Постанова № 16460328, 23.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 32/275-10 (18/178-08) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоШевчук С.Р. (доповідач)

суддівІванової Л.Б.

Кролевець О.А.

розглянувши касаційну скаргуСпільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р.

у справі№32/275-10(18/178-08) господарського суду Дніпропетровської області

за позовомСпільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут"

доДніпропетровської міської ради,

Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Дніпропетровської регіональної філії

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС Україна"

провизнання недійсним рішення, договору в судовому засіданні взяли участь представники : -- позивачане з'явились

- відповідачівне з'явились

- третьої особиОСОБА_1 дов. №01/07-1 від 06.07.10р. В С Т А Н О В И В:

В липні 2008 року Спільне українсько-американського підприємство з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Дніпропетровської регіональної філії про визнання недійсним рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 31.10.07 р. № 179/22 "Про передачу ТОВ "АКС Україна", код ЄДРПОУ 35165236, на розроблення проекту земельної ділянки по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту (АНД район) в оренду для проектування, будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчого та торгово-розважального комплексу"; визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.07р., укладеного Дніпропетровською міською радою та ТОВ "АКС Україна"; про скасування державної реєстрації цього договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2011р. (суддя Васильев О.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. (у складі головуючого Лотоцької Л.О., суддів Бахмат Р.М., Головка В.Г.) у справі №32/275-10(18/178-08) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС Україна" не погоджується з доводами скаржника і просить суд суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін.

Відповідачі не скористались правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №179/22 від 31.10.2007р. затверджено містобудівне обґрунтування функціонального призначення території, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:01:236:0007 в оренду строком на двадцять пять років ТОВ АКС Україна” для проектування, будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчого та торгово-розважального комплексу по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту, в т.ч. пять років для проектування та будівництва, двадцять років для експлуатації. Віднесено земельну ділянку за основним цільовим призначенням до категорії “Землі житлової та громадської забудови”.

На підставі наведеного рішення міської ради 26.11.2007р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець; відповідач-1) та ТОВ “АКС Україна”(третя особа) був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 22,5623 га, що знаходиться за адресою по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:236:007.

Договір укладено на двадцять пять років, в т.ч. пять років для проектування та будівництва, двадцять років для експлуатації обєкта. Договір зареєстровано у ДМВ ДРФ “Центра” ДЗК 11.12.07 за №040710400758.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення міської ради від 31.10.2007р. №179/22, визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.2007р., скасування держреєстрації договору оренди землі від 26.11.2007р., Спільне українсько-американського підприємство з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут" (позивач) мотивував свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка є землею ландшафтного заказника “Лівобережний” і залишається віднесеною до категорії земель “Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення”. Разом з тим, позивач вважає, що відповідач не мав права надавати третій особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою, передавати в оренду та укладати договір оренди землі з третьою особою, оскільки він з 2001 року узгодив позивачу місце розташування спортивного комплексу на земельній ділянці загальною площею 55,897 га по Донецькому шосе 2-к у м. Дніпропетровську.

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.п. “а”, “в”).

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади. Проте, таке розмежування земель державної і комунальної власності в м. Дніпропетровську не проводилось.

Відповідно до пункту “г” ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обовязковою умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, оскільки ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України передбачають звернення до судів саме за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначені документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Так, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Враховуючи ненадання позивачем доказів, які б підтверджували його право на спірну земельну ділянку, господарські суди дійшли висновку про те, що позивач не є ані власником, ані землекористувачем спірної земельної ділянки.

Отже, є обґрунтованим висновок попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для захисту права, яке не виникло.

Згідно статей 123, 124 Земельного кодексу України, в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною пятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по обєктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, законодавством визначено процедуру, дотримання якої для позивача було обовязковим, однак, як було встановлено судами, позивач не вчинив необхідних дій для оформлення проекту землеустрою та його погодження.

Додані до позовної заяви висновок управління земельних ресурсів, висновок державної екологічної інспекції, санітарно-епідеміологічної станції, ГлавАПУ, були надані в порядку попереднього узгодження розміщення обєкта. Листи №174 від 15.04.2004р. та №185 від 30.06.2004р., на які посилається позивач містять, прохання про продовження дії розпорядження №281-р від 08.04.2002р.

Встановлено, що спірна земельна ділянка була надана в користування третій особі через сім років після погодження позивачу місця розташування спортивного комплексу.

Відтак, за встановленими у справі обставинами, суди дійшли вірного висновку про те, що спірним рішенням міської ради права та охоронювані законом інтереси позивача не були порушені, оскільки вирішення питання щодо відведення земельної ділянки залежало не лише від волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування, але й від особи, яка виявила такий намір і яка не виконала всіх залежних від її волі необхідних дій щодо належного оформлення необхідної документації та отримання погоджень, а тому відмовили в задоволенні позову про визнання недійсним рішення міської ради від 31.10.2007р. №179/22, визнання недійсним договору оренди землі від 26.11.2007р., скасування держреєстрації договору оренди землі від 26.11.2007р.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи не було допущено порушень ст. 43 ГПК України та оскільки в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відмову в позові, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. у справі №32/275-10(18/178-08) залишити без змін.

Головуючий С.Р. Шевчук

С у д д яЛ.Б. Іванова

С у д д я О.А. Кролевець