Ухвала суду № 16457988, 02.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6113/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-МІГ»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВ-МІГ»звернулося в Житомирський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Коростенської ОДПІ № 0000131601/0 від 08.06.2010 року та № 0001301501/0 від 08.06.2010 року (а.с. 4-9).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ № 0000131601/0 від 08.06.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СКВ-МІГ»визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 9 204,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 460,00 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ № 00001301501/0 від 08.06.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СКВ-МІГ»визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 11 504,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 575,00 грн. (а.с. 52-54).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач - Коростенська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 р. по справі № 2а-6113/10 та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову ТОВ «СКВ-МІГ», мотивуючи тим, що постанова була винесена із неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с. 57).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, 27.05.2010 року працівниками Коростенської ОДПІ було проведено камеральну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «СКВ-МІГ»за березень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт № 100/15-02 від 27.05.2010 року (а.с. 17-20).

Відповідно до акту перевірки встановлено, що в порушення пп. 7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) ТОВ «СКВ-МІГ»завищено податковий кредит з податку на додану вартість у березні 2010 року на 9 203,58 грн., за рахунок чого зменшено податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету за березень 2010 року на суму 9 204,00 грн. (а.с. 17-20).

На підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131601/0 від 08.06.2010 року, яким підприємству визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 9 204,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 460,00 грн. (а.с. 10).

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що на підставі укладеної угоди ТОВ «СКВ-МІГ»отримало від ТОВ «НКС Торговий Дім «Євростандарт»паливо дизельне автомобільне на загальну суму 55 221,46 грн. Факт передачі товару підтверджений видатковою накладною № РН-0000145 від 18.03.2010 року та товарно-транспортною накладною № 29555 від 18.03.2010 року.

Постачальником ТОВ «НКС Торговий Дім «Євростандарт»виписано податкову накладну № 154 від 18.03.2010 року на загальну суму 55 221,46 грн., в т.ч. ПДВ 9 203,58 грн. Відповідно до платіжного доручення № 631 від 18.03.2010 року ТОВ «СКВ-МІГ»в повному обсязі сплатило постачальнику вартість придбаного пального в сумі 55 221,46 грн.

У відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) із дотриманням встановленого терміну ТОВ «СКВ-МІГ»подало до Коростенської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року.

ТОВ «НКС Торговий Дім «Євростандарт»- контрагент позивача у встановленому порядку задекларував та відобразив в складі податкових зобовязань суму податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 9 203,58 грн., що підтверджується відомостями викладеними в акті перевірки.

Крім того, 27.05.2010 року працівниками Коростенської ОДПІ було проведено камеральну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «СКВ-МІГ»за березень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт № 130/15-01/36245605 від 27.05.2010 року (а.с. 23-25).

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94 ВР (із змінами та доповненнями), а саме зазначено, що підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за І квартал 2010 року на 11504 грн., в результаті завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 46 017,00 грн. (а.с. 23-25).

На підставі вказаного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001301501/0 від 08.06.2010 року, яким підприємству визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 11 504,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 575,00 грн. (а.с. 16).

Колегія суддів відмічає, що пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

За таких обставин, посилання відповідача на той факт, що у відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР, продавець товарів не мав правових підстав для «виписки»- податкових накладних, а відповідно покупець не має правових підстав визначених пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»для включення ПДВ по даній операції до податкового кредиту, є необґрунтованим.

Отже, в даному випадку у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»сторонами було належним чином відображено в даних обліків підприємств юридичні наслідки укладання та виконання договору поставки.

З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та обєктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41, 128, 160, 165, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб