Рішення № 16468539, 14.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5016/1161/2011(17/62)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., довіреність №8 від 18.04.2011року.

від відповідача представник не зявився.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/1161/2011(17/62) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «СП Укрсоя», 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20/5, а/с 286

до відповідача Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Миколаївська птахофабрика»Закритого акціонерного товариства «Аваль-Еталон», 57134, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Весняне, вул. Центральна,1-а

про стягнення заборгованості у розмірі 40 113,95 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «СП Укрсоя»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Миколаївська птахофабрика»Закритого акціонерного товариства «Аваль-Еталон» про стягнення заборгованості у розмірі 40 113,95 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не зявився, вимог ухвал суду від 20.04.2011р. та від 26.05.2011р. не виконав, відзив на позовну заву не надав, позов не спростував.

Позивач заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

20 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «СП Укрсоя»(надалі - Позивач) та Дочірнім сільськогосподарським підприємством «Миколаївська птахофабрика»Закритого акціонерного товариства «Аваль-Еталон» (надалі - Відповідач) був укладений договір поставки № 22, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу жмих соєвий ГОСТ 27149-95, масло соєве ДСТУ 4534:2006 в кількості та по ціні згідно з специфікаціями або накладними, що є невідємними частинами договору, а відповідач зобовязується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим договором або специфікаціями.

На виконання зазначеного договору та на підставі специфікацій позивач відвантажив відповідачу товар жмих соєвий, масло соєве (далі по тексту товар) на суму 657030,00 грн., що підтверджується накладними на відвантаження товару і отримання позивачем довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 6.2. договору сторони передбачили,що відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару на протязі 1 (одного) календарного дня з моменту отримання товару відповідачем, якщо інше не передбачено в специфікації.

В специфікації № 5 від 30.11.2010 року згідно якої товар був відвантажений, у пункті третьому передбачений інший порядок оплати товару, а саме: Покупець (відповідач) здійснює повну оплату кожної партії товару до відвантаження наступної партії товару, але не пізніше ніж через 5 (п'ять) календарних днів з моменту її отримання.

Відповідач в порушення умов договору поставки та пункту третього специфікацій щодо своєчасної оплати товару здійснив лише часткову оплату товару на суму 626 130,00 грн. , що підтверджується банківською випискою (арк.спр. 67-71).

Отже станом на 18 квітня 2011 року заборгованість відповідача за договором поставки № 22 від 20.08.2010 року становить 30 900,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 15 квітня 2011 року (арк. спр. 66).

Пунктом 10.2. договору передбачено, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання ними своїх зобов'язань за цим договором, та не звільняє їх від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3. договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати товару, а саме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 7.4. договору передбачена додаткова відповідальність покупця за порушення строків оплати товару, а саме за прострочення платежу кожної партії товару більше ніж на:

- 10 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми кожної невчасно оплаченої партії товару;

- 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми кожної невчасно оплаченої партії товару;

- 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від суми кожної невчасно оплаченої партії товару;

Партією товару згідно п. 2.1.1. договору поставки є кількість товару, яка вказана в одній видатковій накладній.

Крім того, пунктом 7.5. договору сторони обумовили, що сплата пені не звільняє від сплати штрафу та не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК учасник господарських відносин у випадку порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити певні господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 3 статті 232 та частиною 2 статті 230 ГК визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 22 від 20.08.2010р, позивачем було нараховані відповідачу пеня, штраф та збитки від інфляції по тих накладних, які повністю не оплачені відповідачем. Так, за розрахунком позивача, сума пені за накладними № 833 від 21.12.2010 року, № 840 від 23.12.2010 року становить 1115,39 грн., штраф за накладними № 833 від 21.12.2010 року, № 840 від 23.12.2010 року становить 7296,00 грн. , збитки від інфляції за накладними № 833 від 21.12.2010 року, № 840 від 23.12.2010 року складають 802,56 грн.

З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 22 від 20.08.2010р. в розмірі 40 113,95 грн., з яких сума основного боргу 30900,00 грн., штраф 7296,00 грн., пеня- 1115,39 грн., збитки від інфляції- 802,56 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Зміст вказаної правової норми встановлює, що штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності та не можуть стягуватися одночасно, оскільки, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7296,00 грн. за договором поставки № 22 від 20.08.2010р. слід відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобовязань за договором поставки № 22 від 20.08.2010р .

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені, тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32,33 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «СП Укрсоя»задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Миколаївська птахофабрика»Закритого акціонерного товариства «Аваль-Еталон»(57134, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Весняне, вул. Центральна,1-а; код 30124834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «СП Укрсоя»(54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20/5, а/с 286; код 32184015) 30 900,00 грн. ( тридцять тисяч девятсот грн. 00 коп.) суму основного боргу, 1115,39 грн. (одна тисяча сто пятнадцять грн. 39 коп.)- пені, 802, 56 грн.(вісімсот дві грн. 56 коп.)- збитків від інфляції, 328,17 грн. (триста двадцять вісім грн. 17 коп.) держмита та 193,07 грн. (сто девяносто три грн. 07 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 17.06.2011 року.

Суддя С.М.Коваль