Рішення № 16467157, 11.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.Справа № 5013/300/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/300/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмен", м. Кривий Ріг

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад", м. Кіровоград

про стягнення 105 011,73 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1. , довіреність № б/н від 21.03.11 ;

від відповідача - ОСОБА_2. , довіреність № 15 від 21.03.11 ;

від відповідача - ОСОБА_3. , довіреність № 10/01 від 21.03.11 ;

У судовому засіданні оголошувались перерви відповідно 24.03.2011 року до 11 год 29.03.2011 року, 12 год 05.04.2011 року та 14 год 10 хв 11.04.2011 року, в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмен" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" втрат від інфляції в сумі 47 203,78 грн; три відсотка річних в сумі 12 533,04 грн; пені за порушення договірних зобов'язань у сумі 45 274,91 грн.

Відповідач позов заперечує, зокрема з підстав неукладеності договору № 19-П від 15.10.2009 року, проте при цьому водночас на підставі статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідач також просить застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення неустойки.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмен" (продавець) та товариствам з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" (покупець) 15.10.2009 укладено договір поставки № 19-П (далі - Договір).

Згідно пунктів 1.1, 2.1 якого продавець зобов'язався поставляти покупцеві заморожені ягоди та овочі (далі - товар), в кількості, асортименті та по ціні відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість. Продавець поставляє товар партіями, об'єм та строки поставки погоджуються з покупцем. Факт поставки партій товару оформляється накладної, яка є незаперечною підставою для проведення взаєморозрахунків. Датою поставки вважається дата зазначена в накладній.

Відповідно до п. 2.3 Договору право власності на товар виникає у покупця з моменту передачі товару, що підтверджується документом на передачу товару (накладною).

Сторони узгодили, що оплата здійснюється після передачі партій товару покупцеві. Покупець зобов'язався на протязі 5 календарних днів з моменту передачі йому товару, оплатити вартість отриманого товару в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Даний Договір відповідно до п. 7.1, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року, а в частині здійснення розрахунків до повного його виконання.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1567877,50 грн, що підтверджено видатковими накладними:

- видаткова накладна № 0-00000383 від 15.10.2009 року на суму 228000,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000398 від 26.10.2009 року на суму 28000,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000404 від 28.10.2009 року на суму 67500,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000424 від 19.11.2009 року на суму 109500,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000453 від 07.12.2009 року на суму 36260,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000017 від 15.01.2010 року на суму 264500,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000051 від 21.01.2010 року на суму 3250,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000136 від 18.02.2010 року на суму 7800,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000217 від 04.03.2010 року на суму 8517,50 грн;

- видаткова накладна № 0-00000230 від 09.03.2010 року на суму 41400,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000273 від 16.03.2010 року на суму 48000,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000286 від 19.03.2010 року на суму 24000,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000429 від 24.04.2010 року на суму 17550,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000430 від 24.04.2010 року на суму 22400,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000457 від 29.04.2010 року на суму 36000,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000555 від 29.05.2010 року на суму 25200,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00000756 від 17.08.2010 року на суму 360000,00 грн;

- видаткова накладна № 0-00001006 від 27.10.2010 року на суму 240000,00 грн, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, з урахуванням п.3.2 Договору, відповідач за отриманий товар мав розрахуватися протягом 5 календарних днів з моменту передачі товару в повному обсязі. Остаточний розрахунок відповідач мав здійснити (по останній накладній № 0-00001006 від 27.10.2010 року) - 01.11.2010 року включно.

Відповідачем розрахунок за отриманий товар було проведено шляхом укладення актів взаємозаліку від 31.12.2009 рок на суму 41680,00 грн, від 31.01.2010 на суму 52188,00 грн, від 28.02.2010 року на суму 238842,00 грн, від 31.03.2010 року на суму 325146,00 грн, від 30.04.2010 року на суму 26448,00 грн, від 31.05.2010 року на суму 42780,00 грн, від 31.08.2010 року на суму 274207,50 грн, від 31.12.2010 року на суму 620,00 грн, від 21.01.2011 року на суму 130000,00 грн, від 02.02.2011 року на суму 104071,92 грн, від 04.02.2011 року на суму 85000,00 грн, від 16.02.2011 року на суму 18894,08 грн та 200000,00 грн відповідно до виписки з банку від 26.10.2010 року, 28000,00 грн відповідно до виписки з банку від 26.10.2010 року - всього на суму 1567877,50 грн.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобовязання за договором від 15.10.2009 року відповідач належним чином не виконав: за отриманий товар розрахувався, проте несвоєчасно. Прострочення виконання грошового зобовязання щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000383 від 15.10.2009 року виникло з 20.10.2009 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000398 від 26.10.2009 року - з 31.10.2009 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000404 від 28.10.2009 року - з 02.11.2009 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000424 від 19.11.2009 року - з 25.11.2009 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000453 від 07.12.2009 року - з 12.12.2009 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000017 від 15.01.2010 року - з 20.01.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000051 від 21.01.2010 року - з 26.01.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000136 від 18.02.2010 року - з 13.02.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000217 від 04.03.2010 року - з 09.03.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000230 від 09.03.2010 року - з 14.03.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000273 від 16.03.2010 року - з 21.03.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000286 від 19.03.2010 року - з 24.03.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000429 від 24.04.2010 року - з 29.04.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000430 від 24.04.2010 року - з 29.04.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000457 від 29.04.2010 року - з 04.05.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000555 від 29.05.2010 року - з 03.06.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00000756 від 17.08.2010 року - з 22.08.2010 року; щодо оплати товару, отриманого за накладною № 0-00001006 від 27.10.2010 року - з 01.11.2010 року.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що при порушенні строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вказане, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ТД "Агрохолод-Логістика та склад" на користь ТОВ "Сільверстоун інвестмент" 45274,91 грн пені за несвоєчасну оплату товару, отриманого за період з 15.10.2009 року по 27.10.2010 року - на загальну суму 1 567 877,50 грн заявлені обґрунтовано.

В силу частини другої статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Докази заподіяння відповідачем в результаті несвоєчасного виконання зобов'язань за договором від 15.10.2009 року збитків іншим учасникам господарських відносин в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду представниками позивача та відповідача не надані, а тому враховуючи ступінь виконання боржником зобов'язань за договором від 15.10.2009 року, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір належної до сплати суми пені до 4527,49 грн.

В задоволенні решти вимог про стягнення пені з відповідача на користь позивача слід відмовити.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 12533,04 грн 3% річних за період з 21.10.2009 року по 15.02.2011 року та про стягнення втрат від інфляції в сумі 47203,78 грн за період листопад 2009 року по січень 2011 року підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи відповідача щодо неукладеності договору від 15.10.2009 року до уваги господарським судом не приймаються, виходячи з наступного.

Сторонами у п. 1.1. договору узгоджено, що продавець поставляє покупцю заморожені ягоди та овочі в кількості, асортименті та по цінах згідно накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець приймає товар, сплачуючи його повну вартість; у п.2.1 сторонами узгоджено, що факт поставки чергової партії оформлюється накладною, що являється безспірною підставою для проведення взаємних розрахунків; датою поставки вважається дата, зазначена у накладній.

Порядок проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 3 Договору, а відповідальність сторін - у розділі4 Договору.

Строк дії договору сторонами узгоджено в розділі 7 Договору.

Отже, сторонами узгоджено усі істотні умови для договорів даного виду, передбачених нормами глави 54 Цивільного кодексу України.

Договоди відповідача щодо поставки товару за видатковими накладними

-№ 0-00000383 від 15.10.2009 року на суму 228000,00 грн;

- № 0-00000398 від 26.10.2009 року на суму 28000,00 грн;

- № 0-00000404 від 28.10.2009 року на суму 67500,00 грн;

- № 0-00000424 від 19.11.2009 року на суму 109500,00 грн;

- № 0-00000453 від 07.12.2009 року на суму 36260,00 грн

не пов'язані з поставками по договору від 15.10.2009 року № 19-П, оскільки ці накладні не містять вказівки на підставу поставки не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Сторонами не подано до матеріалів справи доказів існування між сторонами в цей же проміжок часу інших договорів, а тому відсутні підстави вважати що вказані поставки відбувались поза межами договору від 15.10.2009 року № 19-П.

В ході розгляду спору було встановлено, що позивачем (з врахуванням поданого позивачем 11.04.2011р. уточненого розрахунку позовних вимог ) розраховано пеню в межах строку позовної давності, тому підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 267 ЦК України у господарського суду відсутні.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохолод-Логістика та склад" (25006, м.Кіровоград, проспект Винниченка, 1, ідентифікаційний код 36584854, розрахунковий рахунок № 26000010974201 в ПАТ "Альфа банк" у м.Києві, МФО 300346) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільверстоун інвестмент" (50065, м.Кривий Ріг, вул.Корнійчука, 7/37, ідентифікаційний код 34488698, р/р №26008900697028 у КФ відділення №1 ЗАТ "ПУМБ", МФО 305813) - 4 527,49 грн. пені, втрати від інфляції в сумі 47 203,78 грн., 3% річних в сумі 12 533,04 грн., державне мито в сумі 1 050,12 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 18.04.2011 року.