Рішення № 16462410, 28.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.11 р. Справа № 6/74

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристал” смт.Тельманове, Донецької області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт.Мангуш, Донецької області

про стягнення 2 574грн. 68коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник по довіреності від 27.04.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кристал” смт.Тельманове, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт.Мангуш, Донецької області заборгованості за поставлену продукцію у сумі 2574грн. 68коп. на підставі ряду видаткових накладних.

Позивач звернувся до суду з заявою про поновлення строку позовної давності на підставі ст.53 ГПК України. В обґрунтування причини пропуску строку посилається на те, що впродовж встановленого трирічного строку ТОВ „Кристал” не мало можливості звернутися до суду з позовною заявою, оскільки директор підприємства ОСОБА_3, знаходилась у декретній відпустці, що підтверджується наказом №7 про надання відпустки від 03.09.2007р. Зазначена заява прийнята до розгляду та до даних правовідносин термін позовної давності не застосовується судом, враховуючи те, що ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається з матеріалів справи відповідач такої заяви (клопотання) господарському суду при розгляді справи до прийняття ним рішення не подавав.

Слухання справи відкладалось, у звязку з неявкою відповідача у засідання суду.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Позивач 28 квітня 2011р. звернувся до суду з уточненням до позовної заяви, яке розглянуто судом та прийнято до уваги.

28 квітня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 24.03.2011р. була направлена відповідачу 25.03.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 11.04.2011р. була направлена відповідачу 14.04.2011р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В01№679403 про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованих листів були повернуті з поштового відділення з відміткою про їх вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кристал” смт.Тельманове, Донецької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 смт.Мангуш, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт.Мангуш, Донецької області продовольчу продукцію, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

Позивач посилається на виконання своїх зобовязань у повному обсязі, де він у період з 20.07.2007р. по 30.08.2007р. по видатковим накладним №РН-00748 від 20.07.2007р., №РН-00793 від 03.08.2007р., №РН-00814 від 09.08.2007р., №РН-00821 від 10.08.2007р., №РН-00844 від 15.08.2007р., №РН-00867 від 23.08.2007р., №РН-00895 від 30.08.2007р., №РН-00959 від 30.08.2007р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 4 327грн. 98коп. Як зазначив позивач, відповідач частково погасив заборгованість у сумі 1753грн. 40коп.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобовязання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Частиною 1 ст.181 ГК України зазначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобовязання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобовязання у семиденний термін з дня предявлення вимог кредитором. Така претензія-вимога вих.№25 від 15.03.2010р. була надіслана на адресу відповідача 16.03.2010р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку сплатити борг на протязі 7 календарних днів. Але відповідач на претензію не відповів.

Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню згідно наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши представлені позивачем у матеріали справи видаткові накладні суд встановив, що згідно видаткових накладних №РН-00793 від 03.08.2007р., №РН-00814 від 09.08.2007р., №РН-00821 від 10.08.2007р., №РН-00844 від 15.08.2007р. відповідач отримав від позивача продовольчу продукцію на суму 1 846грн. 26коп. та дані документи складені належним чином.

Згідно бухгалтерського обліку позивача видаткова накладна №РН-00793 від 03.08.2007р. на суму 456грн. 84коп. сплачена у повному обсязі відповідачем, видаткова накладна №РН-00814 від 09.08.2007р. сплачена частково у сумі 796грн. 56коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 592грн. 86коп.

Представлені позивачем видаткові накладні №РН-00748 від 20.07.2007р., №РН-00867 від 23.08.2007р., №РН-00895 від 30.08.2007р., №РН-00959 від 30.08.2007р. суд не може прийняти у якості доказу поставки товару відповідачу, оскільки у графі „Товар отримав” є тільки підписи, але не зазначено прізвище та ім”я по батькові осіб, які отримали товар. Довіреності на отримання цінностей до вищевказаних видаткових накладних позивачем не представлені суду. Крім того, печатка одержувача відсутня.

Враховуючи вищевикладене суд не може встановити хто саме одержав продукцію по даним поставкам та взагалі була отримана відповідачем вказаний товар по даним видатковим накладній чи ні, тому суд вважає, що у цій частині позову позивачу слід відмовити, у зв”язку з не доведеністю.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 592грн. 86коп. не оплачений, то суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристал” смт.Тельманове, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 смт.Мангуш, Донецької області про стягнення 2574грн. 68коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф.номер №НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристал” (87100 смт.Тельманове, Донецької області, вул.Леніна, буд.186; пошт.адр.: 87539 м.Маріуполь, Донецької області, пр.Металургів, 83-12; п/26009480971000 у Центральному відділенні ПАТ „Донгорбанк” в м.Маріуполі, МФО 334970, ЄДРПОУ 32715712) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 592грн. 86коп., витрати по сплаті держмита у сумі 23грн. 49коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 54грн. 34коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.04.2011р. проголошено повний текст рішення.

Суддя Подколзіна Л.Д.