Рішення № 16467170, 05.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2011 р.Справа № 5013/245/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/24

за позовом: приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства "Медовий сад", Кіровоград

про стягнення 14 373,25 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1. , довіреність № б/н від 27.07.10 р.;

від відповідача - участі не брали.

Приватне підприємство "Агрохім" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 05/02-11 від 07.02.2011 року, в якій просить стягнути з фермерського господарства "Медовий сад" борг в сумі 8426,31 грн., з яких: 1016,77 грн. відсотки за користування товарним кредитом, 1036,33 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, 404,10 грн. пеня, 2196,00 грн. штраф, 502,68 грн. інфляційні втрати, а також судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.

04.04.11 р. на адресу господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 12/04-11 від 01.04.11 р., згідно якої позивач просить стягнути з фермерського господарства "Медовий сад" на користь приватного підприємства "Агрохім" борг в розмірі 8426,31 грн., відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 1293,13 грн., пеню в розмірі 568,85 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1318,00 грн., штраф в розмірі 2196,00 грн. та борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 570,96 грн.(а.с. 34-35).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що збільшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також те, що позивачем дотримано вимоги процесуального закону щодо сплати державного мита та надіслання заяви про збільшення розміру позовних вимог на адресу відповідача (а.с. 36-38), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви № 12/04-11 від 01.04.11 р. (а.с. 34-35).

Представник відповідача в судовому засіданні 05.04.11 р. участі не брав, заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з відмітки загального відділу господарського суду Кіровоградської області на зворотньому боці процесуального документа та зі змісту самого процесуального документа, ухвала про відкладення розгляду справи від 17.03.11 р. направлялась відповідачу за двома адресами:

1) за адресою, зазначеною у позовній заяві та у договорі купівлі-продажу: 25000, м. Кіровоград, вул.Жадова, 23, корп. 3, кв. 92;

2) за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 24): 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське.

Інші відомості про місцезнаходження відповідача у господарського суду відсутні.

Таким чином, господарський суд вжив всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

27.07.10 р. між приватним підприємством "Агрохім" (далі - Продавець) та фермерським господарством "Медовий сад" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу № 57/07-10 (далі - Договір, а.с. 10-11).

Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, що вказаний у специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму в розмірі та порядку, що передбачені Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору сторони домовились, що загальна сума Договору, ціна, асортимент, кількість, одиниця виміру товару вказується в Специфікаціях, що оформлюються у вигляді Додатку до Договору, та є його невід'ємною частиною.

У розділі 2 Договору сторони обумовили умови, строк та порядок придбання товару.

Так, відповідно до п.п. 2.1.-2.2. Договору, сторони домовились, що товар передається Покупцю на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу. Передача товару Покупцеві здійснюється на складі Продавця, що розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Комарова, 74.

В цьому Договорі під датою передачі товару розуміють дату складання видаткової накладної.

В пунктах 3.1.-3.3. Договору сторони встановили, що ціна товару за цим Договором визначається у гривнях і є вільною. Ціна товару на підставі сум, вказаних в Специфікації, що оформлюється у вигляді Додатку до Договору та є його невід'ємною частиною.

Ціна товару визначається за Міжбанківським середнім курсом продажу долара США до гривні, який встановлений в ПАТ "ІНДЕКС - БАНК" на дату підписання Договору. Ціна товару, що встановлена в гривнях, може змінюватись пропорційно до зміни курсу долара США.

Загальна сума Договору складає суму в національній валюті України - гривні, що визначена на підставі сум, вказаних в Специфікаціях до даного Договору.

Порядок розрахунків за Договором сторони визначили у розділі 4 Договору.

Так, зокрема, згідно п.п. 4.1.-4.4. Договору, сторони домовились, що розрахунок Покупця за отриманий товар, здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Моментом прийняття товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної на товар.

Оплата за товар здійснюється у національній валюті України (у гривнях) в порядку, що вказаний у кожній Специфікації окремо.

В разі збільшення курсу долара США до гривні, оплата здійснюється за курсом на момент оплати товару. У випадку зменшення курсу долара США до гривні, оплата здійснюється за курсом на момент підписання Договору.

Відсотки за користування товарним кредитом встановлюються в розмірі 0% річних при умові розрахунку за товар в строк, встановлений у Договорі, в разі прострочки платежу, відсотки за користування товарним кредитом становлять 26% річних.

Крім того, Продавець та Покупець погодили, що сума відсотків за користування товарним кредитом оплачується разом із оплатою загальної суми Договору та обчислюється за формулою, вказаною у п. 4.5. Договору.

Згідно п. 4.6. Договору нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з моменту отримання товару Покупцем і завершається після повної оплати вартості товару Покупцем.

Кінцева загальна сума Договору розраховується за формулою, вказаною в п. 4.7. Договору.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом двох років з моменту його укладення, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 5.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача.

Згідно Специфікації до Договору сторони домовились про поставку товару - Раундап Макс 20 л. в кількості 100.000 л. за ціною 61,00 грн. без ПДВ за одиницю на загальну суму 7320,00 грн., в тому числі ПДВ 1220,00 грн., яка дорівнюю 927,15 дол. США на день підписання Договору (а.с. 12).

У Специфікації до Договору Продавець та Покупець погодили також, що оплата за товар в сумі 7320,00 грн. має бути здійснена в строк до 01.10.10 р., тоді як товар має бути поставлено у строк до 28.07.10 р.

Специфікація до Договору підписана повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплена круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № АХ-0000912 від 27.07.10 р., що в графах "Відвантажив" та "Отримав" містить відповідно підписи та печатки Продавця та Покупця, а також довіреності № 1 від 27.07.10 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар - Раунд Макс 20 л. в кількості 100 л. на загальну суму 7320,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 13-14).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар в обумовлений Договором строк не розрахувався, у зв'язку з чим позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки умовами Договору (п.п. 4.4.- 4.5.) визначено, що відсотки за користування товарним кредитом оплачуються разом із сплатою загальної суми Договору та обчислюються за встановленою формулою із розрахунку 26 % річних в разі прострочки платежу, позивачем правомірно нараховано 1293,13 грн. відсотків за користування товарним кредитом за період з 28.07.10 р. по 01.04.11 р. (а.с. 35).

Разом з цим, враховуючи суму нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 28.07.10 р. по 07.02.10 р., що складає 1016,77 грн., а також інформацію, вказану у довідці ПАТ "ІНДЕКС-БАНК" № 92/069 від 07.02.11 р. про курси купівлі-продажу готівкового долара США (а.с. 17), за встановленою у п. 4.7. Договору формулою позивачем здійснено розрахунок кінцевої загальної суми Договору з урахуванням курсової різниці, яка дорівнює 8426,31 грн. (а.с. 4).

Отже, заборгованість Покупця за отриманий товар з урахуванням курсової різниці складає 8426,31 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар з урахуванням курсової різниці в розмірі 8426,31 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 568,85 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1318,00 грн., штраф у розмірі 2196,00 грн. та втрати від інфляції в розмірі 570,96 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктами 7.3.-7.4. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку за товар Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення Покупцем розрахунків та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 26,5% річних.

У випадку порушення Покупцем будь-яких умов Договору, він сплачує штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору.

Крім того, сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків за користування чужими коштами здійснюється з дати прострочення умов оплати до дати виконання винною стороною зобов'язань в межах позовної давності, що встановлюється за згодою сторін (п. 7.5. Договору).

Оскільки розрахунок пені в сумі 568,85 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1318,00 грн. та штрафу в сумі 2196,00 грн. відповідає фактичним обставинам справи, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню (а.с. 4, 35).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, господарський суд не погоджується з розрахунком втрат від інфляції в розмірі 570,96 грн., що наданий позивачем за період з серпня 2010 року по квітень 2011 року (а.с. 4, 35).

Позивач помилково взяв період за який нараховано інфляційні втрати з 01.08.2010 року, оскільки граничний строк сплати для відповідача заборгованості визначений у Специфікації - до 01.10.10 р., у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають нарахуванню лише з 01.10.2010 р.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, втрати позивача від інфляції за період з 01.10.2010 р. по 01.04.2011 р. складають 259,68 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Медовий сад" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, р/р 26000005154001 у Кіровоградському відділенні АКБ "Надра", МФО 323624, код ЄДРПОУ 32777344) на користь приватного підприємства "Агрохім" (25009, м. Кіровоград, вул. Комарова, 74, р/р 26005000001002 в ПАТ "ІНДЕКС-БАНК" м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 23694198) заборгованість в сумі 14 061,97 грн., з яких 8426,31 грн. - основний борг з урахуванням курсової різниці, 1293,13 грн. - відсотки за користування кредитом, 568,85 грн. - пеня, 1318,00 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 2196,00 грн. - штраф, 259,68 грн. - інфляційні втрати, а також витрати на державне мито в сумі 140,62 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231, 28 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено - 11.04.2011 року.