Рішення № 16465673, 31.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.11р.Справа № 5005/663/2011 За позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про зобов'язання звільнити земельну ділянку та повернути її власнику

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від прокурора: Кутузова В.О., посв. № 187

від позивача: ОСОБА_2-представник, довіреність від 11.11.2010р. №7/26-632;

від відповідача: ОСОБА_3-представник, довіреність від 31.03.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської 18.01.2011 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі позивач) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) у якому просить зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 6 кв. м. за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку №48 пл. Визволення, у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу та повернути її державі в особі Криворізької міської ради.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2011 р. суддя Рудь І.А. порушила провадження по справі №5005/663/2011.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2011р., у звязку із лікарняним судді Рудь І.А., автоматизованою системою розподілу справ справу №5005/663/2011 доручено розглядати судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2011 р. суддя Первушин Ю. Ю. прийняв справу №5005/663/2011 до розгляду.

Позивач (Криворізька міська рада) підтримав позовні вимоги та просив їх задовільнити повністю, посилаючися на вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, та відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки загальною площею 6м2, яка знаходиться за адресою: пр. Карла Маркса біля будинку № 48, у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, надав відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог.

Відповідач, зазначив, що розташував належний на праві власності ларьок на спірній земельній ділянці під час дії договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2002 р., що був укладено на один рік, та використовував земельну ділянку за призначенням. В подальшому до 01.09.2007 року укладав низку угод які дозволяли користуватися земельною ділянкою. Крім того, відповідач вказував на відсутність вимог з боку позивача або прокурора з приводу звільнення земельної ділянки.

Місцезнаходження відповідача підтверджує копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №8425597 від 26.01.2011р. (а.с.27).

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Центрально-Міського району м. Кривого Рогу проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства та встановлено факт самовільно зайнятої земельної ділянки, загальною площею 6 кв. м., яка знаходиться за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку №48, у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на землях житлової та громадської забудови використовується ФОП ОСОБА_1 під розміщення торгівельного кіоску без правовстановлюючих документів, що є порушенням норм ст. 96 Земельного кодексу України.

Проведеною перевіркою встановлено, що попередньо визначена земельна ділянка надавалася на умовах оренди на підставі:

- договору оренди земельної ділянки від 30.07.2002 року, строком на 1 рік;

- договору оренди земельної ділянки від 10.02.2004 року, строком на 1 рік;

- тимчасової угоди за фактичне користування земельною ділянкою №1575 від 03.03.2005 р., термін дії з 03.03.2005 р. по 31.03.2005 р.;

- тимчасової угоди за фактичне користування земельною ділянкою №1575/6 від 06.03.2007 р.;

- тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою №1575/7 від 19.06.2007 р., термін дії з 19.06.2007 р. по 01.09.2007 р.;

На час перевірки ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 6 м. кв. за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку №48 пл. Визволення у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на землях житлової та громадської забудови використовує під розміщення торгівельного кіоску, в добровільному порядку не звільнила та державі не повернула.

Позивач зазначає, що 30 липня 2002 р. між Криворізькою міською радою (орендодавець) з одного боку і ФОП ОСОБА_1 (орендар) з другого боку було укладено даний договір оренди земельної ділянки загальною площею 6 кв.м. за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку №48 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Земельна ділянка надавалася на умовах оренди строком на 1 рік, починаючи з дати реєстрації вказаного договору. Договір набрав чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації, тобто 30 липня 2002 р.; відповідно договору оренди земельної ділянки від 23 січня 2004 р. Криворізька міська рада, з одного боку, і ФОП ОСОБА_1, з другого боку, уклали даний договір оренди зазначеної земельної ділянки загальною площею 6 кв.м. Земельна ділянка надавалася на умовах оренди строк на 1 рік, починаючи з дати реєстрації вказаного договору. Договір набрав чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації, тобто 10 лютого 2004 р.; Відповідно договору купівлі - продажу від 28.02.2004 р. гр. ОСОБА_5 продала гр. ОСОБА_1 металевий кіоск (металоконструкція, з броварського алюмінію) площею 7 кв.м., який встановлений на пр. Карла Маркса, 48 в м. Кривому Розі.; Відповідно тимчасової угоди за фактичне користування земельною ділянкою № 1575 від 03 березня 2005 р. між Криворізькою міською радою, з одного боку, та ФОП ОСОБА_1 з іншого боку земельна ділянка загальною площею 6 кв.м.. яка дислокується за адресою: пр. Карла Маркса, бід будинку №48, Центрально-Міський район, м. Кривого Рогу на землях житлової громадської забудови використовується ФОП ОСОБА_1 під розміщення торгівельного кіоску. Відповідно п.6 вказаної тимчасової угоди, вона діє з 03.03.2005 р. по 31.03.2005р. включно; Відповідно тимчасової угоди за фактичне користування земельною ділянкою № 1575/6 від 06 березня 2007 р. між Криворізькою міською радою з одного боку та ФОП ОСОБА_1 з іншог боку земельна ділянка загальною площею 6 кв.м., яка дислокується за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку №48, Центрально-Міський район, м. Кривого Рогу на землях житлової громадської забудови використовується ФОП ОСОБА_1 під розміщення торгівельного кіоску; Відповідно тимчасової угоди за фактичне користування земельною ділянкою № 1575/7 від 19 червня 2007 р. між Криворізькою міською радою, з одного боку, та ФОП ОСОБА_1, з іншого боку, земельна ділянка загальною площею 6 кв.м., яка дислокується за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку № 48, Центрально-Міський район м. Кривого Рогу на землях житлової громадської забудови використовується ФОП ОСОБА_1 під розміщення торгівельного кіоску. Відповідна п.6 вказаної тимчасової угоди, вона діє з 19.06.2007 р. по 01.09.2007 р. включно; таким чином, після складання тимчасової угоди від 19 червня 2007 р. надалі правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не складалися, тобто зазначена земельна ділянка протягом трьох років використовується без документів, які надають право на користування цією земельною ділянкою.

Представник Відповідача надав суду низку документів які підтверджують сплату ОСОБА_1 земельного податку за січень 2011 року та 11 місяців 2010 року.

Відповідач зазначив, що він звертався до Криворізької міської ради із заявою по подовження терміну оренди, але відповіді не отримав. На вимогу суду представник відповідача не надав копії заяви на які він посилається та доказів її вручення або направлення позивачеві.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з огляду на наступне.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України право власності або право тимчасового користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації - забороняється. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку вказані у статті 126 Земельного Кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом , право користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки договором оренди землі , зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до наведених вимог закону обовязковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Таким чином слід дійти висновку про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки на час вирішення спору.

Аналогічної правової позиції дотримуються Верховний суд України у справі №10/14 №4/254-35/537 в постанові від 22 листопада 2010 р. Про яку повідомляє Вищій господарський суд України в п. 9 Інформаційного листа від 15.03.2011р. №01-06/249.

Відповідно ж до приписів ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України: рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем належних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Згідно ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор самостійно визначає, в чому підлягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява за коментованою статтею є підставою для порушення справи у господарському суді. Відповідно пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3 - рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. З огляду на вказане подання позову прокурором є обґрунтованим.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 16-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку, загальною площею 6 кв. м. яка дислокується за адресою: пр. Карла Маркса, біля будинку №48, пл. Визволення, Центрально-Міський район м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та повернути її державі в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська,1; код ЄДРПОУ 24230992).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок №31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) державне мито у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.)

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок №31217264700005 відділення банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, код 22050003, ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

15.06.2011 р.