Рішення № 16469028, 15.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2011 р.Справа № 8/32/5022-586/2011

Господарський суд Тернопільської області у складі

Cудді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114

до відповідача Приватного підприємства "ВестСтар", вул. Поліська,11, м. Тернопіль, 46020

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в загальній сумі 85 325 грн. 67 коп.

За участю представників сторін від:

Позивача: ОСОБА_3 представника, довіреність № 2442/2ГО від 23.07.2010 р.

Відповідача: Хоміка А.В. директора, наказ № 1 від 23.03.2001р. (паспорт НОМЕР_1, виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 02.08.1995 року)

Третьої особи: не прибув.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", м. Київ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "ВестСтар", м. Тернопіль, надалі відповідач, про cтягнення заборгованості в загальній сумі 85 325 грн. 67 коп. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі залучено Позичальника - ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьою особою - ОСОБА_2 зобовязань за Кредитним договором № 11/218-К від 16.06.2007 р., зокрема, в частині виконання обовязку Позичальника своєчасно повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором становить 10 804, 41 дол. США, з яких: 3 143, 70 дол. США сума простроченої заборгованості за кредитом; 1 405 ,34 дол. США сума простроченої процентної ставки; 5 816, 53 дол. США сума кредиту, яка стягується достроково та 438, 84 дол. США пеня за порушення строків повернення кредиту, за період з 10.06.2008 р. по 22.07.2010 р. Оскільки зобов'язання за Кредитним договором № 11/218-К забезпечені договором поруки № 11/218-п від 16.06.2007 року, який укладено між ОСОБА_2 та ПП "ВестСтар", як майновим поручителем, у позивача відповідно до положень ЦК України та умов договору виникло право на звернення до суду з позовом до ПП "ВестСтар" про стягнення заборгованості за Кредитним договором в сумі 10 804, 41 дол. США, що у відповідності до офіційного курсу валют, встановленого НБУ становить 85 325, 67 грн., яку і просить стягнути в судовому порядку.

В підтвердження викладеного надано: Кредитний договір № 11/218-К від 16.06.2007 р.; договір поруки від № 11/218-п від 16.06.2007 р.; вимога № 701 від 06.08.2009 р.; вимога № 702 від 06.08.2009 р.; розрахунок заборгованості за кредитним договором, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:40 год. 11.05.2011 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:00 год. 25.05.2011 р. та, відповідно, до 10:00 год. 15.06.2011 року з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

В судове засідання 15.06.2011 року представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов б/н б/д, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 15.06.2011 року, позовні вимоги визнав повністю. Стверджує, неналежне виконання зобовязань за Кредитним договором мало місце у звязку із хворобою позичальника. Зазначив, що підприємство планує погасити заборгованість протягом місяця.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, документів які витребовував суд в ухвалі від 25.07.2011 року не надав, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

16 червня 2007 року між ВАТ "УніверсалБанк", правонаступником якого є позивач (докази правонаступництва знаходяться в матеріалах справи), - Кредитор, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_5, - Позичальник, з другої сторони, укладено Кредитний договір №11/218-к, за умовами якого Банк надає Позичальнику у тимчасове платне користування грошові кошти (кредит) в розмірі 17 000,00 дол. США, терміном на 60 місяців, з остаточною датою повернення 15 червня 2012р. (п. 1.1 Договору).

П.п.1.1 Договору та Додатку №1 до нього, сторони обумовили процентну ставку за користування кредитними коштами 14% річних, а з 28.07.2008 року 15,25%.

Відповідно до п.п.4.5,4.4 Договору сплата Позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного Договору. Сплата процентів здійснюється Позичальником не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем. Проценти нараховані за останній неоплачений період користування кредитом, сплачуються одночасно з поверненням останньої суми кредиту.

Платежі відповідно до умов даного Договору вважаються здійсненними в обумовлений термін, якщо сума платежу в повному розмірі поступила на рахунок Банку, відповідно до п.п.4.4-4.5 Договору (п.4.7 Договору).

Відповідно до п.п.6.1.1. п.6.1 Договору Позичальник зобовязався сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші свої зобовязання згідно даного Договору.

П.9.1 Договору сторони передбачили, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування кредитними коштами Позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної обікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення.

Згідно п.10.1 Договору, останній діє з дня його підписання і до повного виконання сторонами зобовязань по даному договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Оцінивши умови укладеного між сторонами Кредитного договору, суд приходить до висновку, що між позивачем та третьою особою виникло зобовязання, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 цього ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до статті 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору №11/218-к від 16.06.2007р. позивач свої зобовязання перед Позичальником виконав належним чином. Зокрема, видача третій особі кредитних коштів в суму 17 000,00 дол. США підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією заяви на видачу готівки №255_7 від 16.06.2007 року.

Факт отримання кредиту в зазначеній сумі належним чином доведений та Позичальником не оспорений.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) виконання боржником обов'язку, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи Позичальник свої зобовязання щодо своєчасного повернення чергової частини кредитних коштів (тіла кредиту) та сплати відсотків за користування ним виконував неналежним чином у зв'язку з чим станом на 22.07.2010 року утворилась заборгованість в загальній сумі 4 549,04дол. США, з яких: 3143,70 дол. США прострочена заборгованість по кредиту та 1 405,34 дол. США прострочені відсотки.

П.10.3 Договору сторони передбачили право Банку вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, які передбачені Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору, зокрема, при порушенні Позичальником термінів платежів, що встановлені даним Договором.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.02.2011 року у справі №2-282/11р. позовні вимоги ПАТ "УніверсалБанк" задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 Позичальника за Кредитним договором №11/218-К від 16.06.2007 року, заборгованість за даним договором, розмір якої станом на 22.07.2010 року складає загалом в гривневому еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ, 85 325,67 грн. (3 143,70 дол. США сума простроченої заборгованості по тілу кредиту, 5 816,53 дол. США сума кредиту, що стягується достроково, 1 405,34 дол. США сума прострочених процентів, 438,84 дол. США - пеня).

Як вбачається з матеріалів справи рішення Тернопільського міськрайонного суду вступило в законну силу та не оскаржувалось.

В силу ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає належним чином доведеним з боку позивача заборгованість Позичальника (третьої особи) по Кредитному договору в частині неповернення "тіла" кредиту в сумі 3143,70 дол. США, 1405,34 дол. США простроченої процентної ставки, а також правомірність вимоги щодо дострокового стягнення суми кредиту в розмірі 5 816,53 дол. США та правомірність нарахування пені в сумі 438,84 дол. США.

При цьому, доказів протилежного, в тому числі погашення вказаної заборгованості за Кредитним договором, Позичальником (третьою особою) суду не надано, а судом не здобуто.

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №2-282/11р. до виконання позивачем не пред'являвся.

16 червня 2007 року, для забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань ОСОБА_2 за Кредитним договором № 11/218-к від 16 червня 2007 року, між Банком (Кредитором) та ПП "Вест Стар" (Поручителем) укладено Договір поруки №11/218-п.

Відповідно до Договору поруки, ПП "ВестСтар" зобовязується перед Кредитором відповідати по зобовязаннях ОСОБА_2, що випливають із Кредитного договору №11/218-к від 16 червня 2007 року, укладеного між Кредитором та Боржником, за яким останній зобовязаний до 15 червня 2012 року з помісячним графіком погашення згідно додатку №1 повернути кредит у розмірі 17 000,00 дол. США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідальність поручителя настає у випадку, коли Боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за Кредитним договором. Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (п.п.3-4 Договору).

Відповідно до п.12 Договору поруки, останній вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобовязань по Кредитному договору Боржником чи поручителем.

Умовами укладеного договору поруки сторони передбачили обсяг відповідальності Поручителя, зокрема (п.5): "Поручитель відповідає по зобовязаннях Боржника в повному обсязі, а саме: за повернення кредиту, сплату процентів, за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору". При цьому, у випадку невиконання Боржником зобовязань за Кредитним договором кредитор повідомляє про це Поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які Поручитель зобовязаний перерахувати вказані кошти (п.6 Договору).

06.08.2009 року Позивач звернувся до відповідача, як Поручителя за Кредитним договором №11/218-к з вимогою №701 про виконання останнім зобовязань Позичальника за кредитним договором. Однак відповідачем дана вимога залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Як вже зазначалось вище, заборгованість ОСОБА_2 (третьої особи) за Кредитним договором №11/218-п від 16.06.2007 року в загальній сумі 85 325,67 грн. вже була предметом судового розгляду у Тернопільському міськрайонному суді і дані кошти на користь Банку стягнуто з Позичальника (рішення суду набрало законної сили).

Проте на думку суду, наявність рішення суду про стягнення заборгованості за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту. Наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором із боржника фізичної особи не є перешкодою для предявлення окремого позову до поручителя.

Отже, за законом у цьому випадку немає так званої обовязкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Окрім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і поручителем (заставодавцем, іпотекодавцем тощо) за відповідним договором, або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, 2010р.).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Судом встановлено, що станом на день розгляду спору в суді зобовязання за Кредитним договором №11/218-к від 16.06.2007 року Позичальником в добровільному чи примусовому порядку не виконано.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, у відзиві на позов, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 15.06.2011р., позовні вимоги в сумі 85 525,67 грн. визнав в повному обсязі.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, враховуючи, що Позичальник на день розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань перед позивачем за Кредитним договором № 11/218-к від 16.06.2007р. в загальній сумі 85 325,67 грн., а тому, згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України, слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 3143,70 дол. США (прострочена) та 5816,53 дол. США дострокове стягнення; борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 1405,34 дол. США та борг по пені в сумі 438,84 дол. США, що станом на 22.07.2010 року складає загалом в гривневому еквіваленті, згідно офіційного курсу НБУ, 85 325,67 грн., а отже є усі правові підстави для стягнення даних коштів з відповідача як Поручителя, з метою забезпечення належного виконання Позичальником (третьою особою по справі) зобовязань за Кредитним договором № 11/218-к від 16.06.2007р.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 853 грн. 26 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22,29, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77,78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ВестСтар", вул. Поліська,11, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31384023) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ (ідентифікаційний код 21133352) 85 325 грн. 67 коп. заборгованості, 8 543 грн. 25 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "20" червня 2011 року), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила