строків позовної давності без поважних причин його пропущення, то позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 22 153, 10 грн. пені, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р., у розмірі 591, 40 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.8. договору передбачено, що якщо термін прострочення платежу за товар або додаткові послуги, передбачені розділом 15 цього договору, перевищує 10 робочих днів покупець зобовязаний:

-погасити суму боргу;

-сплатити суму пені;

-виплатити продавцю штраф в розмірі 10 % від вартості товару або наданих додаткових послуг відповідно;

-компенсувати продавцю збитки, які завдані простроченням платежу.

Розрахунок штрафу від суми заборгованості, виконаний позивачем, є вірним.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві № 029 від 03.03.2011 р. на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу, у звязку із тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із умов договору і інших матеріалів справи, з 23.12.2008 р. та з 09.01.2009 р. почала свій перебіг позовна давність для позивача для звернення до суду із вимогою про захист свого права на оплату штрафу від суми заборгованості за видатковою накладною № 2274 від 08.12.2008 р. і за видатковою накладною № 2390 від 23.12.2008 р. відповідно.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позовна давність для позивача для звернення до суду із вимогою про захист свого права на оплату штрафу від суми заборгованості за видатковою накладною № 2274 від 08.12.2008 р. остаточно спливла з 23.12.2009 р., а за видатковою накладною № 2390 від 23.12.2008 р. остаточно спливла з 09.01.2010 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 50/410 від 19.01.2011 р. до відповідача про стягнення, в тому числі, 591, 40 грн. штрафу від суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р. лише 31.01.2011 р., тобто із спливом строків позовної давності.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності в частині вимоги про стягнення із відповідача штрафу від суми заборгованості.

Оскільки, як було встановлено судом, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою до відповідача про стягнення, в тому числі, 591, 40 грн. штрафу від суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 56/08 від 07.08.2008 р. із спливом строків позовної давності без поважних причин його пропущення, то позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 591, 40 грн. штрафу, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 5914, 02 грн. заборгованості за товар за договором підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу від суми заборгованості є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням частини суми основної заборгованості у розмірі 5914, 02 грн., що була обґрунтовано заявлена позивачем у позовній заяві, поданої до господарського суду, і що була сплачена відповідачем після звернення позивача із позовом до господарського суду і після порушення судом провадження у справі за таким позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Уіфк-Агро” на користь Закритого акціонерного товариства „ПентоПак” 5914, 02 грн. заборгованості за товар.

2.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Уіфк-Агро” (ідентифікаційний код 34821667) на користь Закритого акціонерного товариства „ПентоПак” (ідентифікаційний код 20620489) судові витрати 59 (пятдесят девять) грн. 14 (чотирнадцять) коп. державного мита і 49 (сорок девять) грн. 56 (пятдесят шість) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

14 червня 2011 р.