Ухвала суду № 16458839, 01.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1115/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Боровицького О. А.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Нестер Г.І., Охрімовського Я.В.

позивача - Марянчук І.С., Рудзік Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура" до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Автоелектроапаратура" (далі - ТОВ "Завод Автоелектроапаратура") з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (Тиврівське відділення) (далі Вінницька МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити посилаючись на викладені в ній обставини.

Представники відповідача в судовому засіданні проти доводів апелянтів заперечували посилаючись на їх недоведеність, водночас стверджуючи про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у звязку з чим просили суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що апелянт - Вінницька МДПІ, приймаючи податкове повідомлення-рішення, яким одночасно застосував штрафні (фінансові) санкції, діяв не обґрунтовано та не на підставі та не у спосіб, що передбачений законами, без урахування усіх обставин, тобто фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів спарви, ТОВ "Завод Автоелектроапаратура" зареєстроване Тиврівською РДА 04.07.2008 року, є юридичною особою - субєктом господарської діяльності в контексті вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Державна реєстрація ТОВ "Завод Автоелектроапаратура", згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, проведена за №11651070002000433, 04.07.2008 року.

Судом першої інстанції також зясовано, що завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Тиврівського відділення Вінницької МДПІ Загорською Т.В. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Завод Автоелектроапаратура", код за ЄДРПОУ 35782095. податковий номер за листопад 2010 року.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем наступні норми:

- п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.5.12 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, оскільки дані додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року невірно заповнено, а саме сума залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (гр..4) 23689 грн. повинна розподілятися по періодах їх виникнення (квітень 2010 року 495 грн., травень 2010 року 359 грн., червень 846 грн., липень 4982 грн., серпень 181 грн., вересень 2010 року 403 грн., жовтень 16423 грн.), що призвело до завищення платником суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на 23689,00 грн.

На підставі акту перевірки та відповідно до п.п. "б", "в" п.п. 4.2.2, ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №1281, абз.2 пп.123.1 п.123 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-VI, Вінницька МДПІ (Тиврівське відділення) прийняла податкове повідомлення рішення №0000021601/0 від 28.01.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23689,00 грн. та сплату застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 5922,25 грн.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду визначаються підпунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон України № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок визначення бюджетного відшкодування встановлено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, який у відповідні часові періоди (в т.ч. у період виникнення спірної ситуації) зазнавав змін, дана норма також оцінювалась конституційним судом на предмет її конституційності.

Враховуючи, що в основу спору покладено одні й ті ж факти, спірні правовідносини мають тривалий характер, законодавче регулювання спірних правовідносин у згаданий період було суперечливим, дослідження законодавчих змін дозволяє встановити справжній зміст вказаної правової норми (волю законодавця і дух закону).

Так, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається.

При цьому, згідно з пунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Відповідно до пункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України №168/97-ВР залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. Залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Таким чином, підпункт 7.7.2. зазначеної норми Закону України №168/97-ВР встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню і прямо передбачає включення до складу бюджетного відшкодування тих сум ПДВ, що були сплачені покупцем-платником податку постачальникам товарів та послуг у всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникненню права на бюджетне відшкодування.

Враховуючи наведене, сума, яка була розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону набуває статусу бюджетного відшкодування.

При цьому, Закон України №168/97-ВР не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Тобто, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення не лише за останній попередній податковий період, а й за інші попередні податкові періоди, при цьому, реалізація такого права залежить виключно від волі платника податків.

Такий порядок бюджетного відшкодування випливає із системного аналізу норм Закону і не обумовлений внесенням змін до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, чинних з 16 червня 2010 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Завод Автоелектроапаратура" маючи у листопаді 2010 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту, у відповідності до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, розрахувало суму бюджетного відшкодування, виходячи з суми від`ємного значення за попередні податкові періоди, тобто за квітень 2010 року - 495 грн., травень 2010 року - 359 грн., червень - 846 грн., липень - 4982 грн., серпень - 181 грн., вересень 2010 року - 403 грн., жовтень - 16423 грн.

Враховуючи те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від`ємного значення, рівна сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) в листопаді 2010 року постачальникам таких товарів (послуг), ТОВ "Завод Автоелектроапаратура" правомірно визначило суму бюджетного відшкодування у розмірі 23689,00 грн.

Зазначене підтверджується і тим, що перевіркою скаржника було встановлено, що ТОВ "Завод Автоелектроапаратура" дійсно була оплачена вартість товарів своїм постачальникам, у вартість яких включалась сума податку на додану вартість у розмірі 23689,00 грн.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України Закону України №168/97-ВР встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених вимог 30.12.2010 року ТОВ "Завод Автоелектроапаратура" до Вінницької МДПІ була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року, в рядку 25.1 якої зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, - 23689 грн. Разом з декларацією податковому органу позивачем були надані:

- довідка щодо залишку відємного значення попередній податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в якому зазначені частини залишку відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів постачальникам у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, - 24022 грн. (вересень 2010 р. 7266 грн., листопад 2010 р. 16756 грн.);

- розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року, відповідно до якого залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 24022 грн., в тому числі, частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам, в розмірі 23689 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2010 року становить 23689 грн.;

- заява про повернення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2010 року в розмірі 23689,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Довідкою (додатку 2 до Декларації з ПДВ за листопад місяць 2010 року, колонки 4, рядків №1 та №1) заявлена позивачем у Декларації сума бюджетного відшкодування складається з частин залишків від'ємних значень минулих періодів, фактично сплачених платником постачальникам:

7266,00 грн. - частина зазначеної у рядку 23.1 Декларації за листопад 2010 року

16423,00 грн. - частина суми зазначеної у рядку 23.2 Декларації за листопад 2010 року.

Зазначена сума бюджетного відшкодування 23689,00 грн. відображена в Розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року (додаток 3 до Декларації) у рядку 2 як частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) та рядку 3, який переноситься до рядка 25 податкової декларації звітного періоду, як це передбачено Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 в редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159.

Колегія суддів зауважує, що правомірність декларування зазначеної суми бюджетного відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, за період квітень - жовтень 2010 року, що в загальній сумі становить 23689,00 грн. та платіжними дорученнями, що свідчать про фактичну оплату даних сум.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п.7.3. ст.7 Закону України №168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Тобто, платник податку самостійно обирає направлення бюджетного відшкодування (рядок 25.1 або рядок 25.2). В декларації за листопад 2010 року обрано напрям відшкодування - на рахунок платника у банку в сумі 23689,00 грн.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку щодо визнання протиправною штрафної санкції, визначеної названим спірним рішенням в розмірі 5922,25 грн., оскільки вказану санкцію скаржник застосував відповідно до абз.2 пп.123.1 п.123 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-VI, який на момент проведення перевірки та встановлення фактів порушення не набрав чинності, а відтак, визначення товариству штрафної санкції є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення рішення № 0000021601/0 від 28.01.2011 року згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 23689,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5922,25 грн.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2011 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Боровицький О. А.