Постанова № 16455139, 15.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

15 березня 2011 р. (11:47 год.) Справа №2а-496/11/8/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Приморець"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №50 від 20.07.2010р.;

від відповідача: не з’явився

Суть справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Феодосія та просить визнати недійсним та скасувати рішення УПФУ в м. Феодосія №1440 від 14.12.2010р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страховиком сум своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не може погодитись із оскаржуваним рішенням відповідача та його розрахунком, оскільки вважає, що дане рішення відповідача винесене з порушенням положень чинного законодавства України, а саме без урахування норм, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України та порушує права і законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню. Під час судового розгляду справи позивач надав додаткове правове обґрунтування заявленим позовним вимогам із урахуванням письмових заперечень відповідача, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.11р. було відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Правова позиція викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов. Так, відповідач вважає, що позивач по даній справі занизив фонд оплати праці на суму компенсації (відшкодування) робітникам вартості проїзду транспортом загального користування на суму 23975 грн., тобто страхові внески були занижені на суму в розмірі 8439,25 грн. Зазначене підтверджується, на думку відповідача, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.04.2010р., якою суд відмовив позивачу по даній справі в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною та скасування вимоги від 11.06.2009р. №Ю-1127 на суму 8439,25 відносно донарахованих сум боргу. Зазначена постанова була залишена в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010р. Рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі п. 9.3.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Постановою Правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.2004р. №64/8663, відповідно якої за донарахуванням органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не нарахованих та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5% від зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за яким нараховано ці суми. Отже, на підставі акту перевірки від 11.06.2009р. №95, керуючись п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р. й було прийнято рішення про застосування до ВАТ «Приморець» фінансових санкцій на суму 2959,82 грн.

Разом з тим, відповідач вважає, що строки давності на нарахування штрафів не нараховуються відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р., оскільки норми цього закону є спеціальними в сфері державного пенсійного страхування.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2009р. УПФУ в м. Феодосія була проведена планова документальна перевірка ВАТ «Приморець» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2008р. по 20.05.2009р., повноти і своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків за період з 20.05.2008р. по 20.05.2009р., достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Перевіркою було встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 4.1, п. 5.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати страховиками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, п.2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5, що знайшло своє відображення в акті перевірки №95 від 11.06.2009р. (а.с.5-7).

На підставі зазначеного акту в результаті виявлених порушень УПФУ в м.Феодосія було складено 11.06.2009р. та направлено ВАТ «Приморець» вимогу №Ю-1127 відповідно до положень ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р. на загальну суму 8439,25 грн. (а.с. 48).

14.12.2010р. на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р. у зв’язку з донарахованими сумами страхових внесків було прийнято рішення УПФУ в м. Феодосія про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страховиком сум своєчасно не нарахованих та несплачених страхових внесків №1440 на суму 2959,82 грн. (а.с. 8).

Дослідивши зазначені документи та інші докази, що були надані сторонами в ході судового розгляду справиу, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями на час прийняття оспорюваного рішення.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Згідно частини 14 статті 106 Закону України №1058, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом, на стягнення за яким відповідно до приписів ч. 15 ст. 106 Закону №1058 строк давності не застосовується.

Але зазначене не є тотожним визначенню строку застосування фінансових санкцій, адже застосована відповідачем до позивача фінансова санкція у сумі 2959,82 грн. відповідно до вимог статей 239, 241 Господарського кодексу України відноситься до адміністративно-господарських санкцій.

На спірні відносини щодо застосування до позивача штрафних санкцій поширюється ст.250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже суд вважає, що не можна ототожнювати поняття “застосування” та “стягнення” фінансових санкцій. Застосовуючи фінансові санкції суб’єкт владних повноважень своїм рішенням визначає та встановлює міру відповідальності за порушення суб’єктом господарювання норм законодавства, тоді як під стягненням фінансових санкцій слід розуміти дії щодо звернення до примусового стягнення вже застосованих суб’єктом владних повноважень фінансових санкцій, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про стягнення фінансових санкцій.

Таким чином, для органів Пенсійного фонду Законом №1058, зокрема ч.15 ст.106, не застосовуються лише строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів, тоді як при перевірці законності застосування суб’єктом владних повноважень - відповідачем у справі фінансових санкцій, суд повинен перевіряти дотримання передбачених ст. 250 Господарського кодексу України строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

В даному випадку відповідач своїм рішенням №1440 від 14.12.10р. застосував санкції за порушення законодавства, які мали місце в період з 20.05.2008р. по 20.05.2009р. та зафіксовані в акті перевірки №95 від 11.06.2009р.

Отже фінансові санкції могли бути застосовані не пізніш як через один рік з дня порушення, тобто не пізніше 20.05.2010р., тоді як були застосовані спірним рішенням 14.12.2010р., тобто з порушенням встановлених ст. 250 Господарського кодексу України строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваного по справі рішення, у зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому судом враховано те, що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати спірне рішення відповідача, але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, та приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним спірне рішення УПФУ в м.Феодосія та скасувати його, а не визнати його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв’язку зі складністю справи судом 15.03.2011 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 18.03.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія №1440 від 14.12.10р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страховиком сум своєчасно не нарахованих та несплачених страхових внесків до ВАТ «Приморець» на суму 2959,82 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Приморець» (ідентифікаційний код 25134285, м.Феодосія, смт.Приморський, вул. Десантників, 1) 3,40 гривень судового збору.          

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Кушнова А.О.