Постанова № 16463379, 15.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2011 № 15/26

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. б/н від 20.04.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. №410 від 25.02.2011р.,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду м. Києва

від 29.03.2011р. (дата підписання 04.04.2011р.)

у справі № 15/26 (суддя Хоменко М.Г.)

за позовом Приватного підприємства «Ельба-Інвест»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 11780,59 грн.

ВСТАНОВИВ :

У січні 2011р. Приватне підприємство «Ельба-Інвест» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг №688 від 01.06.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фізична особи-підприємець ОСОБА_3 не розрахувалася за надані їй Приватним підприємством «Ельба-Інвест» охоронні послуги надані протягом вересня 2010р. у розмірі 10500,00 грн. та шести днів липня 2010р. у розмірі 1064,51 грн.

Відповідно до положення п.8.7 договору позивач за період з 06.10.2010р. по 18.11.2010р. нарахував на прострочену суму заборгованості пеню у розмірі 216,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.01.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №15/26.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши у своєму письмовому відзиві про те, що у звязку із неналежним виконанням одним із охоронців Приватного підприємства «Ельба-Інвест» покладених на нього обовязків щодо охорони обєктів, визначених умовами договору, ФОП ОСОБА_3 відповідно до наданих їй пунктом 7.2 договору прав, правомірно відмовилася підписувати акт наданих послуг за вересень 2010р. та затримала оплату вартості наданих у цей період послуг.

Спростовуючи доводи позивача про те, що відповідач заборгував йому 1064,51 грн. оплати за послуги, надані протягом 01.07.2010р. по 06.07.2010р. (включно), ФОП ОСОБА_3 зазначила, що Додатковою угодою №1 від 30.06.2010р. сторони погодилися встановити на період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. оплату за охоронні послуги у розмірі 10500,00 грн. Вказана сума була своєчасно перерахована відповідачем, а тому твердження позивача про наявність боргу за цей період є необгрунтованими.

Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач вказав на те, що у примірнику Додаткової угоди №1 від 30.06.2010р., наданій господарському суду позивачем містяться явні виправлення, зокрема, у даті угоди, а саме дату її укладання «30 червня 2010р.» виправлено на «06 липня 2010р.» Однак, зазначив відповідач, Додаткова угода №1 була підписана сторонами саме 30.06.2010р., а не 06.07.2010р., тому позовні вимоги про стягнення із відповідача 1064,51 грн. боргу за послуги, надані за шість днів липня 2010р., не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач за послуги, надані у липні 2010р. розрахувався у повному обсязі, що підтверджується двосторонньо підписаним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому, крім того, зазначено, що сторони одна до одної претензій не мають.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.03.2011р. у справі №15/26 (суддя Хоменко М.Г.) позов задоволено повністю, визначено до стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства «Ельба-Інвест» основний борг у розмірі 11564,51 грн. та пеню у розмірі 216,00 грн.

За висновками місцевого господарського суду, наявними у справі документами, зокрема, Актами надання послуг, підтверджується, що позивач надав відповідачу послуги охорони на загальну суму 11564,51 грн., однак відповідач у порушення умов договору за надані послуги не розрахувався, борг у розмірі 11564,51 грн. не сплатив. З огляду на зазначене, суд першої інстанції визнав обгрунтованими позовні вимоги у цій частині та задовольнив їх.

У звязку із порушенням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором, господарський суд на вимогу позивача стягнув із ФОП ОСОБА_3 пеню у розмірі 216,00 грн., нараховану за період з 06.10.2010р. по 18.11.2010р. на прострочену суму боргу у розмірі 11564,51 грн.

Не погоджуючись із доводами та висновками місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2011р. у справі №15/26 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Ельба-Інвест».

У доводах апеляційного оскарження відповідач стверджував, що при винесенні оскарженого судового акту судом першої інстанції були порушені приписи ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України та неправомірно прийнято до розгляду у якості належного та допустимого доказу по справі примірник Додаткової угоди №1, наданий позивачем із явними виправленнями в тексті цієї угоди без застережень про виправлення обома сторонами.

На підставі цих виправлень позивач заявив неправомірні вимоги про стягнення із відповідача боргу у розмірі 1064,51 грн. по оплаті послуг, наданих за шість днів липня 2010р. (з 01.07.2010р. по 06.07.2010р.), виходячи із вартості послуг, визначених умовами Договору від 01.06.2010р., а саме - 16000,00 грн., тобто без врахування положень Додаткової угоди від 30.06.2010р. про зняття одного з постів охорони та зменшення вартості охоронних послуг до 10500,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. №15/26 (колегія суддів у складі: головуюча суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 15.06.2011р.

У судове засідання від 15.06.2011р. зявилися представники обох сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційного оскарження, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2011р. у справі №15/26 скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Ельба-Інвест».

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Позивач процесуальним правом направити апеляційному господарському суду письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними у справі документами, 01.06.2010р. між Приватним підприємством «Ельба-Інвест» (Охорона, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник, відповідач) був укладений Договір про надання охоронних послуг №688 (а.с.10-13).

Згідно умов цього Договору замовник замовляє, а Охорона надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно Замовника, яке належить йому на праві власності на законних підставах (надалі Обєкт), та визначено в Дислокації обєктів (Додаток №1) та вказане в узгодженій сторонами план-схемі розташування постів (Додаток №4).

Замовник, в свою чергу, взяв на себе зобовязання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки на умовах та у порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до п.4.1 ціна Договору становить 16000,00 грн. Ціна складається із загальної вартості виду послуг постів охорони, визначеною у Дислокації постів, а саме:

-щомісячна вартість послуг одного цілодобового посту становить 9500,00 грн.;

-щомісячна вартість послуг одного денного посту становить 6500,00 грн.

Оплата Замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 5 числа, що слідує за звітним. Оплата здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Охорони після попереднього надання Охороною рахунка для здійснення оплати або без такого (п.4.2 Договору).

Згідно розділу 7 Договору порядок приймання-передачі послуг обумовлений підписанням сторонами відповідного Акту. Згідно п.7.1 Договору Акт наданих послуг складається щомісячно і передається Охороною Замовнику для підписання до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим (протягом якого надавались послуги). При неотриманні Акту Замовник повинен звернутися до представника Охорони (старшого зміни охорони) з вимогою про надання Акту. Якщо Замовник не повідомив Охорону про ненадходження Акту до 5 числа місяця наступного за звітним, то Акт вважається отриманим, а послуги прийняті Замовником без зауважень.

При укладанні Договору сторони погодили, що він набуває чинності з 01.06.2010р. та діє до 31.06.2011р.

Однак, 19.10.2010р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №298/ю (а.с.21), в якій повідомив про свій намір розірвати з 25.10.2010р. укладений між сторонами Договір у звязку з невиконанням Замовником своїх зобовязань щодо своєчасної оплати наданих послуг охорони за вересень 2010р.

У своїй письмовій відповіді на зазначену вимогу (а.с.20) ФОП ОСОБА_3 не погодилася із підставами, з яких позивач просив розірвати Договір, зазначивши, що затримка оплати послуг охорони, наданих Замовнику у вересні 2010р., була обумовлена неналежним виконанням одним із охоронців ПП «Ельба-Інвест» покладених на нього обовязків щодо охорони обєктів. За твердженнями відповідача, позивач був письмово повідомлений про складання Акту порушень у звязку з цим, однак не вжив жодних заходів для врегулювання ситуації, що склалася.

Не вбачаючи можливості продовження господарських відносин за таких обставин, ФОП ОСОБА_3 у своєму листі від 27.10.2010р. №003 (а.с.21) погодилась на розірвання з 27.10.2010р. укладеного із Приватним підприємством «Ельба-Інвест» Договору про надання охоронних послуг від 01.06.2010р. №688.

27.10.2010р. о 10:00 год. з обєкту Замовника були зняті пости охорони, про що сторони склали двосторонньо погоджений Акт (а.с.24).

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач вказав на те, що не зважаючи на розірвання Договору, відповідач не оплатив вартості наданих йому послуг охорони за вересень 2010р. у розмірі 10500,00 грн. Крім того, позивач зазначив про помилковість вартості послуги, включеної до Акту надання послуг за липень 2010р., у якому не була врахована послуга за період з 01.07.2010р. по 06.07.2010р. у розмірі 1064,51 грн.

У звязку з чим ця сума була включена до Акту надання послуг за вересень 2010р., однак, відповідач у порушення умов Договору, необґрунтовано відмовився від його підписання та оплати зазначеної в Акті суми.

Під час апеляційного перегляду справи колегією суддів було встановлено, що щомісячна вартість послуг охорони, визначена у Договорі від 01.06.2010р. №688 у розмірі 16000,00 грн., в подальшому сторонами була змінена.

Згідно Додаткової угоди №1 від 30.06.2011р. до Договору (а.с.16, 103) сторони домовилися на період з 01.07.2010р. по 31.08.2010р. виключити з дислокації постів один денний пост охорони та встановити з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. вартість цілодобового поста охорони у розмірі 10500,00 грн. на місяць.

Таким чином, відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 30.06.2011р. ціна Договору з 01.07.2010р. по 31.08.2010р. становила 10500,00 грн. Всі інші умови Договору залишені без змін.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у примірнику Додаткової угоди №1, наданої господарському суду позивачем, наявні виправлення, зокрема, дата її укладання «30 червня 2010р.» була виправлена на «06 липня 2010р.», а в тексті самої угоди дату «01 липня 2010р.» виправлено на дату «07 липня 2010р.». Зроблені виправлення не застережені сторонами підписами та печатками.

У судовому засіданні колегією суддів були оглянуті оригінали примірників Додаткової угоди №1 та встановлено, що у примірнику позивача наявні зазначені виправлення, тоді як у примірнику відповідача подібні виправлення відсутні - датою укладення цієї угоди зазначено «30 червня 2010р.», а в самому тексті угоди згадується дата «01 липня 2010р.», а не дата «07 липня 2010р.».

Із наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача випливає, що Додаткова угода №1 до основного Договору укладалась сторонами на письмову вимогу Замовника. При цьому, лист ФОП ОСОБА_3, в якому вона просила переглянути умови Договору щодо зміни дислокації постів та зміни у звязку з цим вартості послуг охорони, датований та отриманий позивачем 06.07.2010р. (а.с.18). За оцінкою представника позивача, вищенаведене свідчить про те, що Додаткова угода №1 не могла бути укладена 30.06.2010р., тобто раніше, ніж Замовник звернувся до Охорони з вимогою переглянути умови Договору. Представник позивача пояснив, що при підписанні сторонами Додаткової угоди №1 була допущена технічна описка і замість фактичної дати її укладання «06 липня 2010р.» було помилково зазначено дату «30 червня 2010р.» Аналогічні описки були допущені і в самому тексті угоди, де замість дати «07 липня 2010р.» помилково було вказано дату «01 липня 2010р.».

Позивач вирішив самостійно внести виправлення до свого примірнику вже підписаної Додаткової угоди №1.

У цьому звязку колегія суддів погоджується із доводами апеляційного оскарження, в яких відповідач вказує на те, що наданий позивачем примірник Додаткової угоди №1 не може бути прийнятий у якості належного доказу зміни договору з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.4 Договору сторони визначили, що за взаємною згодою вони можуть встановити інші умови і форми розрахунків за надані послуги, які передбачені чинним законодавством, склавши при цьому Додаток до даного Договору.

Замовник звернувся до Охорони з проханням переглянути умови Договору щодо дислокації постів та зміни у звязку з цим щомісячної вартості послуг охорони. При цьому, як вбачається із наявного у матеріалах справи листа (а.с.84), вимога відповідача дійсно датована 06.07.2010р. Згідно штампу вхідної кореспонденції ПП «Ельба-Інвест», позивач отримав її також 06.07.2010р. Не зважаючи на це, двосторонньо підписана Додаткова угода №1 до Договору датована «30 червня 2010р.» (а.с.103).

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, статтею 654 ЦК України чітко встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що якщо заборони щодо розірвання та зміни договору, що врегульований законом (поіменованого договору), не існує, єдиною підставою для розірвання та зміни договору є факт згоди обох сторін про його зміну та розірвання. Домовленість вимагає вільного волевиявлення сторони щодо внесення тих чи інших змін до договору або його розірвання. Згода обох сторін є підставою для зміни та розірвання договору, а домовленість сторін, що об'єктивується через здійснення двостороннього правочину є шляхом (або способом) розірвання або зміни договору.

Наявність самої підстави для зміни або розірвання договору не може тягнути за собою правові наслідки, що пов'язані із припиненням або зміною договору у зв'язку з його розірванням або зміною.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не мав законних підстав самостійно вносити зміни до Додаткової угоди №1 від 30.06.2010р. шляхом нанесення виправлень на текст самої угоди. У разі виявлення наявності у тексті Додаткової угоди №1 від 30.06.2010р. описок позивач повинен був звернутися до відповідача та у встановленому діючим законодавством порядку внести відповідні зміни до угоди або застерегти виправлення шляхом проставленням поряд з виправленням підпису уповноважених осіб, засвідчених печатками договірних сторін.

Враховуючи, що позивачем дій, спрямованих на звернення до відповідача з пропозицією внести зміни до Додаткової угоди №1 від 30.06.2010р. вчинено не було, його посилання на наявність описки у тексті Додаткової угоди №1 є необґрунтованими.

При вирішенні даного спору, судом першої інстанції не було взято до уваги, що самостійне нанесення позивачем виправлень на тексті його примірника двосторонньо підписаної Додаткової угоди №1 не тягне за собою правових наслідків, повязаних із її зміною, якщо інша сторона цих виправлень не визнає.

Таким чином, відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 30.06.2010р. вартість послуг охорони, наданих у липні 2010р. становила 10500,00 грн.

Згідно наявної у матеріалах справи копії Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2010р. №ОУ-0000871 (а.с.25) відповідач сплатив зазначену суму, претензії з боку представників сторін відсутні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційного оскарження в цій частині, у звязку з чим рішення господарського суду в частині стягнення із відповідача 1064,51 грн. боргу за охоронні послуги, надані за шість днів липня 2010р. підлягає скасуванню із прийняттям нового судового акту в цій частині вимог про відмову у задоволенні позову.

31.08.2010р. сторони підписали Додаткову угоду №2 до Договору (а.с.17), згідно якої визначили на період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. виключити з дислокації постів один денний пост охорони та встановили на цей період вартість цілодобового поста охорони у розмірі 10500,00 грн. на місяць.

Таким чином, відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 31.08.2010р. ціна Договору з 01.09.2010р. по 27.10.2010р. (з урахуванням дострокового розірвання Договору) складала 10500,00 грн.

У судовому засіданні від 15.06.2011р. представник відповідача не заперечував факту надання позивачем охоронних послуг у вересні 2010р. та того, що послуги, надані протягом зазначеного періоду, Замовником оплачені не були.

Обгрунтовуючи підстави неперерахування вартості охоронних послуг, наданих у вересні 2010р. представник відповідача пояснив, що у вересні 2010р. ФОП ОСОБА_3 було встановлено неналежне виконання охоронцем Приватного підприємства «Ельба-Інвест» своїх обовязків щодо охорони обєктів Замовника. У відповідності до положення п.7.2 Договору відповідачем було складено Акт про порушення від 02.09.2010р. (а.с.104), а у охоронця відібрано письмові пояснення з цього приводу (а.с.105-106). За твердженнями представника відповідача, вищеназваний Акт про порушення та Пояснювальна записка охоронця супровідним листом від 18.10.2010р. №18-10-10 (а.с.108) з вимогою усунути службові порушення з боку працівників Охорони були направлені на адресу Приватного підприємства «Ельба-Інвест», однак позивач отримання зазначених документів заперечив.

При цьому, представник відповідача, посилаючись на положення п.7.2 Договору зазначив, що на підставі складання Акту про порушення у Замовника виникло право не підписувати акт наданих послуг за вересень 2010р. та затримати здійснення оплати за послуги до усунення виявлених недоліків надання послуг.

Під час апеляційного перегляду справи колегією суддів було встановлено наступне.

Відповідно до п.7.2 Договору в разі обґрунтованих зауважень до якості послуг Охорони, Замовник зобовязаний у термін трьох календарних днів з дня виявлення названих зауважень, заявити про них Охороні та скласти відповідний Акт про порушення за формою, затвердженою сторонами (Додаток №7) за підписом уповноваженої особи та керівника Замовника та надіслати його Охороні негайно після складання. У зазначеному Акті Замовник зазначає також строки та порядок усунення недоліків у наданні послуг. У разі складення такого Акту Замовник має право не підписувати акт наданих послуг та затримати здійснення оплати за послуги без застосування санкцій, що визначені у п.8.7 Договору, до усунення недоліків у наданні послуг Охороною або до отримання обґрунтованих зауважень до складеного Акту з боку Охорони в триденний термін з дня його надходження.

За наслідками судового дослідження колегією суддів було встановлено, що докази направлення позивачу Акта про порушення від 02.09.2010р., Пояснювальної записки охоронця ПП «Ельба-Інвест» та листа від 18.10.2010р. з вимогою усунути службові порушення з боку працівників Охорони у матеріалах справи відсутні.

Крім того, із наведеного положення пункту 7.2 Договору вбачається, що відповідач у будь-якому випадку порушив визначений сторонами порядок заявлення Замовником претензій щодо якості наданих охоронних послуг, оскільки названим пунктом Договору визначено, що Замовник повинен у триденний строк повідомити Охорону про виявлені порушення, а Акт про порушення повинен бути направлений Охороні негайно після складання. При цьому, у своєму листі від 18.10.2010р. відповідач не визначив ні строків усунення недоліків, ні його порядку.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що якщо замовник не заявив претензій щодо якості наданих послуг у визначеному Договором порядку, він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як на порушення Охороною умов Договору. У такому випадку Замовник зобовязаний підписати Акт наданих послуг за відповідний період. У разі безпідставного непідписання Замовником зазначеного Акту, акт вважається підписаним, а послуги - наданими та підлягають сплаті на умовах цього Договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав господарському суду належних доказів, які звільнили його від обовязку оплатити послуги охорони у вересні 2010р. Право затримання оплати вартості послуг не звільняє Замовника від обовязку по оплаті наданих і спожитих послуг.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ГК України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих йому у вересні 2010р. на суму 10500,00 грн., не оплатив, чим порушив умови укладеного між сторонами Договору, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 8.7 Договору сторони визначили, що у разі порушення строку розрахунків Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

У звязку з простроченням оплати вартості послуг охорони, наданих у вересні 2010р., позивач просив стягнути із відповідача пеню у розмірі 216,00 грн., нараховану за період з 06.10.2010р. (наступний день після того, коли оплата повинна бути здійснена) по 18.11.2011р. (день складання позовної заяви).

Із наданих господарському суду розрахунків вбачається, що позивач здійснив нарахування пені у розмірі 216,00 грн., виходячи із суми боргу 11564,51 грн. (10500,00 грн. за вересень 2010р. та 1064,51 грн. за шість днів липня 2010р.).

Утім, враховуючи, що колегія суддів визнала необґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача заборгованості за послуги охорони, надані протягом шести днів липня 2010р., у розмірі 1064,51 грн., то і нарахування пені на цю суму є безпідставним.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, колегія суддів вирішила, що за прострочення виконання зобовязання щодо своєчасної оплати наданих послуг відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 196,19 грн.: 0,042466 * 10500,00 грн. * 44 дні = 196,19 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення із відповідача пені у розмірі 19,89 грн. слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню. Рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2011р. у справі №15/26 в частині задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача боргу у розмірі 1064,51 грн. та пені у розмірі 19,89 грн. слід скасувати та прийняти новий судовий акт у цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині оскаржене судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2011р. у справі №15/26 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 29.03.2011р. у справі №15/26 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства «Ельба-Інвест» боргу у розмірі 1064,51 грн. та пені у розмірі 19,89 грн. і у цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у їх задоволенні.

3. Пункт 1та 2 резолютивної частини рішення викласти у такій редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (02081, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Ельба-Інвест» (03057, м. Київ, вул. Молдавська, 2, офіс 55, код ЄДРПОУ 31808088) борг у розмірі 10500,00 грн. та пеню у розмірі 196,19 грн.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (02081, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Ельба-Інвест» (03057, м. Київ, вул. Молдавська, 2, офіс 55, код ЄДРПОУ 31808088) державне мито за подачу позовної заяви у розмірі 105,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 214,28 грн.

В частині позовних вимог про стягнення із відповідача боргу у розмірі 1064,51 грн. та пені у розмірі 19,89 грн., відмовити.»

4. Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (02081, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Ельба-Інвест» (03057, м. Київ, вул. Молдавська, 2, офіс 55, код ЄДРПОУ 31808088) державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 52,50 грн.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Матеріали справи №15/26 направити до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді