Рішення № 16462409, 30.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.11 р. Справа № 29/71пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» м.Донецьк

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

за зустрічною позовною заявою:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ, Донецької області

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою)

ОСОБА_2 представник по довіреності від 19.04.2011 р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою)

ОСОБА_3 представник по довіреності від 10.04.2011 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з

17.05.2011р. до 30.05.2011р.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Красноармійськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» м.Донецьк про визнання договору купівлі-продажу від 29.10.2010 р. недійсним.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди від 29.10.2010р. позивачу на платній основі було передано в оренду нерухоме майнонежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Під час укладання спірного договору оренди позивача було запевнене в тому, що даний обєкт-вбудоване нежитлове приміщення належить відповідачеві на праві приватної власності, однак правовстановлюючих документів предявлено не було. Позивач зазначає, що за приписами Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності на обєкти нерухомості підлягають обов'язковій державній реєстрації. Витяг із Реєстру прав про реєстрацію прав власності на нерухоме майно (аптека), розташований у АДРЕСА_1, яке є обєктом оренди, відповідачем надано не було.

Позивач наполягає на тому, що законні інтереси було порушено внаслідок передачі в оренду відповідачем вбудованого нежитлового приміщення, яке неправомірно та безпідставно вказане у договорі купівлі-продаж, як квартира. Тому, вважає, що договір купівлі-продажу квартири має бути визнаний недійсним, як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідач із вказаним позовом не погодився та подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд визнати за ТОВ зовнішньоторгівельною фірмою «Арніка» права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який ухвалою від 16.05.2011р. господарський суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 29/71пд.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.05.2011р. у звязку із знаходженням судді Риженко Т.М. у відпустці справу №29/71пд передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» (далі по тексту-покупець) та громадянкою ОСОБА_4 (далі по тесту-продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого продавець взяв на себе зобов”язання передати у власність, а покупець в особі представника зобов”язався прийняти у власність квартиру АДРЕСА_1 та сплатити за неї обговорену грошову суму.

20 грудня 2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ зовнішньоторгівельною фірмою «Арніка» було укладено договір оренди нерухомого майна, згідно п. 1.1 якого відповідач за первісним позовом передає, а позивач за первісним позовом приймає в строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розташування аптеки.

Зазначене нерухоме майно було передано орендодавцю згідно акту приймання передання нерухомого майна від 20.12.2010р.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що на його думку, суд має усі підстави для визнання договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2010р. недійсним, що підтверджується письмовими доказами.

Відповідно до приписів чинного законодавства н6еподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги нормами Цивільного кодексу України.

Право власності на зазначене нерухоме майно підтверджується наявним договором купівлі-продажу квартири від 09.10.2010р., зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.11.2010р. та за зустрічним позовом - Технічним паспортом (зі змінами від 20.10.2010 р.) та Технічним паспортом станом на 19.01.2011 р.

Як пояснив, позивач за зустрічним позовом вказана квартира втратила властивості житлового приміщення, в результаті чого проживання в ній та використання за цільовим призначенням є неможливим, позивачем здійснене розпорядження нею як житловим приміщенням, а саме передача в оренду згідно вищевказаного договору для розміщення аптеки.

Згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 19.01.2011р. цільове призначення квартири змінене, інвентаризаційна вартість становить 20935грн.

Відповідність державним будівельним нормам зазначеного обєкту нерухомості та його задовільний стан, придатність до подальшої експлуатації підтверджується Технічним висновком АТЗТ «Проектно-виробниче підприємство «Донбасреконструкція» по обстеженню конструкцій вбудованого нежитлового приміщення в житловому будинку № 15 по вул. Бірюзова в м. Донецьку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу квартири від 29.10.2010 р. є дійсним, а отже нерухоме майно, набуте позивачем за зустрічним позовом, є його власністю.

Крім того, суд вважає доводи та аргументи ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими і позивач за первісним позовом, просячи суд визнати договір купівлі-продажу квартири від 29.10.2010 р. недійсним, безпідставно оспорює право власності позивача за зустрічним позовом на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлює непорушність права власності особи. Згідно цього ж положення ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право особи на предявлення позову про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою. На підставі вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення виникає обєкт, який може кваліфікуватися як нова річ. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» здобуло право власності на нерухоме майно з моменту завершення його перепланування, реконструкції та зміни цільового призначення.

Стаття 319 Цивільного кодексу України передбачає, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Частиною 5 зазначеної статті встановлено єдине обмеження щодо здійснення права власності власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадянам, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відтак, у наслідок дій Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» щодо проведення перепланування, реконструкції та зміни цільового призначення нерухомого майна не заподіяно шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства та не погіршено екологічну ситуацію та природні якості землі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом має здобути право власності на новостворене нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що на його думку, тягне необхідність не визнавати недійсність договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2010 р., що в іншому випадку може істотно обмежити можливість позивача за зустрічним позовом здійснювати право власності на зазначене нерухоме майно.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємцем ОСОБА_1 м.Красноармійськ, Донецької області про визнання договору купівлі-продажу від 29.10.2010 р. недійсним задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо правомірності здобуття Товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» права власності на нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що судові витрати за подання первісного позову треба віднести на позивача за первісним позовом, а за подання зустрічної позовної заяви на відповідача за зустрічним позовом, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 319, ч. 1 ст. 321, 328, ч. 2 ст. 331, 392, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» м.Донецьк про визнання договору купівлі-продажу від 29.10.2010 р. недійсним, відмовити.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Красноармійськ, Донецької області про визнання за ТОВ зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» (83048, м. Донецьк, пр.Тітова, 8 Б, ЄДРПОУ 20362685) право власності на обєкт нерухомого майна - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 30,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентиф.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгівельна фірма «Арніка» (83048, м. Донецьк, пр.Тітова, 8 Б, ЄДРПОУ 20362685) витрати по сплаті держмита у сумі 209грн. 35коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.05.2011р. проголошено повний текст рішення.

Суддя Подколзіна Л.Д.