Рішення № 16468541, 14.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5016/1107/2011(17/57)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратова О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. №2521 від 13.12.2010 року.

від відповідача: ОСОБА_2., дов. б/н від 01.11.2007року.

від 3-тіх осіб: представник не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1107/2011 (17/57)

за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», 54028, м.Миколаїв, Херсонське шосе, 102

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Лакталіс Миколаїв, 54018, м.Миколаїв, вул. Виноградна,2,

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:

Публічне акціонерне товариство “Миколаївгаз” (54003, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 159)

про стягнення у розмірі 12728,86 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Лакталіс Миколаїв»про стягнення заборгованості у розмірі 12728,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобовязань по договору №П/2007-4573 від 01.01.2007 р. на транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 04.05.2011р. було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Миколаївгаз” (54003, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 159)

Представник позивача у судовому засіданніпозов підтримав повністю, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представник відповідача в ході судового засідання 14.06.11 р. надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог. Крім того, в ході розгляду справи від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог останній просить відмовити повністю, мотивуючи свої заперечення тим, що договором № П/2007-4573 від 01.01.20017. не обумовлені обсяги транспортування газу на 2008р., позивач не надсилав на адресу відповідача жодного рахунку та актів надання послуг з транспортування природного газу, крім того, на думку відповідача, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач не надав доказів на підтвердження обсягів спожитих відповідачем послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в квітні травні 2008р.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.05.11 р. до 14.06.11 р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(далі-позивач) та Закритим акціонерним товариством «Лакталіс Миколаїв»(05.05.2010р. ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»було зареєстровано як Приватне акціонерне товариство «Лакталіс-Миколаїв») (далі- відповідач) був укладений договір №П/2007-4573 від 01.01.2007 р. на транспортування природного газу (далі договір), відповідно до якого позивач, як газотранспортне підприємство, зобов'язався здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу відповідача (Замовника) від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення - газорозподільної станції (далі - ГРС), а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить бажання розірвати договір, то даний договір вважається щорічно пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Сторони не заявили бажання про розірвання договору. Отже строк його дії був пролонгованим на 2008 рік.

Згідно з п.2.4. договору послуги з транспортування газу оформляються позивачем та відповідачем актами надання послуг. Цим же пунктом договору передбачено, що вартість фактично наданих позивачем як газотранспортним підприємством відповідачу послуг з транспортування газу за звітний місяць визначається на підставі акту надання послуг з транспортування газу.

Пунктом 4.3 договору сторони обумовили, що замовник зобовязаний скласти з Трансгазом акт виконаних робіт з транспортування газу.

Пунктом 4.5 договору сторони також дійшли згоди, що у разі якщо замовник не виконує цього зобов'язання, то підставою для взаєморозрахунків є щомісячні реєстри споживання та транспортування природного газу по Миколаївській області, що складаються ВАТ «Миколаївгаз»і надаються Трансгазу або акти приймання -передачі газу між Замовником і Облгазом.

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. договору оплата послуг з транспортування газу повинна здійснюватись відповідачем щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі вартості послуг, що були фактично надані відповідачеві позивачем у звітному місяці транспортування газу на підставі акту надання послуг до 10 числа наступного за звітним місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у відповідності до п.4.3 договору, на адресу Відповідача 16.03.2011 р. були надіслані акти надання послуг з транспортування природного газу у квітні-травні 2008 р. Однак всупереч умовам договору, відповідач безпідставно відмовив позивачу в підписанні вказаного акту.

Не підписання відповідачем акту здачі-приймання послуг з транспортування газу в квітні-травні 2008 року не є доказом того, що позивачем не надавались послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в квітні-травні 2008 року.

У відповідності до п. 4.3. договору фактична кількість протранспортованого газу за звітний місяць повинна бути тотожною кількості, вказаній в акті прийому-передачі газу між замовником і облгазом за звітний місяць.

Крім того, здійснення відповідачем відбору у квітні-травні 2008 року природного газу в обсязі 493,000 тис. куб. м підтверджується реєстром споживання природного газу по Миколаївській обл., який складається на підставі акту прийому-передачі газу між замовником і облгазом, згідно з яким замовник отримав у цей період 493,000 тис. куб. м. газу, що відповідає фактично протранспортованим обсягам природного газу в цей період мережами ВАТ «Миколаївгаз»та магістральними газопроводами ДК «Укртрансгаз».

Отже, у квітні-травні 2008 року відповідачеві було протранспортовано магістральними газопроводами природного газу в обсязі 493,000 тис. куб. м.

В силу викладених обставин у відповідача виник обов'язок оплатили надані йому позивачем послуги.

Пунктом 6.1. договору передбачений тариф на послуги з транспортування газу, що діяв на день підписання договору. Пунктом 6.2. договору передбачено, що тариф може змінюватись за рішенням НКРЕ та приймається сторонами до виконання без складання додаткової угоди. Постановою НКРЕ від 21.06.2007 р. №775 тариф на послуги встановлений у розмірі 25,08 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1 тисячу протранспортованого газу.

Вартість послуг Позивача в даному випадку складає 12728.86 гри.

Крім того, дослідивши надані позивачем докази та дослідивши надані відповідачем письмові заперечення, суд дійшов висновку, що у позивача є всі підстави стверджувати про те, що відповідачем в квітні та травні 2008 року був спожитий природний газ в обсязі 507,530 тис. куб. м. не із ресурсів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», що свідчить про необхідність здійснення оплати відповідачем наданих позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у квітні-травні 2008 року відповідно до умов договору № П/2007-4573 від 01.01.2007 р. саме позивачу, що підтверджується наступним:

Відповідно до п.3.3 договору №117-36 позивач приймає газ від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС де передає газ споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів чи уповноваженим особам, вказаним ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО». У даному випадку такою уповноваженою особою була ВАТ «Миколаївгаз», якому газ був переданий на ГРС у газорозподільну мережу для подальшого транспортування до газоспоживаючого обладнання відповідача.

Згідно з Указом Президента України від 14.02.2008 р. № 122/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року "Про заходи щодо стабілізації фінансового стану НАК "Нафтогаз України" та ситуації на ринку природного газу" НАК "Нафтогаз України" визнано головним уповноваженим суб'єктом із формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів, у тому числі промислових.

Постанова КМУ №1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом" передбачає, що природний газ імпортованого походження на ринку України постачається лише з ресурсу НАК "Нафтогаз України".

Також, статус НАК "Нафгогаз України" як єдиного імпортера природного газу на територію України закріплено Угодою про розвиток відносин в газовій сфері, підписаній між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України" 12.03.2008 р. а порядок реалізації імпортованою природного газу на території України був визначений постановою КМ України від 12.03.2008 р. №163.

Постановою КМУ №163 від 05.03.2008 р. "Про реалізацію імпортованого природного газу на території України" було встановлено, що з 1 березня 2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні НАК "Нафтогаз Украі'ни" та її дочірньою компанією «Газ України".

Викладені обставини свідчать про те, що, починаючи з 1 березня 2008 року, єдиним власником ресурсів імпортованого природного газу на території України є НАК "Нафтогаз України", яка реалізує цей газ споживачам особисто або через ДК «Газ України».

У ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» у другому кварталі 2008 року, належним чином оформлених документів на поставку імпортованого природного газу для споживачів України, в тому числі, для відповідача, не було.

Так, акти приймання-передачі природного газу в другому кварталі 2008 року, підписані між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України", свідчать про те, що у вказаному періоді розмитнені та належним чином оформлені обсяги імпортованого природного газу були наявні лише у НАК «Нафтогаз України», а не у ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».

ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" до планових розподілів природного газу на 2-й квартал 2008 року не були додані документи, які підтверджували б наявність у ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в другому кварталі 2008 року ресурсів природного газу імпортного походження, в тому числі, підтвердження контрагента ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" за договором закупівлі природного газу, копії вантажних митних декларацій або тимчасових декларацій, або періодичних декларацій.

Також в другому кварталі 2008 року ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»не здійснювався відбір природного газу із підземних сховищ позивача, про що свідчить відсутність підписаних між ДК «Укртрансгаз»та ЗАТ «УКРГАЗ-Р.НЕРГО»актів відбору природного газу у вказаному періоді.

Окрім цього, доказом того, що відповідачем було отримано природного газу в обсязі 507,530 тис. куб. м. є акти прийому-передачі підписані ним і ВАТ «Миколаївгаз». А також реєстри споживання газу у квітні та травні 2008 року, складені ВАТ «Миколаївгаз»на підставі актів прийому-передачі. Оскільки ДК «Укртрансгаз»є єдиним підприємством, що транспортує газ магістральними газопроводами, то отриманий і спожитий відповідачем газ транспортувався тільки ДК «Укртрансгаз»і розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними газопроводами повинні здійснюватись з ДК «Укртрансгаз». Постановою НКРЕ від 21.06.2007 р. №775 встановлений загальний тариф на послуги з транспортування природного газу в розмірі 96,30 грн. за 1000 кв. м. без урахування податку на додану вартість. Згідно з додатком №1 до Постанови №775 встановлений тариф для ДК «Укртрансгаз»у межах ліцензованої діяльності ВАТ «Миколаївгаз»у розмірі 20,90 грн. без ПДВ. Отже у квітні і травні 2008 р. відповідач сплачував на рахунок ВАТ «Миколаївгаз»тільки за транспортування газу розподільчими газопроводами за тарифом 75,40 грн. , а з ПДВ 90,48 грн. (96,30 грн. - 20,90 грн. = 75,40 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт надання відповідачу послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами у квітні і травні 2008 року та підтверджено матеріалами справи..

Згідно з п.4.3. договору відповідач зобов'язався до 5-го числа наступного за звітним місяця скласти з позивачем акт виконаних робіт з транспортування природного газу. Відповідач не виконав цього зобов'язання, а тому відповідно до п. 4.5. договору підставою для розрахунків є реєстри споживання газу, які надав ПАТ «Миколаївгаз». Оскільки оплата за спірний період не здійснювалась, то акт звірки розрахунків не складався. Окрім цього, відповідач не надав доказів про оплату послуг на р/рахунок ПАТ «Миколаївгаз». За таких обставин заперечення відповідача проти позову є безпідставними.

Крім того, факт надання позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами Відповідачеві у квітні і травні 2008 року повністю підтверджені документами, що додаються.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг з транспортування природного газу в другому кварталі 2008 року в обсязі 493,000 тис. куб. м. на суму 12728,86 грн., відповідно до ст. 530 ЦКУ 26.03.2011 р. на адресу відповідача була надіслана вимога №419/06-03 від 23.03.2011 р., в якій зазначалось про необхідність протягом семи днів сплатити вказану суму боргу, яка залишилась без реагування, а грошові кошти не сплаченими.

Отже, станом на момент розгляду справи, відповідач не виконав грошове зобовязання встановлене договором на суму 12728,86 грн., строк виконання якого настав.

Несплатою 12728,86 грн. відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лакталіс Миколаїв (54018, м.Миколаїв, вул. Виноградна,2; код 23624594) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»,(54028, м.Миколаїв, Херсонське шосе,102; код 25698645) заборгованість за договором №П/2007-4573 від 01.01.2007 р. на транспортування природного газу у розмірі 12728,86 грн., 127,29 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 17.06.2011 року.

Суддя С.М.Коваль