Рішення № 16468342, 14.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11 Справа№ 5015/1327/11

за позовом відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком”

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»

про стягнення заборгованості

ціна позову 20508,50грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність в матеріалах справи

від відповідача не зявився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в Львівської філії ВАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»в розмірі 20753,26грн., у тому числі: 19105,42грн. - основного боргу, 1252,78грн.- інфляційних нарахувань, 395,06грн. 3% річних за невиконання зобовязання.

Відповідно до позовної заяви, між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг. Внаслідок неналежного виконання своїх зобовязань Відповідачем за договором в частині оплати утворився борг перед Позивачем.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/1327/11 від 15.03.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15год. 00хв. 28.03.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду по даній справі від 28.03.2011р.

Представнику Позивача оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Заявою про уточнення позовних вимог від 11.04.2011р. Позивачем зменшено розмір позовних вимог до 20508,5грн. за рахунок зменшення розміру інфляційних нарахувань до 1067,91грн. та 3% річних до 335,17грн.

Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 29.03.2011р.; заяву про уточнення позовних вимог та розрахунки основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідач (представник Відповідача) в судове засідання жодного разу не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, явка визнавалась обовязковою, про причини неявок суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору. Проте, Відповідач своїм правом на подання доказів по суті спору та відзиву на позовну заяву не скористався.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів Відповідачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 19105,42грн. основного боргу.

28.02.2006р. між Позивачем (Утел) та Відповідачем (Споживач) укладено договір №ЛВ1667 про надання послуг бізнес-мережі Утел (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Утел надає Споживачу на території України послуги звязку, а Споживач отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, Споживач зобовязується проводити оплату послуг у терміни, визначені цим Договором.

Згідно п.п.3.1-3.3 Договору (Порядок розрахунків), не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Утел виставляє Споживачу рахунок для оплати вартості наданих послуг; розрахунковим місяцем вважається календарний місяць року, у межах якого надавались послуги; вартість послуг визначається на підставі встановлених Утел тарифів, що діяли на момент надання Послуг згідно з додатками до цього Договору; Споживач повинен оплатити рахунок за Послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел.

Сторонами укладено Додаткові угоди про надання послуг телефонного звязку №1 від 28.02.2006р. та №2 від 14.07.2006р., №3 від 12.10.2006р. до Договору, №4 від 24.10.2006р., №5 від 06.2007р., Додатки №1, №2.1, №3.1, №3.4, №5.1 до Договору та додаткових угод, складено акти на підключення бізнес-лінії, акт на встановлення обладнання.

Відповідно до розрахунку боргу, борг Відповідача перед Позивачем становить 19105,42рн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.ст.33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності боргу перед Позивачем повністю чи частково, повної чи часткової оплати боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 19105,42грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 335,17грн. 3% річних та 1067,91грн. інфляційних нарахувань.

У додатках до заяви про уточнення позовних вимог Позивачем наведено розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, вихідними даними для яких є розмір боргу за відповідні періоди, період нарахування (з 21.02.2010р. по 31.01.2011р.), розмір відсотків 3%, величини індексів інфляції.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 335,17грн. 3% річних та 1067,91грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

14.04.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.04.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст.82-87, ст.ст.115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 599, ч.1 ст. 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»(79052, м.Львів, вул.Рудненська, 12, ідентифікаційний код 32053158) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18, ідентифікаційний код 21560766) 19015,42грн. боргу, 335,17грн. 3 % річних за невиконання зобовязання, 1067,91грн. інфляційних нарахувань, 204,19грн. державного мита та 231грн. 28коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя