Рішення № 16462041, 14.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2011Справа №5002-17/1553-2011 За позовом Фізичної особи-підприємця Гасраталієвої Лідії Василівни

До відповідача Акціонерного банку «Діамант»

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

про визнання таким, що не підлягає виконанню предявленого відповідачем на виконання до Центрального відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції виконавчого напису № 830, виданого 18.02.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача Васькін І.А., представник

Від відповідача Шаблакоа В.Ю., представник

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - не зявився

Сутність спору: Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню предявлений відповідачем на виконання до Центрального відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції виконавчий напис № 830, виданий 18.02.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., у тому числі у звязку з тим, що відсутня вимога нотаріуса щодо усунення порушень, а також, що вже існує щодо стягнення боргу рішення господарського суду.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнає частково, в частині звернення стягнення по заборгованості по кредиту та відсоткам вважає виконавчий напис нотаріуса законним.

Провадження по справі в частині пені відповідач просить припинити за відсутністю предмету спору, оскільки він заявив про її не стягнення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. у письмових поясненнях вказує, що Позичальник порушив умови Кредитного договору, не виконавши зобовязань по погашенню кредиту та процентів за користування кредитом за Кредитним договором з повернення кредиту, нарахованої пені та нарахованого штрафу. Отже, Виконавчий напис був вчинений у відповідності до законодавства України.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження по справі суд зазначає, що згідно статті 84 ГПК в описовій частині рішення вказуються заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив їх.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

В судовому засіданні, що відбулося 30.05.2011 року оголошено перерву до 14.06.2011 року.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно Договору кредитної лінії № 04 від 20 вересня 2007 року Кредитодавець (Акціонерний банк «Діамант») з 20 вересня 2007 року по 19 вересня 2012 року включно відкриває Позичальнику (Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.). не відновлювальну кредитну лінію у гривні. (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 Договору кредитної лінії № 04 від 20 вересня 2007 року в межах періоду, вказаного в п. 1.1 цього Договору, кредитна лінія відкривається Позичальнику у розмірі 1200000,00 грн.

Згідно п. 2.1 Договору в забезпечення виконання зобовязань за цим договором, Позичальник в термін до 20-го вересня 2007 року надає/забезпечує надання Кредитодавцю наступне майно (Предмет забезпечення) в іпотеку Кредитодавцю належної Позичальнику квартири № 12, площею 195,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2, та складається із пяти кімнат.

Згідно Іпотечного договору від 20 вересня 2007 року (за реєстровим номером № 745) Іпотекодавець (ОСОБА_2) з метою забезпечення виконання Зобовязання, що виплаває з Кредитного договору, цим передає у іпотеку, а Іпотекодержатель (Акціонерний банк «Діамант») приймає у іпотеку Предмет іпотеки (пятикімнатну квартиру № 12, загальною площею 195,1 кв.м., житловою площею 104,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) (п.1.1).

Згідно з Виконавчим написом, вчиненим 18 лютого 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: пятикімнатну квартиру № 12, загальною площею 195,1 кв.м., житловою площею 104,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

У вищезазначеному Виконавчому напису зазначається про необхідність задоволення наступних вимог Акціонерного банку «Діамант» у розмірі: заборгованість по сплаті кредиту: 1410000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів: 411005,81 грн., а також заборгованість по сплаті пені 265653,61 грн., нарахованої станом на 17.02.2011 року.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Згідно ст. 283 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій (затвердженою Наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобовязання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

В наданих нотаріусом документах відсутня його вимога про усунення порушень відповідно до вказаної норми, та надана вимога стягувача.

Відповідні матеріали також не надані відповідачем.

Більш того, відповідач вважає, що у вказаній нормі мова йде про вимогу стягувача.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, які надані зацікавленими особами.

Вказаними особами надана лише вимога стягувача.

Однак, суд не може погодитись з тим, що в ст. 283 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій йде мова щодо вимоги стягувача.

Так, згідно вказаної статті вимога є обовязковою, однак, в ст. 283 вищезазначеної інструкції відомості про вимогу не значаться ні до вимог заяви стягувача, ні входить до переліку документів для надання стягувачем згідно Постанови Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Тобто, вказаними нормами не передбачено, що вимога повинна бути здійснена стягувачем.

Відсутність вказаної вимоги нотаріуса впливає на права боржника, оскільки він в 30-ти денний строк вправі реалізувати свої права по погашенню боргу для попередження стягнення на його майно.

Вимога стягувача ще не означає, що вже є його звернення до нотаріуса, та вимога стягувача не дає боржнику права достовірно вважати, що нотаріусом вже розглядається питання щодо звернення на його майно.

Вказана обставина також позбавила боржника права на заперечення.

Окрім цього, позивач зазначає, що вже є рішення суду щодо стягнення зазначеного боргу.

Вказана обставина підтверджується рішенням Господарського суду АР Крим від 07 грудня 2009 року по справі № 2-29/3306-2009 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2010 року по справі № 2-29/3306-2009.

Таким чином, стягувач вже використав наданий йому спосіб щодо захисту свого права, та, відповідно, стягнення на майно повинно здійснюватись в рамках вказаного способу, тобто, в порядку ст. 121 ГПК України щодо зміни способу виконання рішення.

Діючим законодавством не передбачена наявність одночасно декількох виконавчих документів щодо відшкодування боргу.

Так, у разі наявності ще виконавчого напису нотаріусу, стягувач може одночасно реалізувати свої права, використовуючи як наказ господарського суду щодо стягнення боргу, так і виконавчий напис нотаріуса щодо погашення боргу шляхом стягнення на майно, що може призвести до подвійного стягнення із боржника в порушення його прав, що не буде відповідати основним принципам цивільного права, визначених в ст. 3 ЦК України, принципам розумності, справедливості та добросовісності.

Клопотання про припинення провадження по справі суд відхиляє, оскільки сам виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса при припиненні провадження у вказаній частині залишається, та до нього входить стягнення пені.

Те, що зараз стягувач заявив про нестягнення по виконавчому напису нотаріуса пені, не позбавляє його права знову заявити про її стягнення, оскільки у разі припинення провадження по справі у вказаній частині виконавчий документ у цій частині буде

залишатись. При цьому необхідно відмітити, що постанова ВДВС з цього питання відсутня, а листування між стягувачем та ВДВС не може мати правового значення.

Окрім цього, якщо вважати, що по суті відповідач щодо пені позовну вимогу визнав, то визнання відповідачем позову не є підставою для припинення провадження по справі.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу відповідачем.

Судові витрати позивача підтверджуються квитанцією № N10S042964 від 14.04.2011 року з державного мита на суму 85,00 грн. квитанцією №N10S043101 від 14.04.2011 року з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню предявлений Акціонерним банком «Діамант» (04070, м. Київ, Контрактова площа 10-а, ідентифікаційний код: 23362711) на виконання до Центрального відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції Виконавчий напис № 830, виданий 18.02.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Стягнути з Акціонерного банку «Діамант» (04070, м. Київ, Контрактова площа 10-а, ідентифікаційний код: 23362711) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати з державного мита в розмірі 85,00 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.