Рішення № 16462795, 26.04.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

26.04.2011р.Справа № 18/1041/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс", вул.Клінкерна, 1, м.Полтава, 36000

до Приватного науково-виробничого підприємства "Шельф", вул.Артема, 24/18, м.Полтава,36038

про стягнення 151 830, 31 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Кострик Б.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., дов. №28/12-1юр. від 28.12.2010 року

від відповідача: не зявився (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 151 830,31 грн. із яких: основний борг 108 840,00 грн.., збитки від інфляції 32 434,32грн., 3% річних за порушення грошового зобов"язання 8 596,87 грн., пеня 1 959,12 грн., витрати по сплаті державного мита 1 518,30 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення 236,00 грн., за договором поставки № 04/08 від 04.07.2008 року.

26.04.2011 року за вхідним №7057д (канцелярії суду) від представника позивача ТОВ "Спецмехсервіс" ОСОБА_1. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме:

1. Бухгалтерська довідка №26/04-1 від 26.04.2011 року;

2. Витяг з ЄДРПОУ;

3. Копія банківської виписки за 08.07.2008 року;

4. Аналіз рахунку 31 за липень 2008 року;

5. Картка рахунку №311 за липень 2008 року;

6. Оборотно сальдова відомість по рахунку 3711.

Суд подане клопотання розглянув по суті та задовольнив залучивши до матеріалів справи.

Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Поважності причин його неявки не повідомив, вимог п.4 ухвали суду від 12.04.2011 року не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав.

Суд встановив, що Приватне науково- виробниче підприємство "ШЕЛЬФ"(36038, м. Полтава, вул.. Артема, 24/18, код ЄДРПОУ 30406779, р/р 26006054504852 в ПГРУ Приватбанк, м. Полтава, МФО 331401) відповідно до витягу з ЄДРПОУ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ №574087 станом на 04.04.2011 року (а.с. 11-13) зареєстровано за юридичною адресою: 36038, м. Полтава, вул.. Артема, буд. 24/18 дата державної реєстрації 08.06.1999 року. Згідно юридичних адрес та реквізитів сторін за договором поставки № 04/08 від 04.07. 2008 року, юридична адреса підтверджується (а.с. 14).

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

04.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмехсервіс»(далі - ТОВ «Спецмехсервіс», Позивач) та приватним науково-виробничим підприємством "ШЕЛЬФ" (далі - ПНВП «ШЕЛЬФ», Відповідач) був укладений договір поставки № 04/08 (далі - Договір, а.с.14).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець (ПНВП «ШЕЛЬФ») зобов"язується здійснювати поставку, а Покупець ( ТОВ «Спецмехсервіс») прийняти та оплатити партіїд товару. Найменування та кількість товару вказується в специфікації (п.1.3 Договору).

Відповідно до наданої Позивачем специфікації № 1 від 04.07.2008 року (а.с.15) Подавець зобов"язувався поставити Покупцю товар: коробка передач КПЗ 900Д б/у-1шт., насос буровий УНБ-600 б/у-2шт., Ротор Р-560 б/у 1-шт., стелажі під труби б/у - 5 шт. на загальну суму 108 840,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору визначено що, Покупець здійснює 100% предоплату вартості партії товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку Покупцем. 04 липня 2008р., на виконання умов Договору, Позивачем перераховано на рахунок Продавця визначену в рахунку №3 від 04.07.2008р. (а.с.16) плату за товар в розмірі 108840,00 грн. (платіжне доручення №394 від 08.07.2008року в матеріалах справи, а.с. 17). Відповідно до п.3.3. Договору оплата Покупцем вважається здійсненою після зарахування грошових коштів, відповідно до рахунку на розрахунковий рахунок Продавця.

Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятий Покупцем з моменту підписання документів які підтверджують факт передачі Продавцем-Покупцю партії товару (п.4.2 Договору).

Позивачем на адресу відповідача 01.08.2008 року №13/1 була надіслана вимога про поставку товару, а саме: коробка передач КПЗ 900Д б/у 1 шт., насос буровий УНБ-600 б/у 2шт., Ротор Р-560 б/у 1шт., стелажі під труби б/у 5шт.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

12 серпня 2008 року позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога №15/1 про повернення суми попередньої оплати згідно договору поставки № 04/08 від 04.07.2008 року в сумі 108 840,00 грн.

Повторно, позивачем на адресу відповідача 04.04.2011року №79/1 була надіслана вимога про повернення суми попередньої оплати згідно договору поставки № 04/08 від 04.07.2008 року в сумі 108 840,00 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач вищенаведених вимог не виконав, у семи денний строк з дня отримання вимоги суму попередньої оплати не повернув (а.с. 18-21).

Таким чином, Відповідачем попередню оплату згідно договору поставки № 04/08 від 04.07.2008 року в сумі 108 840,00 грн. Позивачу не повернуто.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив що, вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або-інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено в пункті 5.1 Договору у випадку порушення термінів відвантаження товару по вині Продавця, останній сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,01% від вартості невідвантаженої партії товару за кожень день прострочки.

Позивачем за невиконання зобов"язань за Договором нарахована Відповідачу пеня (неустойка) в розмірі 1 959,12 грн. (розрахунок а.с.10).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків наданих Позивачем (а.с.9-10) 3 % річних за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання за Договором становить 204,22, інфляційні витрати - 891,14 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

В нарадчій кімнаті суд за результатами всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

До стягнення з Приватного науково- виробничого підприємства "ШЕЛЬФ"(36038, м. Полтава, вул.. Артема, 24/18, код ЄДРПОУ 30406779, р/р 26006054504852 в ПГРУ Приватбанк, м. Полтава, МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (36041, м. Полтава, вул.. Клінкерна, 1, код ЄДРПОУ 33660476, р/р 260064534, в АБ "Полтава-Банк" м. Полтава,МФО 331489) основний борг 108 840,00 грн.., збитки від інфляції 32 434,32грн., 3% річних за порушення грошового зобов"язання 8 596,87 грн., пеня 1 959,12 грн., витрати по сплаті державного мита 1 518,30 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення 236,00 грн.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 4'-43,45- 47, 18,19,21-22, 32-34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 81-1, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного науково- виробничого підприємства "ШЕЛЬФ"(36038, м. Полтава, вул.. Артема, 24/18, код ЄДРПОУ 30406779, р/р 26006054504852 в ПГРУ Приватбанк, м. Полтава, МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (36041, м. Полтава, вул.. Клінкерна, 1, код ЄДРПОУ 33660476, р/р 260064534, в АБ "Полтава-Банк" м. Полтава,МФО 331489) основний борг 108 840,00 грн.., збитки від інфляції 32 434,32грн., 3% річних за порушення грошового зобов"язання 8 596,87 грн., пеня 1 959,12 грн., витрати по сплаті державного мита 1 518,30 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення 236,00 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.05.2011р.

СУДДЯІваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.