Рішення № 16467155, 11.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.Справа № 5013/265/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №5013/265/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс", м. Кіровоград

про стягнення 2276,03 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність №2966/07 від 06.04.2011 року;

від відповідача - участі не брали, хоча товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс" було належним чином сповіщено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.68-69).

Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" про стягнення 1605,81 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 36,83 грн. заборгованості по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії, 206,89 грн. пені, 99,41 грн. 3% річних, 340,84 грн. інфляційних втрат.

За вказаним позовом порушено провадження у даній справі (а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011 р. здійснено заміну відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" його процесуальним правонаступником - публічним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" (а.с.94-95).

Заявою б/н від 11.04.2011 р. (вх.№02-15/10421/11 від 11.04.2011 р.) позивачем зменшено розмір позовних вимог. Згідно вказаної заяви він просить стягнути з відповідача на його користь 1605,81 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 36,83 грн. заборгованості по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії, 193,14 грн. пені, 99,41 грн. 3% річних, 340,84 грн. інфляційних втрат (а.с.89).

Відповідач до суду не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 68-69), позов не заперечив, витребувані документи господарським судом не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

18.10.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", в особі його структурного підрозділу - Кіровоградського міського району електричних мереж ("постачальник") та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс" ("споживач") було укладено договір №49М про постачання електричної енергії (далі - договір №49М від 18.10.2007 року), за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною потужністю 33,6кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в пунктах 6, 7 додатку "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору (а.с. 11-17).

Договір №49М від 18.10.2007 року про постачання електричної енергії підписаний повноважними представниками сторін; на момент виникнення спірних правовідносин та на даний час є чинним.

За своєю правовою природою даний договір є договором енергопостачання.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальна організація (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (електроенергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Аналогічні приписи містить стаття 714 Цивільного кодексу України.

На виконання умов зазначеного договору позивачем в період з грудня місяця 2008 року по травень місяць 2009 року постачалась відповідачеві електрична енергія на загальну суму 2447,61 грн. (3489кВт/г), що підтверджується актами про використану електричну енергію (а.с. 21-25).

Згідно пункту 2.3.3 договору №49М від 18.10.2007 року споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів обліку електричної енергії".

В додатку №1 до договору №49М від 18.10.2007 року сторонами визначений порядок розрахунків (а.с. 16), в додатку №2 до договору - обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2008 рік (а.с. 17).

Відповідно до додатку №1 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Пунктом 2 додатку №1 до договору №49М від 18.10.2007 року визначено, що споживач до початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату у розмірі 100% заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період; розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків обсягів заявленої величини споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на тариф відповідно до класу, який буде діяти у наступному розрахунковому періоді.

У відповідності до пункту 8 додатку №1 до договору №49М від 18.10.2007 року остаточний розрахунок за активну електричну енергію споживач здійснює самостійно протягом 5 операційних днів після отримання рахунку шляхом оплати різниці між вартістю електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності з пунктом 2 цього додатку, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Позивачем для оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії виставлялись рахунки, в яких зафіксовано суми до сплати залежно від спожитої електричної енергії. Дані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про їх отримання на самих рахунках, а також повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18-20, 80, 88).

Між тим взяті на себе зобовязання за договором №49М від 18.10.2007 року відповідач належним чином не виконав: за спожиту активну електроенергію розрахувався частково в сумі 841,80 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с.89), внаслідок чого виникла заборгованість перед постачальником в сумі 1605,81 грн.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором №49М від 18.10.2007 р. щодо своєчасного проведення розрахунків за спожиту активну електроенергію в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1605,81 грн. боргу за спожиту активну електроенергію заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Підлягає задоволенню і вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в розмірі 36,83 грн., виходячи з наступного.

Частинами першою та п'ятою статті 277 Господарського кодексу України встановлено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Згідно частини другої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-правових документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 2.1 договору №49М/1 від 18.10.2007 року сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, вони зобов'язались керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

У відповідності до пункту 7 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. №441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" (далі - Порядок), місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до пункту 5.5 договору №49М від 18.10.2007 року сторонами узгоджено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків", звернутись письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та договірної величини потужності.

Згідно обсягів постачання електричної енергії, що є додатком №2 до договору №49М від 18.10.2007 року, відповідачу було встановлено договірну величину електричної енергії на грудень місяць 2008 року в обсязі 3500 кВт/год. (а.с 17).

На підставі звернення відповідача (а.с. 26), позивачем було скориговано договірну величину споживання електричної енергії на грудень місяць 2008 р. до 1200 кВт/год., що відображено також у повідомленні про коригування договірної величини споживання електричної енергії від 12.12.2008 р. (а.с. 54).

В грудні місяці 2008 року відповідачем фактично спожито електроенергії в обсязі 1263 кВт/год. Вказаний обсяг спожитої відповідачем у грудні місяці 2008 року підтверджується актом про використану електричну енергію за грудень 2008 року від 23.12.2008 року, підписаним відповідачем без зауважень, та відомостями про зняття показань по ТП (а.с. 21, 56, 83-84).

Таким чином, перевищення договірної величини споживання відповідачем електроенергії в грудні місяці 2008 року складає 63 кВт/год. Відтак протягом грудня 2008 року відповідачем було спожито електроенергії понад договірну величину споживання 63 кВт/год., на загальну суму 36,83 грн. (63 кВт/год. х 0,5846 (тариф) = 36,83 грн.).

Відповідно до пункту 13 Порядку, у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності, споживачі несуть відповідальність, що визначена згідно з частинами пятою та шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 4.2.2 договору №49М від 18.10.2007 р. також передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Виходячи з наведених норм, умов договору та матеріалів справи, позивач, як постачальник електричної енергії, у зв'язку з перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії у грудні місяці 2008 р. має підстави для нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 36,83 грн. заборгованості по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії також підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 193,14 грн. пені за прострочення сплати платежів за спожиту електричну енергію.

Пунктом 4.2.1 договору №49М від 18.10.2007 р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору з порушенням термінів, визначених відповідних додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 8 додатку №1 до договору №49М від 18.10.2007 року сторонами узгоджено проведення споживачем остаточного розрахунку за активну електричну енергію протягом 5 операційних днів після отримання рахунку.

Рахунок-фактуру №49М/1 від 21.11.2008 р. відповідачем отримано 21.11.2008 р., рахунок-фактуру №49М/1 від 23.12.2008 р. - 23.12.2008 р., рахунок-фактуру №49М/1 від 23.01.2009 р. - 27.01.2009 р., рахунок-фактуру №49М/1 від 20.02.2009р. - 24.02.2009 р., рахунок-фактуру №49М/1 від 23.04.2009 р. - 14.05.2009 р., рахунок-фактуру №49М/1 від 21.05.2009 р. - 25.05.2009 р. (а.с.18-20, 80, 88).

Отже, кінцевим терміном проведення розрахунків за спожиту відповідачем активну електричну енергію в листопаді місяці 2008 р. є 30.11.2008 р., за спожиту в грудні місяці 2008р.- 30.12.2008 р., за спожиту в січні місяці 2009р.- 03.02.2009 р., за спожиту в лютому місяці 2009р.- 03.03.2009 р., за спожиту в квітні місяці 2009р.- 21.05.2009 р., за спожиту в травні місяці 2009р.- 01.06.2009 р. Прострочення виконання зобовязання щодо проведення розрахунків за спожиту в листопаді місяці 2008 р. активну електричну енергію виникло з 01.12.2008 р., за спожиту в грудні місяці 2008 р. - з 31.12.2008 р., за спожиту в січні місяці 2009 р. - з 04.02.2009 р., за спожиту в лютому місяці 2009 р.- з 04.03.2009 р., за спожиту в квітні місяці 2009 р.- з 22.05.2009 р. та за спожиту в травні місяці 2009 р.- з 02.06.2009 р. Саме із зазначених дат мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.12.2008 р. по 10.12.2008 р. (дата сплати заборгованості) в сумі 5,85 грн. за прострочення виконання зобов'язань за листопад місяць 2008 р., за період з 31.12.2008 р. по 30.06.2009 р. в сумі 5,25 грн. за прострочення виконання зобов'язань за грудень місяць 2008 р., за період з 04.02.2009 р. по 04.08.2009 р. в сумі 129,71 грн. за прострочення виконання зобов'язань за січень місяць 2009 р., за період з 04.03.2009 р. по 04.09.2009 р. в сумі 50,28 грн. за прострочення виконання зобов'язань за лютий місяць 2009 р., за період з 22.05.2009 р. по 22.11.2009 р. в сумі 1,98 грн. за прострочення виконання зобов'язань за квітень місяць 2009 р., за період з 02.06.2009 р. по 02.12.2009 р. в сумі 0,07 грн. за прострочення виконання зобов'язань за травень місяць 2009р.- на загальну суму 193,14 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 99,41 грн. за період з 01.12.2008 року по 07.03.2011 року та інфляційні збитки в сумі 340,84 грн. за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2011 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" (25014, м. Кіровоград, вул. Степняка-Кравчинського, 6, р/р №26008180694001 в КФКБ "Приватбанк", МФО 323582, ідентифікаційний код 03055094) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж (25001, м. Кіровоград, пр.Комуністичний, 15, р/р №26000060424173 в філії КРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Кіровоград, МФО 323583, ідентифікаційний код 23226362) - 1605,81 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 36,83 грн. боргу по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електроенергії, 193,14 грн. пені, 99,41 грн. 3% річних, 340,84 грн. інфляційних втрат, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Таран

Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 14.04.2011 року.