Рішення № 16466756, 09.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.11 р. Справа № 4/97

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. - за довіреностями,

від відповідача ОСОБА_4. довіреність від 14.05.2011р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод підіймально-

транспортного устаткування” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова

компанія” м. Макіївка

про стягнення 40576,82грн. заборгованості,

СУТЬ СПОРУ:

28.03.2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 40576,82грн., яка складається з вартості кабелю, отриманого від відповідача за договором купівлі-продажу № 26-04/2010р.від 01.03.2010р. в сумі 13469,82грн., ремонту кранів на яких використовувались кабелі в сумі 21099,00грн.та пусконалагоджувальних робіт на двох кранах в сумі 6008,00грн.

В підтвердження позову позивач надав договір №26-04/2010 від 01.03.2010р. із специфікацією №1 від 26.04.2010р., який підписаний позивачем та відповідачем, повідомлення про вручення телеграм відповідачу 13.09.2010р., 17.09.2010р., акти про виявлений брак в процесі експлуатації №15/09-1 від 15.09.2010р., №15/09-2 від 15.09.2010р., №22/09 від 22.09.2010р., локальні кошториси на пусконалагоджування та ремонт крану козлового, акти приймання виконаних робіт за травень, липень 2010р., підписані позивачем та ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу”, акт про заміну кабелю від 30.11.2010р., претензію, яка направлена відповідачу з вимогою сплати коштів та дострокового розірвання договору.

Обґрунтовуючи свої вимог, позивач посилається на отриманий за договором купівлі-продажу № 26-04/2004р. від відповідача кабель, який при введенні в експлуатацію виявлений неякісним, що підтверджує актами виявленого в процесі експлуатації на ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу”.

Відповідач відзив на позов не надав, представник не явився на виклик суду в судове засідання, призначене на 12 квітня,12 травня 2011р.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, на підставі ст. 77 ГПК України, ухвалив відкласти вирішення спору для надання позивачем доказів внесення відповідача в ЄДРПОУ і надання ним оригіналів документів в підтвердження заявлених вимог: договору, накладних по яких поставлена спірна продукція та докази її оплати.

Позивачем надана довідка державного реєстратора серії АЕ № 733700 за якою вбачається, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія” ідентифікаційний код 32866329 з 29.11.2010року внесло зміни до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, а саме змінило своє місцезнаходження: 83058, Донецька області, м.Донецьк, Будьонівський район, вул.Майська, буд.59А., про що не повідомив контрагента за договором.

З ціллю додержання судом принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів сторін, суд ухвалив відкласти розгляд справи за необхідністю надіслати за встановленою адресою відповідача копію позовної заяви і ухвали суду про призначення слухання справи.

2

26.05.2011р. представником відповідача надана суду заява про надання матеріалів для ознайомлення. Клопотання задоволено. Представник відповідача ознайомлений з матеріалами справи, про що зробив відмітку у справі.

В судовому засіданні 26.05.2011р. представникам сторін оголошені їх права і обовязки визначені статтею 22 Господарського процесуального кодексу, зокрема про порядок зміни предмету чи підстави позову позивачем та подачі зустрічного позову відповідачем до початку розгляду господарським судом справи.

26.05.2011р. представником позивача надано клопотання про відкладення розгляду справи на 15 днів відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу „у звязку з виявленими ним недоліками при підготовки позовної заяви” та надання додаткових документів.

26.05.2011р. господарським судом ухвалено продовжити строк розгляду справи на 15 днів на підставі статті 69 ГПК України. В цей же день в судовому засіданні оголошена перерва до 09.06.2011р. на 9 годин 15 хвилин, враховуючи недостатність документів для вирішення спору по суті.

08.06.2011р. позивач змінив предмет спору, приймаючи до уваги, що сума являється не заборгованістю, а збитками, які він поніс в результаті проведення ремонтів кранів № 55 і № 56 і проведення пусконалагоджувальної роботи на підприємстві, на якому використовувались кабелі на кранах, які знаходяться на підприємстві ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу”.

Господарський суд не приймає до розгляду позов у зміненому вигляді, виходячи з наступного:

- позивач змінив предмет позову зі стягнення заборгованості на стягнення збитків після початку розгляду справи, тобто після того, як у судовому засіданні був представник позивача зобовязаний обґрунтувати заявлену суму до стягнення і визначити підстави;

- до позовної заяви про відшкодування збитків не надано доказів направлення копії цього позову з додатками відповідачу;

- позовна заява, яка подана позивачем 08.06.2011р. про відшкодування збитків не відповідає п.5 ст.54 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу четвертого останнього речення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, законодавець забороняє позивачу після початку розгляду справи судом по суті змінювати предмет або підставу позову.

Тому господарський суд вирішує спір між сторонами за позовною заявою надісланою позивачем господарському суду 28.03.2011р.

08.06.2011р. відповідач надав відзив на позов, в якому висловив своє заперечення стосовно заявлених до нього вимог. Відповідач підтвердив факт укладання договору № 26-04/2010 від 01.03.2010р. з позивачем на поставку двох кабелів: РПШ 14*2.5 і КГ 3*6+1*4 відповідно до узгодженої специфікації, який виконаний в повному обсязі. Відповідач, посилаючись на те, що ці кабелі були встановлені на крани №№ 55,56 на підприємстві ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу” не надав договір, за яким використовувалась на цьому підприємстві їхня продукція, не надано доказів проведення будь-яких ремонтних робіт, норми витрат матеріалів, кошторис тощо. Кабелі були отримані позивачем від відповідача в 2010році, а договір з ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу” відповідач уклав ще в 2009р. Позивачем не доведений причинний звязок між порушенням зобовязань відповідача за договором купівлі-продажу № 26-04/2010 від 01.03.2010р. і виникненням збитків. Не доведено і сам розмір збитків і їх наявність.

Відповідачем заявлено письмове клопотання про призначення судової експертизи, перед якою поставити наступні питання: чи саме той кабель був використаний при проведенні ремонтних робіт позивачем на ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу”; в якій кількості; які саме виявлено дефекти, при чини їх виникнення; оцінка вартості ремонтних робіт щодо усунення дефектів у разі їх виявлення.

Судова експертиза не може бути призначена у звязку з відсутністю даного виду експертизи у Донецькій області, а тому у клопотанні відповідачу відмовлено.

Аналізуючи надані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предметом заявленого позову є стягнення з відповідача заборгованості.

3

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на укладений договір купівлі-продажу з від 01.03.2010р. № 26-04/2010р., відповідно до якого відповідач поставив продукцію, визначену в специфікації (кабель). В процесі експлуатації кабелів на козлових кранах у третьої сторони - ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу” виявлений брак товару, який отриманий від відповідача. Вартість робіт з усунення дефектів позивач визнав як заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу.

Вирішуючи спір про стягнення заборгованості, суд надає юридичну оцінку договору, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог.

За своїм змістом та правовою природою договір №26-04/2010 від 01.03.2010р., є договором до якого застосовуються норми, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Судом встановлено, що за цим договором Постачальник (відповідач) передає, а Покупець (позивач) приймає та сплачує продукцію (п. 1.1 договору), яка визначена у специфікаціях (п. 1.2 договору). Загальна сума договору складає 70000,00грн. (п. 1.3 договору). Покупець зобовязався провести оплату за поставлений товар у вигляді 100% попередньої оплати (п. 2.2 договору). По факту відвантаження товару постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, паспорт або сертифікат якості (п. 2.5 договору).

Позивач не надав суду специфікації до договору, в яких сторони повинні визначитись щодо предмету поставки, ціни і кількості як цього вимагає і статті 179-180 Господарського кодексу України.

Але при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що Постачальник виставив Покупцю два рахунки: № СФ-0000385 від 12.04.2010р. і № СФ-0000649 від 22.06.2010р. Ці рахунки зазначені як підстави платежу у платіжних дорученнях про їх оплату Покупцем та видаткових накладних.

Покупцем (позивач) перераховано постачальнику (відповідачу) за виставленим рахунком № СФ-0000385 від 12.04.2010р. платіжними дорученням № 131 від 26 квітня 2010р. 8628,00грн.(лс.57).

За видатковою накладною № РН-0000319 від 26 квітня 2010р. позивач отримав від відповідача кабель марки РПШ 14х2,5 в кількості 0,150км вартістю 4850,00грн.(без ПДВ) і кабель марки КГ 3х6,0+1х4,0 в кількості 0,120км вартістю 2340,00грн. (без ПДВ) що було підставою рахунок № СФ-0000385 від 12.04.2010р. Всього поставлено за цією накладною кабелю на загальну суму 8628,00грн. (л.с.60).

23 червня 2010р. платіжним дорученням № 189 позивач перерахував відповідачу 3825,00грн. за виставленим рахунком № СФ-0000649 (л.с.58).

24 червня 2010р. позивач отримав від відповідача по видатковій накладній № РН-0000488 кабель марки РПШ 14х2,5 в кількості 0,150км вартістю 4944,90грн.(без ПДВ) і кабель марки КГ 3х6,0+1х4,0 в кількості 0,075км вартістю 1429,95грн. (без ПДВ). Всього на суму 7649,82грн. (л.с.59). Підставою для поставки товару за цією накладною був виставлений рахунок № СФ-0000649 від 22.06.2010р.

Після поставки товару позивачем перераховано відповідно до виставленого рахунку № СФ-0000649 платіжним дорученням № 190 від 02.07.2010р. ще 3824,82грн. (л.с.56).

Всього поставлено відповідачем позивачу кабелю вартістю 16277,82грн. який сплачений позивачем у повному обсязі.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок у відповідності до звичайно предявлених вимог. На позивача покладаються зобовязання доказування виникнення суми боргу за договором, на який він посилається як на підставу своїх вимог.

Не має можливості стверджувати, що, що дії сторін по поставці і оплаті товару були направлені на виконання конкретного договору № 26-04/2010 від 01.03.2010р., оскільки і у виставлених рахунках, і у видаткових накладних відсутні посилання на цей договір, а позивачем не надано специфікації до договору, в якої, як визначено пунктами 1.2 і 2.1 повинно бути зазначені істотні умови.

Заборгованість за договором, на який посилається позивач, як на підставу своїх вимог, не підтверджена. Оскільки вимоги не доведені, у позові господарський суд відмовляє.

4

Предмет позову не відповідає способу захисту порушеного права, а тому позивачу потрібно шукати інший спосіб захисту прав і інтересів у відповідності з вимогами, викладеними ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

З тексту позову і пояснень керівника позивача вбачається, що спір стосується не заборгованості, а повязаний з якістю продукції, скриті недоліки якої виявлені в період гарантійного строку в процесі експлуатації на підприємстві третьої особиё а також стягнення збитків.

Приймаючи до уваги, що з вини позивача, який не довів факт заборгованості за договором 26-04/2010р.від 01.03.2010р. виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.

Керуючись ст.526, 692, Цивільного кодексу України, ст..ст.179,180 Господарського кодексу України, статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод підіймально-транспортного устаткування” м. Донецьк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія” м.Макіївка 40576,82грн. заборгованості за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 09.06.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін після отримання копії.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу