Рішення № 16462405, 14.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.11 р. Справа № 6/101

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” м.Брянка, Луганської області

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Азовський машинобудівельний завод” смт.Мангуш, Донецької області

про стягнення 422 517грн. 80коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Зайцев Д.С. – ліквідатор

відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” м.Брянка, Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Азовський машинобудівельний завод” смт.Мангуш, Донецької області суми заборгованості у розмірі 313 789грн. 68коп., 3% річних у розмірі 22 749грн. 75коп., індексу інфляції у розмірі 85 978грн. 37коп., неустойки (пені) у розмірі 56 482грн. 14коп. на підставі договору поставки №48-12/07.08 від 18.07.2008р. (Усього 478 999грн. 94коп.)

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№11-451 від 23.05.2011р. заперечив проти нарахування позивачем пені та зазначив, що договір поставки №48-12/07.08 від 18.07.2008р. діє до 31.12.2008р., тому позивач мав право нараховувати пеню за прострочення платежу лише до 31.12.2008р. Також просить суд застосувати позовну давність в один рік до позовної вимоги щодо стягнення пені у розмірі 56 482грн. 14коп., згідно ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог від 07.06.2011р. в порядку ст.22 ГПК України, в якій зазначив, що позивачем при розрахунку пені було помилково не враховано граничний розмір пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та вимоги ст.258 ЦК України щодо визначення позовної давності для сплати пені. Тому, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 313 789грн. 68коп., 3% річних у розмірі 22 749грн. 75коп. та індекс інфляції у розмірі 85 978грн. 37коп. (Усього 422 517грн. 80коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

14 червня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, про причини неявки суд не повідомив. Повідомлення про вручення рекомендованих листів були повернуті з поштового відділення з відміткою про їх вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

18 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” м.Брянка, Луганської області та Закритим акціонерним товариством „Азовський машинобудівельний завод” смт.Мангуш, Донецької області був укладений договір поставки №48-12/07.08, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання передати (поставити) в обумовлені строки покупцю заготовки, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов’язався прийняти товар та оплатити за нього грошову суму.

До вказаного договору сторонами підписані специфікації №1 від 18.07.2008р., №2 від 01.08.2008р., №3 від 15.08.2008р., в яких сторони визначили найменування, кількість, ціну, загальну суму, строк та умови поставки.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 21.07.2008р.-21.09.2008р. по видатковим накладним №РН-91 від 21.07.2008р., №РН-98 від 08.08.2008р., №РН-103 від 21.09.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 344 987грн. 76коп., який згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПБ№707347 від 21.07.2008р., серії ЯПБ№707510 від 08.08.2008р. прийнято уповноваженими особами відповідача. Частково відповідач повернув позивачу товар у зв”язку із браком, що підтверджується видатковою накладною (поверненням) №ВП-0000002 від 12.09.2008р. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності до них, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Закритого акціонерного товариства „Азовський машинобудівельний завод” смт.Мангуш, Донецької області.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні №116 від 21.07.2008р., №146 від 08.08.2008р., №161 від 21.08.2008р., що складені позивачем на виконання вимог зазначеного нормативного акту, в графі "умови поставки" містить посилання на договір.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару згідно представлених позивачем видаткових накладних №РН-91 від 21.07.2008р., №РН-98 від 08.08.2008р., №РН-103 від 21.09.2008р. відбулася в межах договору поставки №48-12/07.08 від 18.07.2008р.

Пунктом 4.4 договору поставки №48-12/07.08 від 18.07.2008р. сторони встановили, що розрахунки по даному договору здійснюються на умовах 100% оплати поставленого товару на протязі 30 днів зі дня поставки товару, якщо інший порядок розрахунків та строк розрахунків не вказані в специфікації.

Однак, всупереч умовам договору відповідач не оплатив борг, в результаті чого у Закритого акціонерного товариства „Азовський машинобудівельний завод” перед позивачем виникла заборгованість у сумі 313 789грн. 68коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Станом на 01.06.2010р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 313 789грн. 68коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 85 978грн. 37коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно вказаної статті закону відповідачу також нараховані 3% річних у розмірі 22 749грн. 75коп. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо 3% річних здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановив, що розмір 3% річних за періоди з 01.11.2008р.-31.03.2011р. відносно заборгованості у сумі 313 789грн. 68коп. (за 881 день прострочення) складає 22 721грн. 81коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 22 721грн. 81коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог –на відповідача, в частині зменшення розміру позову –на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” м.Брянка, Луганської області до Закритого акціонерного товариства „Азовський машинобудівельний завод” смт.Мангуш, Донецької області про стягнення 422 517грн. 80коп. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Азовський машинобудівельний завод” (юрид.адр.:87400 смт.Мангуш, Донецької області, Першотравневий район, вул.Мурзи, 16, кв.6; факт.адр.: 71111 м.Бердянськ, Запорізької області, вул.Гагаріна,7; п/р26002034317101 в Донецькій філії ПАТ „Брокбізнесбанк”, МФО 335678, ЄДРПОУ 32954671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод” (94105 м.Брянка, Луганської області, вул.Щетиніна, 12, ліквід. Рахунок 2600912650035 в АБ „Укркомунбанк” м.Луганськ, МФО 304988, ЄДРПОУ 32905399) заборгованість у розмірі 313 789грн. 68коп., 3% річних у розмірі 22 721грн. 81коп., витрати по сплаті держмита у сумі 3 365грн. 11коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 165грн. 80коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.