Постанова № 16456717, 16.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3596/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл" (далі - ТОВ "Блек Оіл" , позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001071502/0/800 від 21.03.2011 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 424 406,29 грн., у тому числі 339 525,03 грн. - за основним платежем та 84 881,26 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 28.02.2011 р. №911/15-322/36865266 щодо завищення ТОВ "Блек Оіл" податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, яка за підсумками звітного періоду підлягає сплаті до бюджету в розмірі 339 525,03 грн., є хибними, а податкове повідомлення-рішення №0001071502/0/800 від 21.03.2011 р. про нарахування сум податкових зобов'язань у розмірі 424 406,29 грн. суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Позивач вказує, що господарські операції з ПП "Нафта-Капітал", на підставі яких було сформовано податковий кредит звітного періоду, що перевірявся, зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема належним чином оформленими податковими накладними. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ "Блек Оіл" під час формування податкового кредиту відсутні порушення податкового законодавства.

Також зазначає, що Кременчуцькою ОДПІ порушено порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки його винесено до надання відповіді на заперечення ТОВ "Блек Оіл" на акт перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Блек Оіл" в результаті відносин з ПП "Нафта-Капітал" протягом грудня 2010 року штучно сформувало податковий кредит на суму 339 525,03 грн. Фактично у контрагента позивача - ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Також зазначав, що ПП "Нафта-Капітал" не відображено податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Блек Оіл" за грудень 2010 року на суму ПДВ 339 525,03 грн.

Отже, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Блек Оіл" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Блек Оіл" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.12.2009 р. (ідентифікаційний код 36865266). На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

З 20.01.2011 р. по 25.02.2011 р. державним податковим інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Блек Оіл", поданих за грудень 2010 року, результати якої оформлено актом від 28.02.2011 р. №911/15-322/36865266.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством п.1.7 ст. 1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 339525,03 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 р. №0001071502/0/800, яким ТОВ "Блек Оіл" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 424 406,29 грн., у тому числі 339 525,03 грн. за основним платежем, 84 881,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки, 24.03.20011 р. направив до Кременчуцької ОДПІ заперечення, на яке 29.03.2011 р. за вих. №11710/10/15-322 йому надано відповідь щодо пропуску строку звернення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевіряючого про завищення позивачем податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в результаті взаємовідносин із ПП "Нафта-Капітал" протягом грудня 2010 року.

При цьому перевіряючий звертає увагу на те, що фактично згідно податкової звітності у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. За ініціативою Кременчуцької ОДПІ підприємству ПП "Нафта-Капітал" 20.01.2011 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням. Також встановлено, що ПП "Нафта-Капітал" не відображено податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Блек Оіл" за грудень 2010 року на суму ПДВ 339 525,03 грн. Тож, на думку інспектора, для контрагентів ПП "Нафта-Капітал" такі операції несуть лише податкову вигоду, і саме вони в даному випадку є вигодонабувачами, тобто особами, на користь яких вчиняються правочини та які штучно формують податковий кредит.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на його підставі спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано Договір №215 від 01.12.2010 р., укладений між ПП "Нафта-Капітал" (продавець) та ТОВ "Блек Оіл" (покупець). У відповідності до умов вказаного договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар (мазут) (п.1.1, 1.2 Договору). Всі видатки по транспортуванню товару несе покупець (п.3.3 Договору). Передача товару здійснюється в пункті поставки. Приймання товару по кількості та якості здійснюється в порядку передбаченому законодавством (акт прийому-передачі) (п.4.1, 4.2 Договору). Вид і форма розрахунків: безготівковий розрахунок, платіжне доручення (п.5.3 Договору). Вид транспорту: автотранспорт (п.6.1 Договору).

Також позивачем надано видаткові накладні, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, договори оренди транспортного засобу, акти прийому-передачі транспортного засобу.

Дослідивши надані суду первинні документи, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки та купівлі-продажу товару (мазут) у ПП "Нафта-Капітал", оскільки договором із вказаним контрагентом передбачено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється в порядку передбаченому законодавством на підставі акта прийому-передачі.

Проте актів прийому-передачі вказаного товару позивач суду не надав.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до товарно-транспортних накладних №2-1 від 02.12.2010 р., №1-2 від 01.12.2010 р., №01-1 від 01.12.2010 р., №2-2 від 02.12.2010 р., №8-2 від 08.12.2010 р., №8-1 від 08.12.2010 р., №9-1 від 09.12.2010 р., 9-2 від 09.12.2010 р., №10-1 від 10.12.2010 р. автопідприємством, що здійснює перевезення товару виступає ФОП ОСОБА_3 Проте позивачем не надано суду договорів про здійснення перевезень товару (мазут) із вказаним автопідприємством та дорожніх листів, що засвідчують перевезення вантажу на весь обсяг придбаного товару.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Так, у відповідності до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

За наведених обставин наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних може бути підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач не надав належних доказів реальності постачання придбаного товару, а видаткові та товарно-транспортні накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товару, зазначеного у вказаних накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження та, відповідно, не формував податкові зобовязання.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж та поставка мала місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у продавця ПП "Нафта-Капітал" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Отже надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів від ПП "Нафта-Капітал" та їх використання у господарській діяльності, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення ТОВ "Блек Оіл" податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі зазначеному в акті перевірки.

Разом з тим доводи позивача про порушення порядку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що вказане рішення винесено до надання відповіді на заперечення ТОВ "Блек Оіл" на акт перевірки, судом до уваги не приймається, оскільки у відповіді Кременчуцької ОДПІ надано пояснення про неможливість розгляду внесеного заперечення у зв'язку з порушенням строків його подання. Крім цього вказані обставини винесення рішення податковим органом самі по собі не можуть бути підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення та не впливають на правильність висновків щодо порушень податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши субєкту господарювання податкове зобовязання з ПДВ. Спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Таким чином вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Оіл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун