Постанова № 16461000, 19.04.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"19" квітня 2011 р. Справа № 2-17/3486.1-2009(2-3/2365-2006 (2-8/5374-2003) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.

суддів:Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2011

у справі№ 2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006) господарського суду Автономної Республіки Крим

за заявоюУправління Пенсійного фонду в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

доВідкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім"

за участюпрокурора

пробанкрутство За участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Попенко О.С.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2010 року у справі № 2-17/3486.1-2009 в затверджені звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора боржника ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" арбітражного керуючого Мєтєлєвой С.Ф. відмовлено

          Продовжено строк ліквідаційної процедури по 16.06.2011 року.

          Господарський суд ухвалив усунути ліквідатора Мєтєлєву С.Ф. від виконання обов'язків ліквідатора.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 року у справі № 2-17/3486.1-2009 апеляційні скарги арбітражного керуючого - Мєтєлєвої Світлани Федорівни та кредитора - малого приватного підприємства "Діорит" задоволено.

          Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року у справі №2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006) скасовано.

          Затверджено звіт та ліквідаційний баланс ліквідатора боржника відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім" арбітражного керуючого Мєтєлєвої Світлани Федорівни: загальна сума реєстру вимог кредиторів 2394700 грн. по вимогам 146 кредиторів, у тому числі:

вимоги першої черги – 269500 грн.;

вимоги другої черги – 322100 грн.;

вимоги третьої черги –719300 грн.;

вимоги четвертої черги –1008900 грн.;

вимоги п’ятої черги – 74900 грн.

Фактично погашені вимоги кредиторів у розмірі 457700 грн. - першої та частково у розмірі 188200 грн. другої черги вимог кредиторів.

Кошти на розрахунковому рахунку боржника відсутні, повернення наявної дебіторської заборгованості у розмірі 14462 грн. фактично неможливо, іншого майна банкрут також не має, у зв'язку з чим незадоволені вимоги кредиторів вважати погашеними.

          Припинено дію юридичної особи ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" (вул. Промислова, 2, Бахчисарай, АР Крим, 98400, инн 05489655, р.р. 2600571 в КРД АППБ "Аваль", МФО 384470, ОКПО 25489655) та виключено її з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України.

          Провадження у справі припинено у зв’язку з ліквідацією юридичної особи - банкрута.

Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2011, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 у справі № 2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006) скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 2 Закону України " Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст.ст.30,32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що ВАТ " Бахчисарайський райагрохім" є підприємством з державною часткою власності 95,648%, відчуження нерухомого майна банкрута відбулося з порушенням мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких, частка держави становить не менше 25 відсотків.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2011, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

          Провадження по справі № 2-8/5374-2003 про банкрутство ВАТ " Бахчисарайський райагрохім" порушено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.03.2003 року.

          Ухвалою господарського суду від 17.07.2003 року введена процедура розпорядження майном боржника.

          Ухвалою Господарського суду від 10.06.2004 року введена процедура санації боржника строком до 10.06.2005 року. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Дербіна В.Л.

Ухвалою суду першої інстанції від 18-19.11.2004 затверджено план санації ВАТ " Бахчисарайський райагрохім".

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.09-10.10.2006 року (по справі 2-3/2365-2006) процедуру санації ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" та повноваження керуючого санацією Дербіна В.Л. припинено. ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дербіна В.Л.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 06.12.2006 року постанову Господарського суду АР Крим від 14.09-10.10.2006 року (по справі 2-3/2365-2006) скасовано частково, п.4 резолютивної частини викладено у наступній редакції: "Призначити ліквідатором –арбітражного керуючого Ніконова В.О.".

          15 листопада 2007 року ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим повноваження ліквідатора ВАТ "Бахчисарайський райагрохім " Ніконова В.О. припинені, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мєтєлєву С.Ф.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року у справі №2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006) продовжено строк ліквідаційної процедури до 14.07.2010р., ліквідатора Мєтєлєву С.Ф. зобов’язано представити звіт та ліквідаційний баланс боржника в строк до 14.07.2010р.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій , 01.11.2010, ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. наданий звіт та ліквідаційний баланс боржника.

          Господарський суд Автономної Республіки Крим в ухвалі від 16.12.2010 дійшов висновку, що звіт та ліквідаційний баланс затвердженню судом не підлягають, оскільки ліквідаційна процедура здійснена з порушенням законодавства, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Мєтєлєва С.Ф. підлягає усуненню від обов'язків ліквідатора виходячи з такого.

          Згідно з ч.9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

          Згідно ч.3 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор повинен виконувати свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури, встановленої цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

          Судами встановлено, що згідно п. 1.1 Статуту ВАТ "Бахчисарайський райагрохім", Відкрите акціонерне товариство "Бахчисарайський райагрохім " засновано у відповідності з Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 1015 від 26 червня 1997 року шляхом перетвореня державного підприємства Бахчисарайське районне підприємство з агрохімічного обслуговування "Райагрохім" у Відкрите акціонерне товариство в порядку, встановленому Законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

          У відповідності з Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року № 982-2/2000 "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим" 95,648 % акцій Відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім " включено до Переліку акцій (часток), що належить Автономній Республіці Крим.

Оскаржувана Ухвала господарського суду мотивована тим, що згідно ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута взагалі завершується.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор повинен вживати заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третій особи.

Судом першої інстанції в ухвалі від 16.12.2010 встановлено, що ліквідатором Мєтєлєвой С.Ф. не прийнято будь-яких заходів щодо повернення майна боржника, відчуженого попереднім ліквідатором.

До звіту ліквідатора не додані необхідні відомості та докази щодо стану майна банкрута , його оцінки, порядку його відчуження та самого відчуження майна.

Судом першої інстанції також з"ясовано, що до звіту ліквідатора не додані відомості в підтвердження витрат на оплату його праці, що згідно підпункту "г" п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є обов'язковим.

Севастопольським апеляційним господарським судом в постанові від 03.02.2011 встановлено що у зв’язку з відсутністю на підприємстві боржника бухгалтерських документів ліквідатором боржника арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. зроблені інвентаризаційні описи товарно-матеріальних кошторисів, які знаходяться на балансі ВАТ "Бахчисарайський райагрохім", відповідно до яких з застосуванням конкурсних торгів та аукціону проведено продаж майна боржника.

01.11.2010 р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. наданий звіт, який затверджено комітетом кредиторів, згідно якого на балансі підприємства відсутні кошти та будь-яке майно, а стягнення наявної дебіторської заборгованості може принести збитки, які значно більше ніж дебіторська заборгованість.

Загальна сума реєстру вимог кредиторів 2394700 грн. по вимогам 146 кредиторів, у тому числі:

вимоги першої черги – 269500 грн.;

вимоги другої черги – 322100 грн.;

вимоги третьої черги –719300 грн.;

вимоги четвертої черги –1008900 грн.;

вимоги п’ятої черги – 74900 грн.

Фактично погашені вимоги кредиторів у розмірі 457700 грн. - першої та частково у розмірі 188200 грн. другої черги вимог кредиторів.

Кошти на розрахунковому рахунку боржника відсутні, повернення наявної дебіторської заборгованості у розмірі 14462 грн. фактично неможливо, іншого майна банкрут також не має.

Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не погодилась з висновками суду 1-ої інстанції стосовно застосування до спірних правовідносин Закону України від 29.11.2001 р. № 2864-III "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", з наступних підстав.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" згідно з Рішенням КСУ від 10 червня 2003 р. N 11-рп/2003 у справі про мораторій на примусову реалізацію майна при застосуванні статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", в частині відчуження рухомого та іншого майна підприємств, дія мораторію не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що забезпечує ведення їх виробничої діяльності. Дія мораторію також не поширюється на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що не забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі санації.

Постанова суду апеляційної інстанції від 03.02.2011 мотивована тим, що під примусовою реалізацією майна підприємства, в розумінні Закону України від 29.11.2001 р. № 2864-III "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", є відчуження об'єктів нерухомого майна, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами. Згідно даних інвентаризаційних відомостей, реалізовані об'єкти до основних виробничих об'єктів не відносяться, тому що будинок зарядки акумуляторів і пункт технічного обслуговування не відносяться до основної виробничої діяльності банкрута, основна діяльність якого відноситься до забезпечення сільськогосподарських підприємств району хімічними засобами обробки рослин, а відносяться до допоміжної діяльності.

Суд другої інстанції дійшов висновку в постанові, що інвентаризація даного майна проводилася по факту , через відсутність первинного бухгалтерського обліку, фактичний стан при продажу через біржу, виходячи з норм бухгалтерського стандарту (положення) бухгалтерського обліку № 7 "Основні кошти" та ч.8 п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністра фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., спірне майно боржника не підпадає під поняття об'єкт основних засобів та об'єкт основних коштів, а тому доводи суду 1-ої інстанції про неможливість продажу спірного майна божника, є безпідставними, так як не ґрунтуються на обставинах справи та на нормах чинного законодавства, судом 1-ої інстанції неправомірно продовжена процедура ліквідації боржника, майно у якого фактично відсутнє, у той час як комітет кредиторів клопотав перед господарським судом АРК про затвердження звіту ліквідатора (протокол №18 від 27.10.2010р.).

Матеріали справи не містять клопотання комітету кредиторів на підставі п. 13 ст. 30 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносно припинення повноважень ліквідатора боржника.

Суд апеляційної інстанції в постанові зауважив,що встановивши, що майно боржника реалізовано в ході ліквідаційної процедури та всі вимоги конкурсних кредиторів погашено не було, на рахунках боржника також відсутні кошти, суд 1-ої інстанції неправомірно відхилив звіт ліквідатора, немаючі згоди комітету кредиторів, неправомірно подовжив ліквідаційну процедуру на 6 місяців, і неправомірно усунув від виконання обов'язків ліквідатора боржника.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в порядку ст. 32 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а також про припинення провадження у справі прийнята передчасно без з"ясування в повному обсязі всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з такого.

          Господарськими судами встановлено що у відповідності з Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року № 982-2/2000 "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим" 95,648 % акцій Відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім " включено до Переліку акцій (часток), що належить Автономній Республіці Крим.

          Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід"ємною складовою частиною України і в межах повноважень. визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Статтею 326 Цивільного Кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти що належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Статтею 138 Конституції України передбачено що до відання Автономної республіки Крим належить між іншим управління майном, що належить Автономної Республіці Крим. Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.

          Відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності –це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися розпоряджатися на сій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

          Виходячи зі змісту ст. 5 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", Автономна Республіка Крим не входить до системи місцевого самоврядування, а майно, що належить Автономної Республіці Крим, входить до складу державної власності, а Автономна Республіка Крим здійснює управління цим майном.

          Відповідно до вимог ч. 2 Закону України " Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

Судом першої інстанції в ухвалі від 16.12.2010 встановлено, що ліквідатором до звіту не подано доказів оцінки, порядку відчуження та самого відчуження майна банкрута.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в порушення вимог, ст. 43,104,105 ГПК України, судом апеляційної інстанції доводи господарського суду в постанові не спростовано.

          В постанові суду апеляційної інстанції від 03.02.2011 відсутні посилання на первісні докази, що підтверджують факт відчуження майна банкрута іншим особам, а саме – відсутні посилання на конкретні договори купівлі продажу майна, з вказанням предмету договорів та їх змісту , докази оцінки майна та докази дотримання процедури відчуження майна банкрута, частка державної власності в майні якого, складає більш ніж 25 відсотків.

Судом апеляційної інстанції в постанові, в порушення вимог ст. 43 ГПК України , зроблені висновки, що "спірне майно боржника, що було продано ліквідатором, не підпадає під поняття об'єкт основних засобів та об'єкт основних коштів, а тому доводи суду 1-ої інстанції про неможливість продажу спірного майна божника, є безпідставними", - без з`ясування в постанові , яке саме майно по кожній позиції було продано в процедурі ліквідації, його характеру, виходячи з вимог ст. 2 Закону України "

Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" , за якими договорами, за яку саме суму коштів,з вказанням первісних платіжних документів, що свідчить про неповноту судового розгляду всіх обставин, що мають значення для справи.

          Судом першої інстанції при винесенні ухвали від 16.12.2010 також були допущені порушення вимог спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,в частині усунення ліквідатора від виконання обов`язків, враховуючи наступне.

          Відповідно до вимог ч. 8 ст. 16 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про припинення повноважень ліквідатора та про призначення нового ліквідатора.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону ліквідатор –фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

          Відповідно до вимог ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

          Господарський суд, ухвалою від 16.12.2010 усунув ліквідатора від виконання обов`язків, але не здійснив, передбачені Законом заходи, щодо одночасного призначення у справі кандидатури нового ліквідатора , суд першої інстанції фактично залишив процедуру банкрутства ВАТ " Бахчисарайський райагрохім" у відсутності особи яка організовує її здійснення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 у справі № 2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006) скасувати

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2011 у справі № 2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006), в частині усунення ліквідатора боржника ВАТ "Бахчисарайський райагрохім" арбітражного керуючого Метелевої С.Ф., скасувати.

В решті - ухвалу господарського Автономної Республіки Крим від 16.12.2011 у справі № 2-17/3486.1-2009 (2-3/2365-2006) залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді А.О. Заріцька

М.І. Хандурін