Рішення № 16467153, 05.04.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2011 р.Справа № 18/19 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №18/19

за позовом: приватного підприємства "Степ", с.Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області

до відповідача: приватного підприємства "Нафтова компанія Світловодськ", м.Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 46077,83 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача - ОСОБА_1., довіреність № б/н від 03.03.2011 року; ОСОБА_2., довіреність від 03.01.2011р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.05.2010 року до 09:30 год 14.05.2010 року, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Приватним підприємством "Степ" подано позов до приватного підприємства "Нафтова компанія Світловодськ" про стягнення 46077,83 грн заборгованості, що виникла із договорів поставки №130407-НП від 13.04.2007 року та № 28/01-08 НП від 28.01.2008 року, з яких 39408,18 грн - основний борг, 4548,09 грн - пені та 2121,56 грн - 3% річних.

Відповідач у своїх запереченнях проти позову від 14.05.2010 року зазначив наступне.

Копії видаткових накладних, переданих позивачем до суду, та які надані відповідачеві з матеріалами позовної заяви, а саме: №№РН-0000027 від 30 квітня 2007 року, РН-0000021 від 30 червня 2007 року, РН-0000022 від 31 липня 2007 року, РН-0000026 від 30 листопада 2007 року, РН-0000006 від 31 січня 2008 року, РН-0000007 від 29 лютого 2008 року, РН-0000008 від 31 березня 2008 року завірені директором приватного підприємства "Степ" ОСОБА_3., проте не мають підпису особи, отримувача матеріальних цінностей, що свідчить про відсутність послідовного і безперервного бухгалтерського обліку на приватному підприємстві "Степ" або ведення його на вибірковому рівні, внаслідок чого склалася така ситуація коли накладні за №№РН-0000030 від 26.12.2007 року, РН-0000005 від 22.04.2008 року, РН-0000011 від 31.05.2008 року на загальну суму 39408,19 грн не відображені в бухгалтерському обліку.

Відповідач вказує на те, що оригінали видаткових накладних №№РН-0000030 від 26.12.2007 року, РН- 0000005 від 22.04.2008 року, РН-0000011 від 31.05.2008 року на загальну суму 39408,19 грн підписані отримувачами матеріальних цінностей, які були відповідальними особами на період відвантаження нафтопродуктів. Також, ПП "Нафтова компанія Світловодськ" вважає, що свої екземпляри видаткових накладних приватне підприємство "Степ" втратило або з невідомих причин не відобразило в бухгалтерському обліку. Дублікати вищевказаних видаткових накладних отримав 17.03.2010 року ОСОБА_3.

Крім того, зазначає відповідач, що в період з 26.12.2007 року до теперішнього часу до приватного підприємства "Нафтова компанія Світловодськ" не надходило жодної претензії.

Відповідач заперечує нарахування позивачем пені в розмірі 4548,09 грн та трьох процентів річних в сумі 2121,56 грн, оскільки вважає таке нарахування не правомірним.

У зв'язку з вказаним відповідач просить суд відмовити у позові приватного підприємства "Степ" до приватного підприємства "Нафтова компанія Світловодськ".

Ухвалою від 14.05.2010 року господарський суд за клопотанням позивача призначено судову технічну експертизу та судову економічну експертизу у справі № 18/19. Проведення технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідного інституту судових експертиз. Проведення економічної експертизи доручено Кіровоградському відділенню ОНДІСЕ. Провадження у справі на період проведення експертиз до одержання їх результатів зупинено.

На адресу господарського суду надійшло Повідомлення № 1891,1892/24 від 10.11.2010 року від Кіровоградського відділення ОНДІСЕ про неможливість проведення судової економічної експертизи у справі № 18/19 та повернуто матеріали господарської справи № 18/19 без виконання та Повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11610/03 про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 18/19 від 17.01.2010 року.

03.02.2011 року ухвалою суду поновлено провадження у даній справі та витребувано від сторін документи необхідні для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "Нафтова компанія Світловодськ" (постачальник) та приватним підприємством "Степ" (покупець) укладено договір поставки № 130407-НП від 13.04.2007 року (далі - договір № 130407-НП від 13.04.2007 року) та договір поставки нафтопродуктів № 28/01-08 НП від 28.01.2008 року (далі - договір №28/01-08 НП від 28.01.2008 року), за умовами яких постачальник приймає зобовязання поставити, а покупець прийняти та сплатити визначену вартість товару (паливо-мастильні матеріали та нафтопродукти).

Ціна на товар, який продається, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо з урахуванням всіх витрат, які пов'язані з поставкою товару і вказується у додатку до Договору № 130407-НП (п. 2.1) та розділ 4 Договору №28/01-08 НП.

Строки поставки товару узгоджуються в заявках на поставку покупця. Датою поставки та датою передачі товару вважається дата вказана в накладній на товар (розділ 4 Договору № 130407-НП та п. 3.3 Договору №28/01-08 НП).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур. Вартість товару, відповідно до умов Договору № 130407-НП (п. 5.3) здійснюється протягом з-х календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно умов Договору №28/01-08 НП оплата за отриманий товар здійснюється на протязі 5-ти робочих днів з дати поставки товару (п.5.2).

Розділами 6 зазначених вище Договорів сторони узгодили, що у випадку неналежним чином виконаних покупцем зобов'язань, постачальник має право пред'явити покупцеві штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування штрафних санкцій, за кожен прострочений день. Сплата штрафу і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов'язків не звільняють сторони від повного виконання договірних зобов'язань.

На виконання умов зазначених договорів відповідачем було передано у власність позивача товар (паливно-мастильні матеріали) на загальну суму 91151,42 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000027 від 30.04.2007 року на суму 1745,57 грн, видатковою накладною №РН-0000020 від 31.05.2007 року на суму 6242,12 грн, видатковою накладною №РН-0000021 від 30.06.2007 року на суму 5243,99 грн, видатковою накладною №РН-0000022 від 31.07.2007 року на суму 7890,61 грн, видатковою накладною №РН-0000023 від 31.08.2007 року на суму 6934,57 грн, видатковою накладною №РН-0000024 від 30.09.2007 року на суму 5646,38 грн, видатковою накладною №РН-0000025 від 31.10.2007 року на суму 14792,11 грн, видатковою накладною №РН-0000026 від 30.11.2007 року на суму 12516,35 грн, видатковою накладною №РН-0000006 від 31.01.2008 року на суму 3360,93 грн, видатковою накладною №РН-0000007 від 29.02.2008 року на суму 4013,55 грн, видатковою накладною №РН-0000008 від 31.03.2008 року на суму 22765,24 грн (а.с. 28-38 том 1).

За отриманий товар позивач розрахувався в сумі 130559,60 грн, що перевищує зобов'язання позивача на суму 39408,18 грн. (а.с.16-27 том 1).

У зв'язку з вказаним, на підставі ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 39408,18 грн.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з наступного.

Положення глава 83 Цивільного кодексу України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми статей, які містить дана глава застосовуються для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Нормами статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Другою частиною даної статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У своїх запереченнях відповідач вказує на те, що видаткові накладні, які додані до матеріалів справи позивачем та які направленні відповідачеві з копією позовної заяви завірені директором ПП "Степ" ОСОБА_3. не мають підпису особи, отримувача матеріально - технічних цінностей, що свідчить про відсутність послідовності і безперервного бухгалтерського обліку на ПП "Степ" або введення його на вибірковому рівні, внаслідок чого склалася ситуація коли накладні: № РН-0000030 від 26.12.2007 року на суму 8873,11 грн., № РН-0000005 від 22.04.2008 року на суму 30426,32 грн., № 00011 від 31.05.2008 року на суму 108,76 грн. не відображені в бухгалтерському обліку.

У зв'язку з цим за клопотанням відповідача у даній справі було призначено судову технічну експертизу та судову економічну експертизу.

Однак, відповідно до Повідомлення № 1891,1892/24 від 10.11.2010 року від Кіровоградського відділення ОНДІСЕ про неможливість проведення судової економічної експертизи у справі № 18/19 матеріали даної господарської справи повернуто до господарського суду без виконання та відповідно до Повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11610/03 про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 18/19 від 17.01.2010 року судові експертизи не проведено, оскільки відповідачем не оплачено вартість вказаних експертиз, а позивачем не надано на вимогу експерта матеріалів необхідних для проведення експертних досліджень.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не подано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що накладні: № РН-0000030 від 26.12.2007 року на суму 8873,11 грн., № РН-0000005 від 22.04.2008 року на суму 30426,32 грн., в графі "отримав" містять підписи осіб які не були належним чином уповноваженні для здійснення відповідних дій.

Натомість видаткова накладна № 00011 від 31.05.2008 року на суму 108,76 грн взагалі не містьть підпису уповноваженої особи на отримання товару зі сторони ПП "Степ".

Тому господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо повернення безпідставно набутих коштів на суму 108,76 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення платежу грошових коштів. Посилаючись на норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 4548,09 грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як зазначає сам позивач у своїй позовній заяві, сторонами не визначено розмір пені, в наслідок того, що зобов'язання виникли не з договірних відносин. Тобто, позивач підтверджує факт того, що між сторонами у даному спорі не було укладено правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі.

Виходячи з вказаного та керуючись нормами ст. 547 Цивільного кодексу України, господарський суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4548,09 грн так, як дане вимога є не обґрунтованою.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За поданим розрахунком позивача сума трьох відсотків річних (нарахованих на суму - 39408,18 грн) за період з 19.03.2008 -29.04.2008 та за період з 30.04.2008-17.09.2008 становить 4548,09 грн.

З огляду на ту обставину, що господарським судом задоволено вимогу позивача щодо стягнення грошових коштів частково, а саме в розмірі 108,76 грн, то і нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами здійснюється на задоволену суму.

Виходячи в викладеного, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення трьох відсотків річних частково на суму 9,94 грн за вказаний період.

В решті позовних вимог, господарський суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Нафтова компанія Світловодськ", 27500, м.Світловодськ, вул. Березня,111, код ЄДРПОУ 32992015 на користь приватного підприємства "Степ", 27500, Кіровоградська область, Світловодський р-н, с.Подорожнє, код ЄДРПОУ 31511308 заборгованість в сумі 108 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 9,94 грн., державне мито в сумі 0,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 0,10 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 11.04.2011 року.