Рішення № 16468504, 14.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.11 Справа№ 5015/2396/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Банк Київська Русь», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08/КС-07 від 21 грудня 2007 року в розмірі 605832 грн. 24 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_2. представник на підставі довіреності;

відповідача: не зявився.

Ухвалою суду від 29.01.2011 року було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.05.2011 року. Ухвалою від 19.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.06.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представнику позивача, що брав участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 08/КС-07 від 21 грудня 2007 року в розмірі 605832 грн. 24 коп. та відшкодування судових витрат.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Клопотанням від 07.06.2011 року просив відкласти розгляд справи, оскільки не був повідомлений про розгляд справи в суді. Однак, 25.05.2011 року відповідачу було вручено ухвалу про відкладення, яку отримав гр. Киричук. З огляду на викладене, суд вважає, недоцільним відкладення розгляду справи, оскільки у відповідача було достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи чи подання заперечення на позовну заяву.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

14.06.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 17.06.2011 року.

Суть спору: Спір виник у звязку із невиконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором. Кредитний договір № 08/КС-07 між Акціонерним банком «Київська Русь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк Київська Русь» (надалі по тексту рішення - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-С»(надалі по тексту рішення - відповідач) було укладено 21 грудня 2007 року (надалі - Кредитний договір). Згідно із його умовами позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 195000 грн. 00 коп під 16,5 % річних на строк до 20 грудня 2010 року з погашенням згідно узгодженому графіку, що є невід'ємною частиною договору. Договорами про внесення змін до кредитного договору від 28.03.2008 року та від 23.04.2008 року розмір кредитної заборгованості збільшено до 1000000 грн. 00 коп. Договором про внесення змін до кредитного договору від 27.02.200 року було зменшено ліміт кредитування до 902440 грн. 00 коп., а також збільшено відсоткову ставку до 25 % річних. Договором про внесення змін до кредитного договору від 01.02.011 року, ліміт кредитування було зменшено до 585000 грн. 00 коп..

Кредит, відповідно до п. 2.4 договору призначений для придбання:

- комплексу годівлі свиноматок Porcode ZV-3 VELOS виробництва «НЕДАП АГРІ»у кількості 1 шт.;

- годівниць для свиней виробництва «Гроба фіфідінг системи»Війчен-Нідерланди у кількості 90 шт.

Позивач надав вказані кредитні кошти відповідачу, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед останнім згідно з Кредитним договором. Проте, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконує. Внаслідок наведеного, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 08/КС-07 від 21 грудня 2007 року в сумі 605832 грн. 24 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 21 грудня 2007 року між Акціонерним банком «Київська Русь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк Київська Русь»в особі керуючого Львівської філії АБ «Київська Русь»(надалі по тексту рішення - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Флора-С»(надалі по тексту рішення - відповідач) було укладено Кредитний договір № 08/КС-07 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 195000 грн. 00 коп на строк до 20 грудня 2010 року за умовами плати за користування кредитом 16, 5 % річних (п.1.1 договору). Кредит в сумі 195000 грн. 00 коп. призначений для придбання:

- комплексу годівлі свиноматок Porcode ZV-3 VELOS виробництва «НЕДАП АГРІ»у кількості 1 шт.;

- годівниць для свиней виробництва «Гроба фіфідінг системи»Війчен-Нідерланди у кількості 90 шт.

Договорами про внесення змін до кредитного договору від 28.03.2008 року та від 23.04.2008 року розмір кредитної заборгованості збільшено до 1000000 грн. 00 коп. Договором про внесення змін до кредитного договору від 27.02.200 року було зменшено ліміт кредитування до 902440 грн. 00 коп., а також збільшено відсоткову ставку до 25 % річних. Договором про внесення змін до кредитного договору від 01.02.011 року, ліміт кредитування було зменшено до 585000 грн. 00 коп..

Позивач надав вказані кредитні кошти відповідачу повністю, що підтверджується виписками по особовому рахунку № 2063100184001 за період з 24 грудня 2007 року по 18 квітня 2011 року, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед останнім згідно з Кредитним договором. Проте, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконує.

Станом на 25 квітня 2011 року заборгованість відповідача з неповернення кредиту, сплати відсотків за користування ним відповідно до Кредитного договору, та пені становить 605832 грн. 24 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом складає 580000 грн. 00 коп., строкова заборгованість по платі за кредит (процентах) - 6283 грн. 33 коп., прострочена заборгованість по платі за кредит (процентах) - 19368 грн. 05 коп. (за період з 01.03.2011 року- 12520 грн. 83 коп., з 01.04.2011 року по 17.04.2011 року 6847 грн. 22 коп.) та пеня за порушення строків сплати плати за кредит (процентів) - 180 грн. 86 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, позивачем у позові, не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до п. п. 4.1 4. 2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку,встановленому Додатком № 1 до Кредитного договору. Також, позичальник зобов'язаний сплатити Банку плату за крористування кредитом та фіксовану плату за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

Відповідно ст 1050 Цивільного кодексу України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається.

Відповідно до останнього договору від 01.02.2011 року про внесення змін до Кредидного договору № 08/КС-07 від 21.12.2007 року сума кредиту складає 585000 грн. 00 коп., плата за користування кредитом 25% річних, строк повернення кредиту до 31 березня 2011 року.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчастного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

Пунктом 9.2 Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування редитом позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що зобов'язання по кредитному договору відповідачем не виконуються, графік погашення заборгованості не дотриманий, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення із відповідача заборгованості з неповернення кредиту, сплати відсотків за користування ним відповідно до Кредитного договору, та пені. що становить 605832 грн. 24 коп., з яких: 580000 грн. 00 коп - прострочена заборгованість за кредитом, 6283 грн. 33 коп. - строкова заборгованість по платі за кредит (процентах), 19368 грн. 05 коп. (за період з 01.03.2011 року- 12520 грн. 83 коп., з 01.04.2011 року по 17.04.2011 року 6847 грн. 22 коп.) - прострочена заборгованість по платі за кредит (процентах) та 180 грн. 86 коп.- пеня за порушення строків сплати плати за кредит (процентів).

Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). В процесі укладення господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо о усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачає, що на підставі банківської ліцензії банки мають право розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. На основі викладеного можна зробити висновок про те, що під час укладення господарських договорів (в даному випадку кредитного договору) сторони є вільними і на свій розсуд визначають будь-які умови договору. Дана правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056, а саме, суд вказав, що субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобовязань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобовязань. Єдина вимога є та, що цей договір або його умови не повинні суперечити законодавству України. Як зазначає стаття 627 Цивільного кодексу України під поняттям «свобода договору»розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Дані положення і було дотримано сторонами при укладенні та підписанні Кредитного договору №08/КС-07 від 21.12.2007 року.

Враховуючи вищенаведене, вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та стягнути з відповідача на його користь 605832 грн. 24 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 527, 599, 625, 1050 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Флора-С», вул. Романчука, буд. 6 кв.1(код ЄДРПОУ 32327249) на користь Публічного акціонерного товариства «Київська Русь», вул Хорива, 11-а, м.Київ (код ЄДРПОУ 24214088) 605832 грн. 24 коп. боргу, 6058 грн. 32 коп. сплаченого державного мита в та понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя