Ухвала суду № 16457892, 24.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-240/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2010 року у справі за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання неправомірними дій та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Львові щодо опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави; скасування рішення ДПІ у м. Львові в формі акта опису № 12/25560533/24-0 від 23.12.2009 року; зобовязання ДПІ у м. Львові подати до державного реєстратора заяву про припинення податкової застави на активи, зазначені в акті опису.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2010 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2009 року податковим керуючим ДПІ у м. Львові Челядином Р.В. було визначено перелік активів, що належать ДК «Укргазвидобування»та якими наділена філія ГПУ «Львівгазвидобування», на які поширюється право податкової застави, шляхом складання акту опису № 12/25560533/24-0 від 23.12.2009 року.

За заявою ДПІ у м. Львові було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію податкової застави на активи, закріплені за ГПУ «Львівгазвидобування»вартістю 32901202,78 грн., зазначені в акті опису активів.

За таких підстав позивач звернувся до суду за захистом своїх прав порушених, на його думку, неправомірними діями відповідача.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, а судова колегія частково погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон) податкова застава спосіб забезпечення податкового зобовязання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу Закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податкової заставою податкового зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до Закону.

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу (пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону).

Згідно з пп. 9.4.1 п. 9.4 ст. 9 Закону податковий керуючий організовує опис активів платника податків.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням орану стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої застави більш як десять календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ГПУ «Львівгазвидобування»триває протягом всього часу діяльності підприємства, у звязку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності складення податковим керуючим Челядином Р.В. акту опису активів, на які поширюється право податкової застави та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Стосовно посилань апелянта на ті обставини, що податкова застава не може розповсюджуватися на активи ГПУ «Львівгазвидобування», оскільки воно являється філією ДК «Укргазвидобування»та використовує активи на праві оперативного управління відповідно до п. 3.1 Положення про філію ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ «Львівгазвидобування»(далі - Положення), судова колегія знаходить занеобхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 вищезазначеного Положення, ГПУ «Львівгазвидобування»являється філією ДК «Укргазвидбування»НАК «Нафтогаз України»та не являється юридичною особою.

Згідно з п. 3.1 Положення, для забезпечення діяльності Управління ДК «Укргазвидобування»наділяє його основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на праві оперативного управління.

Активи платника податків кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 ст. 1 Закону).

Суд першої інстанції правомірно зауважив, що з аналізу ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 137 ГК України,субєктами прав повного господарського відання та оперативного управління можуть бути лише субєкти господарювання, під якими ч. 2 ст. 55 ГК України розуміє господарські організації (юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку) та громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці та не можуть бути філії юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 Статуту ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(в ред. від 01.04.2008 року) майно компанії складається з основних засобів, оборотних засобів, активів, а також інших активів, що відображаються у його балансі. Майно компанії формується за рахунок: майна та коштів, переданих йому Засновником; кредитів, позик; надходжень від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також іншої господарської діяльності; придбання майна інших осіб; інших надходжень, що суперечать чинному законодавству України. Майно, передане Засновником компанії до статутного фонду (капіталу), закріплено за компанією на праві господарського відання.

За таких підстав, враховуючи ті обставини, що ГПУ «Львівгазвидобування»не являється юридичною особою та не може бути субєктом права повного господарського відання та/або оперативного управління, додатковим джерелом погашення податкового боргу такого платника податків є активи юридично особи, на які може бути звернено стягнення згідно з цим Законом (п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону), тобто ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України».

З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про правомірність складення податковим керуючим Челядином Р.В. акту опису активів, на які поширюється право податкової застави та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України № 2-рп від 24.03.2005 року встановлено, що для забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі.

Пп. «е»пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено заборону щодо використання як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням органу стягнення, майна, що включається, зокрема, до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Положення «Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств»передбачає складення пообєктних переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу, за відповідними формами із затвердженням органом уповноваженим управляти державним майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України № К-50308 від 18.11.2009 року.

З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2010 року у справі за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання неправомірними дій та скасування рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27.05.2011 року.

Головуючий суддя:

Судді: