Ухвала суду № 16458428, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-10564/09/1570 Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Данубіус»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від24 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Данубіус»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 10.03.2009р. №0000511701/0, -

В С Т А Н О В И Л А:

18 серпня 2009 року ТОВ «Інфлот - Данубіус» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції та просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009р. №0000511701/0, в частині нарахування податкового зобов'язання ТОВ «ІнфлотДанубіус»по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 22 800,00 грн. - за основним платежем та застосування штрафних санкцій в розмірі 45 600,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Ізмаїльською ОДПІ Товариству було нараховано податок з доходів отриманих фізичними особами-підприємцями у сумі 1800,00 грн. (по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.) та 21000грн. - по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 та, що відповідно до положень пункту 1.6 статті 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону, статті 2 та 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України, від 26.12.1992, № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»особа, яка є джерелом відповідно виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначити об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від24 листопада 2009 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Данубіус»відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, генеральний директор ТОВ «Інфлот - Данубіус»11 грудня 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від24 листопада 2009 року, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Інфлот - Данубіус»задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю доповідача та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі направлень від 26.01.2009р. №45 та від 09.02.2009 №109 та відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Інфлот - Данубіус»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р.

В ході даної перевірки були встановлені порушення щодо утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб: робітникам, які надавали послуги по трудовим угодам, при утриманні податку необґрунтовано надана соціальна пільга, у зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 128,65 грн.; не утримано податок з доходу виплаченого приватним нотаріусам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок чого донараховано податку з доходів у загальній сумі 569,38грн.; не утримано та не перераховано 1800 грн. податку з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу у сумі 12 000 грн. СГД - фізичній особі ОСОБА_1, що за видом діяльності відрізняється від вказаних у свідоцтві про сплату єдиного податку; не утримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу у сумі 140 000 грн. СГД - фізичній особі ОСОБА_2, що за видом діяльності відрізняється від вказаних у свідоцтві про сплату єдиного податку, за що донараховано податку у сумі 21 000 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки №364/2301/30914595 від 18.02.2009р., згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Ізмаїльською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000511701 від 10.03.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 70494 грн.: 23 498 грн. - за основним платежем та 46996 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

Приймаючи рішення про відмову у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ТОВ «Інфлот-Данубіус», в порушення п.п.8.1.1, п.а.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не було утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_1, йому було правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 22,800 грн. та відповідно до п.п.17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховано штрафні санкції у подвійному розмірі 45 600 грн.

Судова колегія цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього ж Закону.

Згідно п. 1.15. ст.1 вищезазначеного Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Також, розділом IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»встановлено, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та ІІІ цього Декрету.

З п.п.9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889 від 22.05.2003р. вбачається, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Підпунктом 9.12.2 ст. 9 цього Закону встановлено, що в разі, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому, п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», крім розділу IV в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

До того ж, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р. передбачено, що фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при додержанні ними умов, визначених статтею 1 цього Указу, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення такої підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до ст. 2 даного Указу, дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника.

Згідно зі статтею 6 цього Указу, платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Отже, дослідивши всі матеріали справи, судова колегія встановила, що на виконання договору купівлі - продажу прогулянкового катеру «Максум»(1996р. будівництва) №63 від 04.07.2008р. ТОВ «Інфлот - Данубіус»перерахувало 140000 грн. згідно рахунку №21 від 07.07.2008.

Водночас, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р., у 2008 році ОСОБА_2 знаходився на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2008 рік, виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (НОМЕР_1 від 9.12.2007р.), до видів його діяльності відносилися:

·виробництво хліба та хлібобулочних виробів,

·роздрібна торгівля продовольчими товарами,

·роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами,

·здавання в оренду власного нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги та ставиться критично до тверджень позивача відносно того, що у рамках своєї господарської діяльності, зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку на 2008 рік (роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами) фізична особа - підприємець ОСОБА_5 здійснював реалізацію свого права у відповідності зі ст.320 ГК України щодо використання свого особистого майна (катера прогулянкового).

Відповідно до п. 52.48.9 Національного класифікатора України по класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. №375 до секції G входить:

§торгівля;

§ремонт автомобілів,

§побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Таким чином, ця секція включає перепродаж (продаж без перероблення) будь-яких товарів і надання послуг, пов'язаних з торгівлею товарами.

Розділ 52 секції G включає роздрібну торгівлю, ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку. Цей розділ включає роздрібну торгівлю - перепродаж (продаж без перероблення), головним чином населенню, нових та уживаних товарів, призначених для особистого вжитку чи домашніх господарств, магазинами, кіосками, та з лотків, фірмами посилкової торгівлі, рознощиками та вуличними торговцями, споживчими кооперативами тощо (крім роздрібної торгівлі транспортними засобами).

Роздрібну торгівлю класифікують залежно від виду торгових точок:

Шу магазинах - групи 52.1 - 52.5;

Шпоза магазинами - група 52.6.

Роздрібну торгівлю в магазинах поділяють на роздрібну торгівлю новими товарами (52.1 52.4) і роздрібну торгівлю уживаними товарами (52.5).

Щодо роздрібної торгівлі новими товарами в магазинах, існує ще один поділ:

Шна роздрібну торгівлю в спеціалізованих магазинах (52.2 - 52.4);

Шв неспеціалізованих магазинах (52.1).

Також, наведені вище групи, в свою чергу, поділяються і залежно від асортименту товарів, якими торгують. Торгівля поза магазинами включає посилкову торгівлю, торгівлю шляхом обходу клієнтів, за допомогою автоматів тощо.

Отже, КВЕД 52.48.9 (роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами) передбачає торгівлю новими товарами в спеціалізованих магазинах.

До того ж, з матеріалів справи слідує, що катер (1996р. виготовлення), який був реалізований згідно договору №63 від 04.07.2008р., не є новим та доказів стосовно реалізації зазначеного катеру через спеціалізований магазин надано позивачем не було.

Окрім того, колегією апеляційної інстанції було зясовано, що 06.02.2008 року ТОВ «Інфлот - Данубіус», зі свого розрахункового рахунку (за непродовольчі товари) для обслуговування понтону ТМІ-4, було сплачено 12 000грн. СГД - ОСОБА_1

При цьому, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р. у 2008 році ОСОБА_1 знаходився на спрощеній системі оподаткування.

Так, згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2008 рік (НОМЕР_2 від 13 грудня 2007 року), виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 до видів його діяльності відноситься:

·діяльність у сфері права;

·роздрібна торгівля продтоварами.

Тобто, виплата доходу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за видом діяльності відрізняються від вказаних в свідоцтві про сплату єдиного податку.

До того ж, слід зазначити, що позивач ні у позовній заяві ні в судовому засіданні суду 1-ї інстанції не заперечував щодо факту та підстави сплати вказаної суми ОСОБА_1 та не вказував на підстави незгоди з визначенням Ізмаїльською ОДПІ податкового зобов'язання за цим фактом.

Таким чином, за таких обставин, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що дохід сплачений ОСОБА_5 у сумі 140 000грн. та ОСОБА_1- у сумі 12 000грн. не є доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, а є іншим доходом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи та входить до складу їх загального місячного оподаткованого доходу, а тому, при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою 15% від вартості об'єкту оподаткування, встановленою п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". При цьому, ТОВ «Інфлот-Данубіус», в даному конкретному випадку, є податковим агентом як для СПД ОСОБА_5, так і для СПД ОСОБА_1

Отже, враховуючи те, що ТОВ «Інфлот-Данубіус», в порушення п.п.8.1.1, п.а.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", не було утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_1, йому було правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 22 800 грн. та відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховано штрафні санкції у подвійному розмірі.

Згідно із ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Данубіус»- залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від24 листопада 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.