Постанова № 16463361, 23.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2011 № 17/097-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, дов. б/н від 08.11.2010;

від відповідача: не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Озон-5"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2010

у справі № 17/097-10 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А1 Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Озон-5"

про стягнення 73 603,64 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 17/097-10 відкладено на 23.05.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2010 у справі № 17/097-10 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 67 412,90 грн. основного боргу, 1 577,43 грн. пені, 1 693,80 грн. інфляційних втрат, 230,85 грн. 3% річних, 12 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 709,28 грн. державного мита, 233,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач надані позивачем за договором № 3095-5042 від 30.10.2009 послуги оплатив частково, в сумі 11 000,00 грн., що підтверджується витягами із особового рахунку (а.с. 36-40), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором станом на момент судового розгляду справи складає 67 412,90 грн.; відповідач заборгованість за договором № 3095-5042 у зазначеній сумі визнав у повному обсязі, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками товариств угодою про розірвання договору № 3095-5042; у звязку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором; за результатами перевірки розрахунку, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному розмірі, а про стягнення пені та 3% річних частково.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2010 у справі №17/097-10 скасувати, в частині стягнення з відповідача витрат в сумі 12 000,00 грн. на послуги адвоката, з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача частково та відмовити у стягненні з відповідача 12 000,00 грн. на послуги адвоката.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує на те, що Господарським судом Київської області було порушено процесуальне законодавство, що призвело до того, що відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду і справу № 17/097-10 розглянуто Господарським судом Київської області за відсутності відповідача.

Заявник вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та безпідставно стягнуто на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 12 000,00 грн. оскільки позивач не надав до суду першої інстанції відповідного фінансового документа, який підтверджував би, що грошові кошти за послуги адвоката були перераховані в повному обсязі.

Також скаржник зауважує, що позов було задоволено частково, але всупереч нормам ГПК України витрати на послуги адвоката були покладені Господарським судом Київської області лише на одну сторону відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, зокрема, вказує на те, що оплата послуг адвоката підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 17 від 16.06.2010.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Київської області позовну заяву про стягнення з відповідача 67 412,90 грн. основного боргу, 4 192,61 грн. пені, 1 384,60 грн. інфляційних збитків, 613,53 грн. трьох процентів річних та судових витрат, а саме: 736,03 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.06.2010 позивачем, на підставі ст. 22 ГПК України, була подана заява про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив розмір судових витрат та просив стягнути з відповідача, крім сум державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

У подальшому на підставі ст. 22 ГПК України позивачем подана заява від 12.07.2010 про уточнення розміру позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача 67 412,90 грн. основного боргу, за прострочення платежу в зазначені в заяві періоди 2 234,75 грн. пені, 1 693,80 грн. інфляційних збитків, 327,04 грн. три проценти річних та судові витрати, у тому числі 12 000,00 грн. з оплати послуг адвоката.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.10.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір № 3095-5042, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач, за договором замовник, доручив, а позивач, за договором виконавець, взяв на себе зобов'язання забезпечити охорону будівлі, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100 А (надалі обєкт), при цьому відповідач своєчасно сплачує вартість послуг позивача згідно із умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору № 3095-5042 вартість послуг позивача та порядок розрахунків визначається сторонами в додатку до цього договору (додаток № 1), який є невід'ємною його частиною; обумовлена таким чином сума перераховується на поточний рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з моменту вступу в дію даного договору.

Згідно із додатком № 1 до договору № 3095-5042 загальна вартість послуг позивача з фізичної охорони обєкта за 1 (один) місяць становить 11 800,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 966,67 грн.; вказана в п. 1 цього додатку сума сплачується відповідачем, як передоплата, на поточний рахунок позивача до 5 (пятого) числа кожного поточного місяця; розмір оплати, тарифи на здійснення послуг з охорони може змінюватись за взаємною згодою сторін, виходячи із зміни кількості постів, вартості одного поста та різкого знецінення національної валюти України.

На виконання умов договору № 3095-5042, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з фізичної охорони обєкту на загальну суму 78 412,90 грн., про що сторонами підписано акти задавання-приймання виконаних робіт, а саме: № 00010580 від 30.11.2009, № 00011407 від 31.12.2009, № 00000166 від 31.01.2010, № 00001981 від 28.02.2010, № 00002647 від 31.03.2010, № 00003944 від 30.04.2010, кожний на суму 11 800,00 грн., в тому числі ПДВ 1 966,67 грн. та акт № 00004559 від 20.05.2010 на суму 7 612,90 грн., в тому числі ПДВ 1 268,82 грн.

В зазначених актах вказано, що сторони претензій одна до одної не мають.

Отже, відповідач, шляхом підписання вказаних вище актів, визнав та схвалив виконання позивачем належним чином свої зобовязань за договором № 3095-5042.

Відповідачем, всупереч умовам договору № 3095-5042, були перераховані позивачу, частково, грошові кошти на оплату наданих позивачем послуг відповідно до договору № 3095-5042 на загальну суму у розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами із особового рахунку від 18.02.2010, 10.03.2010, 18.03.2010, 08.04.2010, 30.04.2010.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по актах здавання-приймання виконаних робіт № 00010580, № 00011407, № 00000166, № 00001981, № 00002647, № 00003944, № 00004559, з урахуванням часткової сплати 18.02.2010, 10.03.2010, 18.03.2010, 08.04.2010, 30.04.2010, на загальну суму 11 000,00 грн., становить 67 412,90 грн.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи листів позивача № 153 від 14.12.2009, № 223 від 12.03.2010 та претензії № 260 від 25.05.2010, останній звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість.

Відповідачем у листі від 19.03.2010 № 55 було запропоновано позивачу погодити графік погашення існуючої заборгованості, проект якого додано до цього листа.

Сторонами було підписано графік погашення заборгованості у сумі 56 000,00 грн. протягом періоду: до 15.04.2010 до 15.10.2010, який є додатком № 1 до договору № 3095-5042.

Відповідно до п. 6.3 договору № 3095-5042 договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін або вимогу за ініціативою однієї з сторін із попередженням про це не менш, як за 15 (п'ятнадцять) календарних днів; в разі розірвання даного договору за таких обставин, між сторонами мають бути проведені всі взаєморозрахунки за фактично виконані роботи.

Позивачем та відповідачем 30.04.2010 складено та підписано додаткову угоду до договору № 3095-5042 від 30.10.2009, відповідно до п.п. 1, 2, 3 якої, сторони домовились розірвати о 24 год. 00 хв. 20 травня 2010р. договір № 3095-5042 від 30.10.2009 про надання послуг з охорони будівлі, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100 А; відповідач зобовязується в повному обсязі сплатити позивачу вартість фактично наданих послуг в сумі 67 412,90 грн., включаючи ПДВ 20% - 11 235,48 грн.; з дати розірвання договору № 3095-5042 від 30.10.2009, сторони не вважають себе повязаними будь-якими правами та обовязками, що були покладені на них відповідно до умов зазначеного договору, окрім зобов'язання відповідача, що визначене в п. 2 даної угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобовязань щодо сплати заборгованості перед позивачем у розмірі 67 412,90 грн. за надані позивачем послуги згідно із договором № 3095-5042.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 412,90 грн. заборгованості за надані послуги згідно із договором № 3095-5042, є такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до п. 4.2.1 договору № 3095-5042 у випадку несвоєчасної оплати за цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу за весь період затримки в оплаті.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду про розмір сум пені, інфляційних втрат, 3% річних, щодо яких позовні вимоги є обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2010 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про надання юридичних послуг № 1905 від 19.05.2010.

В п. 2.1 договору № 1905 вказано, зокрема, що виконавець готує та подає до господарського суду від імені позивача позовну заяву.

Згідно з протоколом погодження ціни, який є додатком № 1 до договору № 1905, сторони погодили фіксований розмір винагороди у розмірі 12 000,00 грн.

07.06.2010 сторонами за договором № 1905 складено акт приймання-передання виконаних робіт та згідно з платіжним дорученням № 17 від 16.06.2010, позивачем перераховано Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 суму 12 000,00 грн., за юридичні послуги згідно з договором № 1905.

У матеріалах справи наявне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1876/10, видане ОСОБА_2 22.02.2001.

Як вбачається із матеріалів справи, розгляд справи 21.06.2010 та 05.07.2010 відкладався, у цих судових засіданнях брав участь представник позивача ОСОБА_3., також, згідно із протоколом судового засідання, він був присутнім і у судовому засіданні 12.07.2010.

Також подані до суду заяви та письмові пояснення, розрахунки, підписані представником ОСОБА_3.

Позивачем не надано доказів причетності представника ОСОБА_3. до адвоката ОСОБА_2 та договору № 1905, а також копії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3.

Отже, із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення судових витрат на послуги адвоката у розмірі 12 000,00 грн., апеляційна інстанція не погоджується, як із таким, що не грунтується на матеріалах справи.

Пунктом 12 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, повязаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене у абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Крім того, згідно зі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи зазначену норму ст. 49 ГПК України, беручи до уваги, що підготування позовної заяви є частиною тих адвокатських послуг, які підлягали наданню позивачу у даній справі адвокатом ОСОБА_2, з огляду на всі обставини щодо співрозмірності відшкодування вказаних судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення витрат на послуги адвоката у сумі 5 000,00 грн.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що його не було повідомлено судом належним чином про час та місце розгляду справи, чим Господарським судом Київської області порушено процесуальне законодавство, апеляційним господарським судом не приймається до уваги, враховуючи наступне.

Згідно із п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) за № 0103223831625 від 11.06.2010, з якого вбачається отримання 21.06.2010 представником відповідача ухвали суду від 07.06.2010 у даній справі.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 21.06.2010, 05.07.2010 розгляд справи № 17/097-10 відкладався, у звязку із незявленням представника відповідача, на 05.07.2010 та 12.07.2010, відповідно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення господарського суду першої інстанції.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2010 у справі № 17/097-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Озон-5" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100-А; код ЄДРПОУ 36312016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А1 Груп" (03110, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 5/1; код ЄДРПОУ 33945495) 67 412,90 грн. основного боргу, 1 577,43 грн. пені, 1 693,80 грн. інфляційних втрат, 230,85 грн. 3% річних, 709,15 грн. державного мита, 233,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В решті позову відмовити."

3. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

4. Справу № 17/097-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя

Судді

24.05.11 (відправлено)