Рішення № 16467161, 06.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2011 р.Справа № 5013/193/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/193/11

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград,

про стягнення 10003,20 грн,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №46 від 01.01.2011 року;

від відповідача - участі не брав.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 10102,59 грн, в тому числі: 7919,45 грн основного боргу за отриману теплову енергію, 679,34 грн пені, 1158,74 грн індексу інфляції, 345,06 грн - 3 % річних.

Заявою №13-999/07 від 10.03.2011 року позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 10003,20 грн заборгованості, з яких: 7919,45 грн - основний борг за отриману теплову енергію, 679,29 грн - пеня, 1079,55 грн - індекс інфляції, 324,91 грн - 3 % річних.

З урахуванням положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору на виробництво та постачання теплової енергії №255 від 12.10.2005 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.04.2011 року позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру підтримав повністю.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу 29.03.2011 року поштового відправлення (а.с. 115).

Оскільки явка відповідача в засідання обов'язковою судом не визнавалась, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2005 року між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі - Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач) укладено договір на виробництво та постачання теплової енергії за №255 (далі за текстом - Договір).

За умовами укладеного Договору Постачальник зобов'язався постачати теплову енергію Споживачу, а Споживач - використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах і в терміни передбачені договором (п. 1.1. Договору).

Згідно з Додатком №1 до Договору теплова енергія постачається відповідачеві для опалення приміщення за адресою: вул. Н.П'ятихатська, 18, площею 40,24 кв.м (а.с. 19).

Як вбачається з листа комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №9 від 02.03.2011 року №94, нежитлове приміщення площею 40,24 кв.м за адресою: м. Кіровоград, вул. Н.П'ятихатська, 18, є вбудованим в багатоповерховий житловий будинок, не є відокремленим від централізованої системи опалення.

Положеннями пункту 4.1 Договору визначено, що розрахунковий період оплати за поставлену теплову енергію - один календарний місяць.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що вартість фактично поставленої Постачальником теплової енергії оплачується Споживачем щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, виставленого Постачальником за фактично спожиту теплову енергію через установи банку або касу підприємства (п. 4.4. Договору).

В пункті 4.8 Договору сторони передбачили початок розрахунків по укладеному договору з опалювального сезону 2005 року.

Відповідно до пункту 8.1 Договору, він діє з моменту його підписання сторонами до 18.10.2029 року.

Договір підписаний відповідачем та уповноваженим представником позивача.

Відповідно до положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правовідносини за якими регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" (надалі - Закон) визначено, що теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

За приписами частини 2 статті 25 Закону теплопостачальна організація зобов'язана, зокрема, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з грудня 2007 року по січень 2011 року позивачем на виконання умов Договору відпущена відповідачу теплова енергія на загальну суму 7919,45 грн, для оплати якої виставлено рахунки, які отримані відповідачем, про що свідчать відмітки про одержання на рахунках (а.с. 20-42).

В силу вимог частини 3 статті 24 Закону основним обов'язком споживача теплової енергії є додержання вимог договору і нормативно-правових актів.

Згідно частини 6 статті 19 Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 року, також передбачено обов'язок споживача теплової енергії вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач, у встановлений пунктом 4.2 Договору строк вартість спожитої теплової енергії не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7919,45 грн за період з грудня 2007 року по січень 2011 року.

Доказів оплати теплової енергії у зазначений період відповідачем на вимогу суду не надано.

Згідно положень частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

При викладених обставинах, відсутності заперечень відповідача, доказів належного виконання зобов'язань з оплати вартості теплової енергії згідно умов Договору та вимог вищезазначеного законодавства, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію за період з грудня 2007 року по січень 2011 року в сумі 7919,45 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції за період з січня 2008 року по січень 2011 року в розмірі 1079,55 грн та 3 % річних в сумі 324,91 грн за період з 11.01.2008 року по 10.02.2011 року.

В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано індекс інфляції за період з січня 2008 року по січень 2011 року в розмірі 1079,55 грн та 3 % річних в сумі 324,91 грн за період з 11.01.2008 року по 10.02.2011 року, вимога про стягнення яких підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 679,29 грн. Нарахування пені здійснено позивачем по кожному рахунку окремо.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За правилами частини 5 статті 25 Закону у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

В пункті 7.1.1 Договору сторонами погоджено, що за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

У відповідності до зазначених правових норм та умов Договору позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 679,29 грн за період прострочення згідно уточненого розрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю на суму 679,29 грн.

З огляду на викладені обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії за договором №255 від 12.10.2005 року, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10003,20 грн заборгованості, з яких: 7919,45 грн - основний борг за отриману теплову енергію, 679,29 грн - пеня, 1079,55 грн - індекс інфляції, 324,91 грн - 3 % річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568) - заборгованість в сумі 10003,20 грн, з яких: 7919,45 грн основного боргу за спожиту теплову енергію, 679,29 грн пені, 1079,55 грн індексу інфляції, 324,91 грн 3 % річних, а також 102,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання його повного тексту до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.М.Балик

Повне рішення складено - 07.04.2011 року.