Постанова № 16455151, 26.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

26 травня 2011 р. (15:34) Справа №2а-10277/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвій О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м.Ялта в інтересах держави в особі Управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Резкомзема

до Алупкінської міської ради

при залучені третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Дзельква», Санаторій «Гірське Сонце» Міністерства охорони здоров'я України

при залучені третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2;

про визнання недійсними рішення та акту

за участю:

прокурор не зявився;

представник позивача (Управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Рескомзема) не з'явився;

представник відповідача (Алупкінська міська рада) не з'явився.

від третьої особи (ОСОБА_2) представник за довіреністю ОСОБА_3;

від третьої особи (ОСОБА_1) представник за довіреністю ОСОБА_4;

від третьої особи (ТОВ «Дзельква») представник за довіреністю ОСОБА_5 представник третьої особи (Санаторій "Гірське Сонце" Міністерства охорони здоров'я України) не з'явився.

Обставини справи: Заступник прокурора м. Ялтав інтересах держави в особі Управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до суду з позовом до Алупкінської міської ради, у якому просить визнати недійсними рішення відповідача №12/3 від 29.12.07р. «Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №065011, виданий ОСОБА_1 Алупкінською міською радою 25.01.08р.

Адміністративна справа була передана за підсудністю в порядку ст. 18, 22 КАС України з Ялтинського міського суду до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим справа була прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 26.05.11р. закрито провадження по справі у частині позовних вимог щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №065011, виданого ОСОБА_1 Алупкінською міською радою 25.01.08р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч положенням Конституції України та Земельного кодексу України, оскільки на земельній ділянці, яка є предметом оскаржуваного рішення розташоване нерухоме майно, що належить іншій особі. Також вказує, що на земельній ділянці розташовані частина дроги загального користування, що належить до земель загального користування населених пунктів, які не можуть передаватися у приватну власність відповідно до положень ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений, причини неявки не повідомив, заперечень не надіслав.

Представник третьої особи ТОВ «Дзельква» вважає позов обґрунтованим та просить суд задовольнити позовні вимоги. Правова позиція викладена у письмових поясненнях (т.1 а.с.85-86)

Третя особа санаторій «Гірське Сонце» Міністерства охорони здоров'я України, у судове засідання не зявилася, про час дату та місце його проведення повідомлена, причини неявки не повідомила.

Представник третій особи ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, правова позиція викладена у письмових запереченнях на позов (т.1 а.с.95-97, 134-135, т.2 117-122)

Представник третій особи ОСОБА_2 проти позову заперечував, просить суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення третіх осіб, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.07р. №12/3 «Про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку житлового будинку та господарських побудов (садиби)» (а.с.8) затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки громадянки України для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських побудов та споруд на землях міської ради.

Пунктом 2 вказаного рішення вирішено надати безкоштовно у власність громадянки України ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,08000га (кадастровий номер: 0111970200:01:002:0229) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських побудов та споруд з земель Алупкінської міської ради, не переданих у власність та не наданих у користування у межах населених пунктів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі даного акту ОСОБА_1 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №065011 від 25.01.08р. (а.с.9).

Матеріали справи свідчать про те, що дана земельна ділянка була продана ОСОБА_1 ОСОБА_2.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України (в редакції, що діяла станом на час прийняття оскаржуваного рішення) (далі ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктами «а», «б» частини 1 ст. 12 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно до положень ст. 5 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Частинами 1,2 ст. 116 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 6-10 ст. 118 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 120 ЗК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Матеріали справи свідчать про те, що оскаржуваним рішенням у власність громадянки ОСОБА_1 було передано земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1. З даного рішення вбачається, що воно прийнято органом місцевого самоврядування на підставі матеріалів проекту відведення земельної ділянки.

До матеріалів справи залучений проект землеустрою з відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1, який виконаний Комунальним підприємством «Проектно виробниче архітектурно планувальне бюро» Ялтинської міської ради.

Внаслідок дослідження матеріалів проекту землеустрою, судом встановлено, що оцінку про використання земельної ділянки в минулому надано у висновку щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову №734 від 13.11.07р. Алупкінської міської санітарно епідеміологічної станції, яким встановлено, що земельна ділянка вільна від забудов (т.1 а.с.52).

Згідно до висновку відділу міського архітектора Алупкінського міськвиконкому №959/10-2007 від 04.10.07р. наявності самовільних забудов не виявлено (т.1 а.с.61-63).

Отже, як вбачається з наданих матеріалів проекту землеустрою, в даних матеріалах відсутні дані щодо наявності забудов на вказаній земельній ділянці.

Вказаний проект землеустрою був узгоджений висновком Управління земельних ресурсів Ялтинської міської ради від 06.12.07р. (т.1 а.с.28), яким також встановлена відсутність інформації про наявні забудови на земельній ділянці.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду АР Крим від 07.11.2007р. справа №2-4/2657-2006 (т.1 а.с.10-14) була затверджена мирова угода від 17.09.07р., яка укладена між санаторієм «Гірське сонце», кредиторами в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_8 та кредитором інвестором СП «Дзельква».

За умовами мирової угоди кредитору інвестору СП «Дзельква» санаторієм «Гірське - сонце» було передано нерухоме майно, у тому числі таке як: підпорні стіни, сходи паркові, площадки, алеї, асфальтобетонні доріжки.

19.11.07р. відповідно до вказаної мирової угоди, між ТОВ «Дзельква» та санаторієм «Гірське - сонце» був укладений акт прийому передачі нерухомого майна будівель та споруд санаторію «Гірське сонце» (а.с.17-24), за яким ТОВ «Дзельква» було передано нерухоме майно розташоване, у тому числі за адресою АДРЕСА_1.

Згідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації від 26.12.07р. №17216330 (т.1 а.с.89), за ТОВ «Дзельква» на підставі мирової угоди, ухвали суду від 17.09.07р., акту приймання передачі від 19.11.07р. зареєстровано право власності на нерухоме майно розташоване саме за адресою: АДРЕСА_1

З метою встановлення обставин наявності на земельній ділянці, яка надається оскаржуваним рішенням у власність гр. ОСОБА_1 обєктів нерухомого майна ТОВ «Дзельква», судом було призначено судову технічну експертизу, проведення якої було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро».

На вирішення експерта були поставлені таки питання: знаходиться чи ні на земельній ділянці площею 0,0800 га, яка належала ОСОБА_1, а на даний час належить ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 майно, що належить на праві власності ТОВ «Дзельква»? Належить чи ні до обєктів нерухомості відповідно до норм ДБН майно ТОВ «Дзельква» розташоване на земельній ділянці площею 0,0800 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1? Знаходиться чи ні на земельній ділянці площею 0,0800 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 дорога, якщо так, то кому належить, коли збудована.

З висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи №149 від 19.04.11р. вбачається, що експертиза проводилася за методом аналізу наданих документів, методом візуального огляду на місці та методом фото фіксації. При проведенні експертизи проводилися необхідні вимірювання.

Висновками комплексної експертизи встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0800га, який належав ОСОБА_1, а даний час належить ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться майно, яке перейшло згідно акту приймання передачі від 19.11.07р. ТОВ «Дзельква», а саме: сходи паркові інв. №89, площею 3 кв.м., які знаходяться біля підпорної стіни №88; площадка, що знаходиться біля будівлі літер «Ж» між підпорними стінами №91, №90 до сходів №89, площею 14 кв.м.

Майно, що передано ТОВ «Дзельква» на підставі акту приймання передачі від 19.11.07р., що розташовано на земельній ділянці площею 0,0800га, за адресою: АДРЕСА_1, а саме сходи паркові інв. №89 площею 3 кв.м., які знаходяться біля підпорної стіни №88; площадка, що знаходиться біля будівлі літер «Ж» між підпорними стінами №91, №90 до сходів №89, площею 14 кв.м. відносяться до обєктів нерухомості.

Експертом також встановлено, що на вказаній земельній ділянці дорога відсутня.

З експертного висновку вбачається, що експертом було досліджено саме земельна ділянка, яка була надана оскаржуваним рішенням у власність гр. ОСОБА_1

Дослідивши експертний висновок, суд робить висновок, що він є повним та обґрунтованим, а тому приймається судом у якості доказу по справі.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що право власності на обєкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, яка є предметом оскаржуваного рішення виникло, згідно до положень ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з моменту державної реєстрації такого права, яке відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації від 26.12.07р. №17216330 було зареєстровано 26.12.07р. тобто до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

За таких підстав суд приходить до висновку, що в матеріалах справи є належні докази, які свідчать про те, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на земельній ділянці, яка є предметом цього рішення, а саме ділянка площею 0,0800га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходилося нерухоме майно, яке належало ТОВ «Дзельква» на праві власності.

Крім того варто відзначити, що вказане майно до передачі його за мировою угодою ТОВ «Дзельква» належало санаторію «Гірське сонце». Дана обставина вказує на той факт, що земельна ділянка і до реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Дзельква» не була вільна від нерухомого майна.

Також суд вказує, що рішенням Господарського суду АР Крим від 23.05.08р. по справі №2-26/5367-2008А (т.2 а.с.123-125), яке набрало законної сили 03.06.08р., за позовом ТОВ «Дзельква» до Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», м. Ялта, вул.. Дзержинського, 4 про спонукання до виконання певних дій, Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» зобовязано провести державну реєстрацію будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що належать ТОВ «Дзельква» (АДРЕСА_1; ідент. Код 16506865), а саме: адміністративний корпус літ. А пл. 255,0 кв.м., корпус літ. В пл. 897,0 кв.м., корпус літ. Г пл. 316,2 кв.м., корпус літ. Д пл. 126,8 кв.м., корпус літ. Е пл. 81,9 кв.м., корпус літ. Ж пл. 95,1 кв.м., котедж літ. И пл. 79,1 кв.м., котедж літ. К пл. 79,1 кв.м., котедж літ. Л пл. 79,1 кв.м., котедж літ. М пл. 79,1 кв.м., лабораторія літ. Н пл. 150,2 кв.м., їдальня літ. О пл. 382,3 кв.м., літній кінотеатр літ. Т пл. 340,4 кв.м., морський павільйон літ. Ф пл. 53,7 кв.м., більярдна літ. Х пл. 45,0 кв.м., павільйон літ. Ч пл. 14,1 кв.м., склад літ. Ш пл. 42,1 кв.м., котельна літ. Щ пл. 280,0 кв.м., макротосжигалка літ. Э пл. 11,8 кв.м., човнова станція літ. Я пл. 62,0 кв.м., навіси II-X, сараї ХІ, ХІІ, ХІІІ, сарай-комора XIV, сарай-сміттярозбірник XV, сараї XVI, XXII, XXIII, туалети XXI, паркові сходи №№ 4, 10, 16, 18, 21, 23, 25, 27, 31, 35, 37, 55, 75, 77, 80, 85, 87, 89, 94, 100, 101, підпірні стіни №№ 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 19, 20, 22, 24, 26, 28, 29, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 40, 41, 43, 51, 53, 54, 57, 58, 59, 72, 73, 74, 76, 78, 79, 81, 82, 83, 84, 86, 88, 90, 91, 92, 93, 95, 96, 97, 98, 99, 103, 105, 106 за адресою: м. Алупка, вул. Леніна, 9-А. Провести державну реєстрацію будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що належать ТОВ «Дзельква» (АДРЕСА_1; ідент. Код 16506865), а саме: будівлю зимового клубу з бібліотекою/гуртожиток літ. П пл. 454,3 кв.м., туалет XVII, сараї XVIII, XIX, підпірні стіни № 62, 68, 69, паркові сходи № 61, за адресою АДРЕСА_2.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що зазначене майно належить ТОВ «Дзельква» на праві власності, але внаслідок бездіяльності Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» право власності на дане майно не було зареєстровано за ТОВ «Дзельква».

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже матеріали справи містять належні докази тих обставин, що на земельній ділянці, яка була передана відповідачем у власність гр. ОСОБА_1, розташовані обєкти нерухомого майна, які належать іншій особі.

За таких підстав суд приходить до висновку, що рішення 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.07р. №12/3 «Про затвердження проекту землеустрою і передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку житлового будинку та господарських побудов (садиби)» прийнято необґрунтовано, а саме без урахування обставин які вказують на наявність на земельній ділянці нерухомого майна, що належить іншій особі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частиною 4 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частинами 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч положень встановлених частинами 1, 2 ст. 120 ЗК України.

Передачею земельної ділянки на якій розташоване майно ТОВ «Дзельква» іншій особі, також завдається шкоди правам та інтересам ТОВ «Дзельква», як власника даного майна, оскільки це позбавляє ТОВ «Дзельква» користуватися власним майном на свій розсуд.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що рішення 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.07р. №12/3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст. 162 КАС України до повноважень суду у разі задоволення адміністративного позову відноситься, у тому числі, прийняття постанови про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і скасування рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 30.05.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 21-ї сесії 5 скликання Алупкінської міської ради від 29.12.07р. №12/3 «Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

3. В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.