Рішення № 16465659, 20.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "14" червня 2011 р. по справі № 5004/907/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфудс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір"

про стягнення 9 629,30 грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/в

від відповідача: н/в

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір»про стягнення 9 629,30 грн. штрафних санкцій, в т.ч. 1 419,60грн. пені за період з 02.10.2010р. по 15.12.2010р., 7 171,04грн. річних за період з 02.10.2010р. по16.12.2010р. та 678,66грн. інфляційних втрат згідно ст.625 ЦК України та п.5.2 договору.

Ухвалою суду від 11.05.2011р. відповідача було зобов’язано надати суду - довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Вимоги суду не виконані, відповідач в судове засідання не з’явився, витребувані докази суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301029974785 від 16.05.2011р., був повідомлений ухвалою суду від 11.05.2011р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд. Господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

31.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір»(покупець) був укладений договір поставки №10083101, згідно з яким постачальник протягом терміну дії договору зобов'язувався поставляти, а покупець приймати та оплачувати свіжоморожену рибу, рибну продукцію, морепродукти (товар) у порядку і на умовах визначених договором.

На виконання умов договору відповідачу було відпущено товар №ІФ-10091701 від 17 вересня 2010 року на загальну суму 135 462грн.

Отримання товару відповідачем стверджується відмітками про отримання на вказаній вище накладній, довіреністю №1040 від 16.09.2010р.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб’єктів, з якими закон пов’язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов’язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати отримання товару за видатковою накладною.

Відповідач оплату у встановлені договором строки не здійснив, що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Заборгованість за отриманий товар оплачена в повному обсязі лише 16.12.2010р. наступними платежами: 22.10.2010р. сплачено 5 000грн., 27.10.2010 - 10 000грн., 28.10.2010р. - 10 000 грн., 12.11.2010р. - 7 000грн., 16.11.2010р. - 15 000 грн., 18.11.2010р. - 13 500 грн., 26.11.2010р. - 20 000 грн., 01.12.2010р. - 20 000 грн., 16.12.2010р. - 34 962 грн. Всього - 135 462грн.

Учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, визначеному законом або передбаченому договором (ст.ст.230-232 ГК України).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що в разі спрострочення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення неустойку у вигляді пені від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за весь період прострочення.

Враховуючи викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1 419,60грн. за період з 02.10.2010р. по 15.12.2010р. згідно ст.ст.230-232 ГК України, п. 5.1 договору.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що окрім неустойки передбаченої пунктом 5.1 договору, покупець, в разі прострочення строків оплати за товар не більше ніж на 15 календарних днів включно, сплачує постачальнику 25,5% річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами за період прострочення до 15 календарних днів. В разі прострочення строків оплати за товар більше ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику 51% річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами за весь наступний період прострочення.

Враховуючи викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення 7 171,04грн. річних за період з 02.10.2010р. по16.12.2010р. згідно ст.625 ЦК України та п. 5.2 договору.

У стягненні 678,66грн. інфляційних втрат у позові слід відмовити, оскільки, як вбачається з розрахунку позивача, інфляційні втрати нараховані на суми пені та річних, в той час як ст. 625 ЦК України передбачає нарахування інфляційних втрат лише з суми заборгованості.

Оскільки спір в частині задоволених вимог до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 94,81грн. та 219,36грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 265 ГК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір",, м.Луцьк, вул.Набережна, 25, код ЄДРПОУ 30733525

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфудс", м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 9, код ЄДРПОУ 31308403

1 419,60грн. пені, 7 171,04грн. річних, 94,81грн. витрат по сплаті державного мита та 219,36грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягненні 678,66грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.

Повний текст рішення виготовлено

20.06.2011р.