Рішення № 16462091, 08.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.11р.Справа № 5005/4570/2011 За позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Амур", м. Київ, Київська обл.

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", м.Дніпропетровськ

про стягнення 2 000 000,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 05-Ю/11 від 06.06.2011 року

Від відповідача ОСОБА_2 - заступник начальника департаменту правового забезпечення за довіреністю № 5105 від 03.11.2008 року

Від відповідача ОСОБА_3. - заступник керівника юридичного департаменту ПАТ КБ "Приватбанк" за довіреністю № 2138-О від 12.05.2010 року

Від третьої особи ОСОБА_4. - представник за довіреністю від 08.04.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Приватна виробничо-комерційна фірма "Амур" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення гарантованої суми в розмірі 2000000,00 грн., судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за платіжною гарантією № G0610/8088 від 05.07.2010 року в частині виплати суми позову - 2 000 000,00 грн.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 17.05.2011 року, додаткові пояснення по справі від 31.05.2011 року), посилаючись на те, що:

- в порушення вимог ч. 3 ст. 563 Цивільного кодексу України та умов платіжної гарантії, бенефіціаром у письмовій вимозі не вказано, в чому полягає порушення принципала. Крім того, позивач у своїй вимозі про виконання платіжної гарантії № G0610/8088 від 05.07.2010 року повинен не просто зазначити пункт попереднього договору, який був порушений ТОВ "КУА "Фінансовий капітал", а й зазначити суть допущеного порушення.

- доданий до письмової вимоги бенефіціарів № 11/01-03 від 14.01.2011 року пакет документів не відповідає умовам платіжної вимоги, а саме позивачем до вимоги не додано банківські виписки;

- що позивачем не надано доказів порушення принципалом прийнятих на себе зобов'язань, в забезпечення яких надавалась гарантія;

- в силу платіжної гарантії від 05.07.2010 року, ст. 200 Господарського кодексу України та ст. 163 Цивільного кодексу України позивач наділений правом отримати 2 000 000,00 грн. від відповідача шляхом пред'явлення останньому письмової вимоги та певних документів, але здійснити це право позивач може виключно в разі невиконання ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" певних зобов'язань за попереднім договором та основним договором (в разі його укладення);

- позивач у своїй вимозі № 11/01-03 від 14.01.2011 року з метою створення формального приводу для виникнення у ПАТ КБ "Приватбанк" обов'язку сплатити позивачу 2 000 000,00 грн. зазначив неправдиві відомості про те, що ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" не виконало свої зобов'язання, передбачені п. п. 1.1, 2.3 попереднього договору;

- позивач здійснюючі свої права за платіжною гарантією № G0610/8088 від 05.07.2010 року зловживає цим правом, порушує права ПАТ КБ "Приватбанк", намагається завдати йому шкоди та фактично намагається безпідставно збагатитися за рахунок ПАТ КБ "Приватбанк";

- посилання позивача на п. "в" ч. 2 ст. 2 Уніфікованих правил для гарантій, розроблених Міжнародною торговельною палатою, безпідставні. Дані правила не застосовуються до платіжної гарантії, оскільки в платіжній гарантії не вказано, що вона складена згідно з Уніфікованими правилами для гарантій, розроблених Міжнародною торговельною палатою (публікація МТП № 458). Згідно розділу А "Сфера застосування правил" Уніфікованих правил для гарантій, розроблених Міжнародною торговельною палатою, ці правила застосовуються до будь-якої банківської гарантії або доповнення до неї, яку гарант зобов'язався видати та в якій вказано, що вона складена згідно цих правил (публікація МТП № 458) і обов'язкова для всіх сторін в гарантійному зобов'язанні, якщо інше прямо не вказано в гарантії або додатку до неї.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача з позовними вимогами не погоджується (пояснення від 31.05.2011 року), посилаючись на те, що ініціатором виконання умов попереднього договору про укладення основного договору купівлі-продажу повинен був бути позивач і основний договір, з якого і виникає зобов'язання Третьої особи оплатити вартість проданих цінних паперів, міг бути укладений лише при придбанні позивачем у власність цих цінних паперів, але ні до 01.01.2011 року, ні на даний час позивач такого повідомлення Третій особі не надсилав, тобто у ТОВ КУА "Фінансовий капітал" відсутні обов'язки перед позивачем. Крім того, Третьою особою направлявся позивачу лист з пропозицією укласти основний договір, відповіді на яку позивач не надав.

01.06.2011 року до суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору у справі № 5005/4570/2011 терміном на 15 днів.

Клопотання задоволено ухвалою суду від 01.06.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини.

Ухвалою суду від 01.06.2011 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 5005/4570/2011 року були продовжені терміном на 15 днів, тобто до 19.06.2011 року.

30.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", як покупцем, яка діє від власного імені, за рахунок і в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Класик Плюс", та ПВКФ "Амур", як продавцем, було укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів № 30/06-10, згідно умов якого, покупець взяв на себе два самостійних зобов'язання:

- до 01.01.2011 року укласти з позивачем договір купівлі-продажу цінних паперів на обумовлених попереднім договором умовах (п. 1.1 попереднього договору);

- не пізніше 5 робочих днів з дати укладення основного договору перерахувати на рахунок позивача ціну основного договору - 2000000,00 грн. (п. 2.3 попереднього договору).

Виконання обох самостійних зобовязань покупця було забезпечено платіжною гарантією № G0610/8088 від 05.07.2010 року, виданою ПАТ КБ "Приватбанк". У відповідності до умов платіжної гарантії відповідач зобовязався не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання від позивача вимоги сплатити позивачу будь-яку суму в гривнях, що не перевищує 2000000,00 грн.

У передбачений попереднім договором строк (до 01.01.2011 року) основний договір укладено не було, ціна основного договору, відповідно, сплачена не була. В звязку із цим 14.01.2011 року у відповідності до умов платіжної гарантії позивачем був підготовлений пакет документів та цінним листом з описом вкладення направлений на адресу відповідача. До пакету увійшли наступні документи:

1) письмова вимога № 11/01-03 від 14.01.2011 року з посиланням на платіжну гарантію та невиконання зобовязань, взятих на себе покупцем у відповідності до пунктів 1.1 та 2.3 попереднього договору;

2) оригінал довідки про оборот грошових коштів на рахунку № 26001060104120 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року;

3) оригінали виписок по рахунку № 26001060104120 за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, які підтверджують відсутність оплати за договором купівлі-продажу цінних паперів, укладеним у відповідності до попереднього договору.

Як стверджує позивач, 04.02.2011 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист № Г08.0.0.0/1-41 від 01.02.2011 року з відмовою у задоволенні вимог щодо виплати гарантованої суми за платіжною гарантією (а. с. 40).

09.02.2011 року позивач надіслав відповідачу претензію із вимогою переглянути рішення та здійснити виплату гарантованої суми. 09.03.2011 року від відповідача надійшла повторна відмова від виплати гарантованої суми (а. с. 41).

Позивач вважає, що відмова відповідача від сплати гарантованої суми є немотивованою та такою, що порушує норми чинного законодавства України та умови платіжної гарантії № G0610/8088 від 05.07.2010 року і тому просить суд стягнути з відповідача 2 000 000,00 грн. - гарантованої суми.

З позовними вимогами не можна погодитись, виходячи з наступного:

Згідно платіжної гарантії № G0610/8088 від 05.07.2010 року (а. с. 14), гарант (відповідач) гарантував оплатити бенефіціару (позивач) суму не більше 2 000 000,00 грн. у випадку невиконання принципалом (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача) зобов'язань, прийнятих на себе згідно п. 1.1 попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів № 30/06-10 від 30.06.2010 року та/або невиконання принципалом зобов'язань з оплати цінних паперів згідно умов основного договору, які вказані в п. 2.3 попереднього договору. Гарант зобов'язався виплатити платіж не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, яка містить вказівку на те, в чому полягає порушення принципала.

Частиною 1 ст. 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) бланком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Пунктом 1.1 попереднього договору купівлі-продажу встановлено наступне: сторони зобов'язуються укласти до 01.01.2011 року договір купівлі-продажу цінних паперів на наступних умовах: продавець зобов'язується передати у власність покупця цінні папери, а покупець зобов'язується прийняти цінні папери і потім вже оплатити за них суму, зазначену в п. 1.1.2 попереднього договору.

Відповідно до п. 1.1.2 попереднього договору, ціна основного договору складає суму в розмірі 2 000 000,00 грн. без ПДВ.

У п. 2.1 розділу 2 попереднього договору зазначено, що продавець не пізніше 5 робочих днів з дати отримання у власність цінних паперів (з дати зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах продавця) направляє покупцю повідомлення про отримання у власність цінних паперів.

Згідно з п. 2.2 попереднього договору, сторони впродовж 5 робочих днів з дати направлення продавцем покупцю повідомлення укладуть основний договір.

Покупець зобов'язаний не пізніше 5 робочих днів з дати укладення основного договору перерахувати ціну основного договору, зазначену в п. 1.1.2 попереднього договору, на рахунок продавця, зазначений в ст. 8 попереднього договору (п. 2.3 попереднього договору).

Як вбачається з матеріалів справи (письмові пояснення позивача від 06.06.2011 року, додаткові пояснення відповідача від 31.05.2011 року), цінні папери у власність позивача отримані не були та на його рахунок в цінних паперах не зараховувались. Позивач не поніс ніяких витрат по придбанню цінних паперів.

Згідно п. 4.2 попереднього договору, у випадку, якщо до 01.01.2011 року цінні папери не будуть отримані позивачем у власність, попередній договір припиняє свою дію. На дату розгляду справи, у третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача відсутні обов'язки перед позивачем: ні по викупу цінних паперів, ні по перерахуванню коштів.

Матеріали справи свідчать, що третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача 03.03.2011 року було направлено позивачу лист з повідомленням (а. с. 99-100) про готовність зі сторони ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" укласти з позивачем основний договір та придбати цінні папери, якщо позивач буде їх власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Крім того, як було з'ясовано в судових засіданнях та підтверджено письмовими пояснення позивача від 06.06.2011 року, ПВКФ "Амур", в порушення п. 2.1 попереднього договору, не надсилав третій особі без самостійних вимог на стороні відповідача повідомлень про отримання у власність цінних паперів, тому позивач і третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача протягом 5 робочих днів з вини позивача, а не третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача не уклали основний договір.

Як зазначає третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача у поясненнях від 31.05.2011 року (а. с. 97), ініціатором виконання умов попереднього договору про укладення основного договору купівлі-продажу повинен був бути позивач. І основний договір, з якого виникає зобов'язання Третьої особи щодо оплати вартості проданих цінних паперів, міг бути укладений лише при придбанні позивачем у власність цих цінних паперів.

Покупець (Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача) не міг виконати прийняті на себе відповідно до п. 1.1.1 попереднього договору зобов'язання по перерахуванню коштів у розмірі 2 000 000,00 грн., оскільки ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" не отримало цінні папери.

Оскільки згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 560 Цивільного кодексу України і умов платіжної гарантії, гарант відповідає перед бенефіціаром саме за порушення зобов'язання принципалом і в даному випадку порушення принципала не мало місце, правові підстави для задоволення письмової вимоги бенефіціара відсутні і ПАТ КБ "Приватбанк" мав право відмовити у її задоволенні на підставі ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 14.06.2011 року.