Ухвала суду № 16458525, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-2293/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Раціонал Девелопмент»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000022310/0 від 13.01.2010 року та №0000032310/0 від 13.01.2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Раціонал Девелопмент»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000022310/0 від 13.01.2010 року та №0000032310/0 від 13.01.2010 року.

Позивач вказував на безпідставність висновків податкового органу про порушення ТОВ «Раціонал Девелопмент» п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що базуються на вказаних висновках, є необґрунтованими, не відповідають чинному законодавству, а тому є незаконними.

Представник відповідача позов не визнав пояснивши, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Раціонал Девелопмент»п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в звязку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 5225 грн., у тому числі основний платіж 2051 грн. та фінансові санкції 3164 грн., та податку на додану вартість в сумі 386487 грн., у тому числі основний платіж 257655 грн. та фінансові санкції 128832 грн., зменшене відємне значення ПДВ на суму 287617 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року позов ТОВ «Раціонал Девелопмент»задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0000022310/0 від 13.01.2010 року про визначення ТОВ «Раціонал Девелопмент» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 386487,00 грн., в тому числі 257655,00 грн. основний платіж та 128832,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0000032310/0 від 13.01.2010 року про визначення ТОВ «Раціонал Девелопмент»податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 5225,00 грн., в тому числі 2051,00 грн. основний платіж та 3174,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси з таким рішенням суду не погодилась та звернулась за апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «Раціонал Девелопмент»в повному обсязі.

Апелянт вважає постанову такою, що прийнята в порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 86, 122 КАС України, у звязку з чим вона підлягає скасуванню. Акт перевірки було складено згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». В акті визначені конкретні статті та пункти встановлених порушень, первинні документи на підставі яких зроблені висновки щодо порушень податкового законодавства та бухгалтерські проводки. За результатами перевірки було встановлено порушення ТОВ «Раціонал Девелопмент»п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 5225 грн., у тому числі основний платіж 2051 грн. та фінансові санкції 3164 грн., та податку на додану вартість в сумі 386487 грн., у тому числі основний платіж 257655 грн. та фінансові санкції 128832 грн., зменшене відємне значення ПДВ на суму 287617 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Раціонал Девелопмент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.07.2007 року по 30.06.2009 року, за наслідками якої 17.12.2009 року складено акт №16860-233/35301993 з додатками. На підстав цього акту перевірки відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000022310/0 від 13.01.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 386487 грн., у тому числі основний платіж 257655 грн., та фінансові санкції 128832 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000032310/0 від 13.01.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 5225 грн., у тому числі основний платіж 2051 грн., та штрафні (фінансові) санкції 3164 грн.

Позивач в своєму позові просив про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень №0000022310/0 від 13.01.2010 року та №0000032310/0 від 13.01.2010 року.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищенаведених законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Згідно з актом перевірки ТОВ «Раціонал Девелопмент»в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесена сума отриманих послуг від ОСОБА_2, ПП КМ «Інвестгруп», ТОВ «Колекторна компанія Лоєр», ТОВ «Фініш Консалдінг Груп»на суму 163033 грн. без відповідного підтвердження первинними документами, які б свідчили про взаємозвязок вказаних витрат з господарською діяльністю у періоді, що перевірявся.

Згідно з вимогами зазначеної норми закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що передбачено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з вимогами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3-5.7 цієї статті. При цьому п. 5.11 ст. 5 зазначеного Закону визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як було встановлено судовою колегією, одним із видів діяльності ТОВ «Раціонал Девелопмент»за КВЕД є надання в оренду власного нерухомого майна.

01.10.2007 року між ТОВ «Раціонал Девелопмент»та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг по дослідженню ринку, згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобовязався виконати роботи по дослідженню ринку нерухомості. На виконання даного договору ФОП ОСОБА_2 було здійснено дослідження ринку, що підтверджується висновками даних досліджень, складено та підписано сторонами акт виконаних робіт.

02.06.2008 року між ТОВ «Раціонал Девелопмент»та ТОВ «Інвестгруп-КМ»укладено договір, згідно якого ТОВ «Інвестгруп-КМ»зобовязалося консультувати позивача з таких питань: юридичні аспекти оподаткування та облік операцій по договорам управління майном; девелоперські компанії оподаткування та облік; розробка проектів договорів по управлінню майном. При цьому ТОВ «Раціонал Девелопмент»виплачує на користь ТОВ «Інвестгруп-КМ»винагороду в розмірі 25000,00 грн. в тому числі ПДВ. На виконання цього договору ТОВ «Інвестгруп-КМ»було виконано консультаційні послуги, що підтверджується розробленими ТОВ «Інвестгруп-КМ»проектами договорів та складеним і підписаним сторонами актом виконаних робіт.

Як було встановлено під час розгляду справи, на час укладання договору від 02.06.2008 року між ТОВ «Раціонал Девелопмент»та ТОВ «Інвестгруп-КМ»та виконання робіт ТОВ «Інвесгруп-КМ»за даним договором ТОВ «Раціонал Девелопмент»не було платником податку на додану вартість, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість НБ №118351 було видано позивачу 23.06.2010 року, а тому сплачена сума 25000,00 грн. була віднесена до валових витрат позивача відповідно до ч. 2 п. 5.3.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» без права на податковий кредит за податком на додану вартість.

30.09.2008 року в звязку з необхідністю отримання правової допомоги при здійсненні підприємницької діяльності, а саме здачі в оренду власного нерухомого майна, між ТОВ «Раціонал Девелопмент»та ТОВ «Колекторська компанія «Лоєр»укладено договір про надання юридичних послуг. Про виконання ТОВ «Колекторська компанія «Лоєр»зазначених в договорі юридичних послуг складено та підписано сторонами акти виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивачем з ТОВ «Фініш Консалдінг Груп»складено та підписано акт виконаних робіт від 21.04.2008 року, згідно якого ТОВ «Фініш Консалдінг Груп»надано інформаційно-консультативна послуга у вигляді тренінгу на загальну суму 2700,00 грн. в тому числі ПДВ, яка сплачена позивачем, про що свідчить рахунком-фактурою №ФГ 000003 від 15.04.2008 року та платіжним дорученням №1 від 16.04.2008 року.

Суд першої інстанції вірно визначив, що з метою здійснення підприємницької діяльності, а саме: здавання в оренду власного нерухомого майна, ТОВ «Раціонал Девелопмент»за допомогою спеціалістів підбирало та купувало обєкти нерухомості з метою подальшої передачі їх в оренду. В звязку з цим підприємство користувалось послугами субєктів підприємництва які проводили дослідження в галузі нерухомості, надавали необхідні консультації, проводили тренінги, здійснювали правову допомогу позивачу. Такі дії контрагентів ТОВ «Раціонал Девелопмент»були оформлені відповідними документами та надані послуги оформлені відповідними та належним чином оформленими актами виконаних робіт.

Судова колегія погоджується з висновком першої інстанції про те, що так як зазначені первинні документи підтверджують взаємозвязок здійснення господарської діяльності ТОВ «Раціонал Девелопмент»з ФОП ОСОБА_2, ПП КМ «Інвестгруп», ТОВ «Колекторна компанія «Лоєр», ТОВ «Фініш Консалдінг Груп», то позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суму коштів, сплачених контрагентам за надані позивачу послуги у розмірі 163033,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Отже, несплата податку або не зменшення суми податкових зобовязань продавцем (виконавцем робіт), у тому числі внаслідок ухилення від сплати у разі здійснення господарської діяльності, не впливає на формування податкового кредиту покупцем цих робіт та суму бюджетного відшкодування. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне негативні наслідки саме для нього.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість або віднесення до податкового кредиту частини вартості товарів (послуг) у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування, здійснив оплату товарів (робіт, послуг) з урахуванням податку на додану вартість для здійснення власної господарської діяльності та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, тому, враховуючи, що ТОВ «Раціонал Девелопмент»сплатило ТОВ «Терано»податок на додану вартість, та невиконання ТОВ «Терано»зобовязання зі сплати податку на додану вартість до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість шляхом формування податкового кредиту.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування ТОВ «Раціонал Девелопмент»податкового кредиту в розмірі 584202,0 грн.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Окрім аналізу наведених норм права судова колегія також надала можливість представнику позивача підтвердити легітимність операцій, що були предметом дослідження податкового органу.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного зясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Докази, на які має послатися суд в ухвалених ним рішенні не є вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобовязань.

В матеріалах справи містяться докази на підтвердження легітимності та реальності наведених господарських операцій.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд витребував у позивача докази, які підтверджують або спростовують правомірність податкового зобовязання, а позивач у свою чергу їх надав.

Крім того, під час засідання суду апеляційної інстанції зясовано, що наведені дослідження мали позитивні економічні наслідки для позивача, так як після них, в умовах економічної кризи, позивач підняв кількість зданих в оренду приміщень більш ніж на пять відсотків у порівнянні з минулим роком.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 09.06.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький