Рішення № 16462406, 15.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.11 р. Справа № 6/108

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Арєка” м.Макіївка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” м.Донецьк

про стягнення 33 561грн. 20коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник по довіреності від 12.05.2011р.

від відповідача ОСОБА_2. представник по довіреності №2 від 02.02.2011р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 31.05.2011р.

до 15.06.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Арєка” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” м.Донецьк заборгованості у сумі 38435грн. 29коп., 3% річних у сумі 582грн. 33коп., пені у розмірі 2743грн. 10коп., інфляційних у сумі 4612грн. 24коп. на підставі договору поставки №302/10 від 29.01.2010р. (Усього 46372грн. 96коп.)

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив, що згідно вищевказаного договору має заборгованість перед позивачем у розмірі 38435грн. 29коп., графік погашення заборгованості був направлений останньому для узгодження. Проте, заперечив проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, оскільки відповідач частково оплатив борг у сумі 12811грн. 76коп., тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 25 623грн. 53коп., 3% річних у сумі 582грн. 33коп., пеню у розмірі 2743грн. 10коп., інфляційні у сумі 4612грн. 24коп. (Усього 33 561грн. 20коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

29 січня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арєка” м.Макіївка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” м.Донецьк був укладений договір №302/10, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобовязався прийняти та оплатити партіями продукцію на умовах, передбачених даним договором.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 15.06.2010р.-30.11.2010р. по видатковим накладним №А-00001279 від 15.06.2010р., №А-00001579 від 13.07.2010р., №А-00002185 від 17.09.2010р., №А-00002729 від 17.11.2010р., №А-00002736 від 17.11.2010р., №А-00002838 від 30.11.2010р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 58 027грн. 49коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” м.Донецьк.

Пунктом 3.3 договору поставки №302/10 від 29.01.2010р. сторони встановили, що покупець повністю повинен оплатити партію продукції на протязі 14 банківських днів з моменту одержання продукції.

Однак, всупереч умовам договору відповідач частково оплатив борг у сумі 32403грн. 96коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 25 623грн. 53коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем за період з 01.05.2011р. по 01.05.2011р., про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 25 623грн. 53коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 8.1 укладеного договору сторони передбачили, що у випадку не своєчасного виконання покупцем зобов”язань по оплаті, він повинен оплатити постачальнику суму боргу з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції за весь час невиконання та пеню у розмірі 0,3% суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови вказаного договору і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2743грн. 10коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у сумі 582грн. 33коп. та інфляційних у сумі 4612грн. 24коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних, оскільки дані нарахування передбачені умовами договору (пеня) та діючим законодавством, у випадку неналежного виконання зобов”язань сторонами, та не обмежені ним.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позову на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Арєка” м.Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” м.Донецьк про стягнення 33 561грн. 20коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-Експрес” (юрид.адр.: 83119 м.Донецьк, вул.Щетиніна, б.33а, кв.49; місцезнаходження: 83086 м.Донецьк, вул.Постишева, 55; п/26006010052656 в ВАТ ВТБ Банк відділення „Орешково”, МФО 321767, ЄДРПОУ 31762185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арєка” (86196 м.Макіївка, Донецької області, вул.Маяковського, буд.12, п/р26008301527626 у Центрально-міському відділенні ПІБ м.Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 31219083) заборгованість у сумі 25 623грн. 53коп., 3% річних у сумі 582грн. 33коп., пеню у розмірі 2743грн. 10коп., інфляційні у сумі 4612грн. 24коп., витрати по сплаті держмита у сумі 335грн. 61коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 170грн. 80коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.