Постанова № 16460190, 26.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"26" травня 2011 р. Справа № 28/141

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства “Траст Тер”

на постановувід 09.03.2011 року Львівського апеляційного господарського

суду

у справі№ 28/141

господарського суду Львівської області

за позовомПриватного підприємства “Траст Тер”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”

провизнання права користування 5 залізничних напіввагонів станом на 27.01.2011р., зобов’язання не чинити перешкод у користуванні переданими за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. майном, а саме 5 залізничними напіввагонами в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з’явились

від відповідача:не з’явились В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я) від 03.02.2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Бонк Т.Б., судді –Бойко С.М., Марко Р.І.) від 09.03.2011 року, у справі № 28/141 в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі № 28/141 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.188 ГК України, ст.ст.598, 629, 651, 759, 781, 806 ЦК України, ст.9 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.2.2, п.2.3 Правил реєстрації вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №856 від 28.09.2004 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15 жовтня 2004 року №1316/9915 (далі Правила), ст.ст.35, 101, 103, 104 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права користування 5 залізничними напіввагонами станом на 27.01.2011 року, зобов’язання не чинити перешкод у користуванні переданим за договором фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року майном, а саме 5 залізничними напіввагонами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.03.2008 року між ТОВ Компанією “Лізинговий дім” (лізингодавець) та ПП “Траст Тер” (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу (оренди) № 394/0308, за умовами якого відповідач передав позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно –напіввагони 4-вісні –5 штук згідно додатку №1, а саме напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 штук.

Термін дії договору встановлено з моменту проплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу, згідно додатку №3, по 27.02.2013 року (п.3.2 договору).

З акту прийому-передачі майна від 01.07.2009 року, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що у зв’язку з достроковим припиненням договору №394/0308 фінансового лізингу (оренди) від 11.03.2008 року лізингоодержувач (ПП “Траст Тер”) передає, а лізингодавець (ТОВ Компанія “Лізинговий дім”) приймає напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 штук (№№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114). Даний акт підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін.

З наявних у матеріалах справи листа №265 від 02.06.2010 року та заявки на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів від 02.06.2010 року вбачається, що 02.06.2010 року у зв’язку із достроковим припиненням договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року та відповідно до п.2.2 Правил, ТОВ Компанія “Лізинговий дім” подала керівнику залізниці заявку на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів, в якій відповідач просив зняти з напіввагонів №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 ознаку оренди в базі Г і ОЦ У З.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідач здійснив реєстрацію 5-ти залізничних напіввагонів №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 (зі зняттям ознак оренди) з порушенням умов договору та Закону України “Про фінансовий лізинг”, з мотивів, що договір № 394/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 року сторонами не розірвано, виконувався позивачем належним чином, тому вилучення предмету лізингу з користування позивача та реєстрації залізничних напіввагонів (із зняттям ознак оренди) є протиправними.

Однак, згідно умов договору фінансового лізингу (оренди) №394/0308, зокрема ч.2 п.9.1, передбачено, що лізингодавець (відповідач) має право односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом 2 чергових строків. Пунктом 10.1 договору встановлено, що майно вилучається з користування лізингоодержувача: у випадку одностороннього дострокового припинення дії договору згідно з п.9.1 договору; лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом 2 чергових строків або більше; лізингоодержувач користується майном з порушенням умов договору або призначенням майна. Відповідно до п.10.2 договору, у випадку виникнення підстав вилучення майна згідно п.10.1 договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення майна із зазначенням терміну і місця передачі. Після отримання такого повідомлення лізингоодержувач зобов’язаний за свій кошт здійснити повернення майна, про що складається акт прийому-передачі.

Згідно ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно ст.598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 3 ст.651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З акта прийому-передачі майна від 01.07.2009 року, який міститься у матеріалах даної справи, вбачається, що у зв’язку з достроковим припиненням договору №394/0308 фінансового лізингу (оренди) від 11.03.2008 року лізингоодержувач (ПП “Траст Тер”) передав, а лізингодавець (ТОВ Компанія “Лізинговий дім”) прийняв напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 шт. (№№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114), тобто підписання сторонами акту прийому-передачі майна підтверджує той факт, що саме за погодженням сторін договір достроково припинено, а майно повернуто лізингодавцю, що в свою чергу суперечить доводам апелянта щодо протиправного вилучення відповідачем предмета лізингу з користування позивача.

Доводи позивача про належне виконання умов договору №394/0308 спростовано судами з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 01.04.2010 року у справі №33/103 за участю тих самих сторін, якою залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №33/103.

Також суд зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2009 року у справі № 22/241 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП “Траст Тер” до ТОВ Компанії “Лізинговий Дім” про визнання дій відповідача незаконними щодо вилучення предмету лізингу без розірвання договору фінансового лізингу №394/0308. Дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року у справі №22/241.

Зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року зазначено, що у зв’язку з порушенням позивачем обов’язку сплачувати лізингові платежі (за договорами фінансового лізингу № 394/0308 і № 396/0308), відповідач вилучив у позивача предмети лізингу. Факт несплати позивачем лізингових платежів встановлений рішенням господарського суду Львівської області у справі №2/137, яке набрали законної сили. Отже, повернення майна здійснено на умовах укладених між сторонами договорів фінансового лізингу і підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно Правил для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно додатку 2 до цих Правил та пакет документів (п.2.2). Також Правилами передбачено, що після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору оренди власник вантажних вагонів зобов’язаний подати до ГІОЦ Укрзалізниці через реєструючий підрозділ заявку на повернення орендованого вагона власнику (п.2.3), що в свою чергу суперечить доводам апелянта щодо здійснення відповідачем протиправної реєстрації 5-ти залізничних на піввагонів.

Щодо вимоги про зобов’язання ТОВ Компанію “Лізинговий дім” не чинити перешкод ПП “Траст Тер” у користуванні переданим за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 року майном –5 залізничними напіввагонами №№ 562663064, 56263072, 56263080, 562663106, 56263114, слід зазначити наступне.

Предметом негаторного позову (усунення будь-яких порушень права, в тому числі усунення перешкод в користуванні майном) становить вимога володіючого майном власника (титульного володільця) до інших осіб про усунення порушень його права власності (користування), що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою ж такого позову (негаторного) є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Однак, в даному випадку позивач заявив вимогу про усунення перешкод в користуванні майном, не володіючи фактично при цьому майном.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Траст Тер” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі № 28/141 залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі № 28/141 –без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна Л.Рогач